AVB представляє...


Подорож до лісу

[ Настрій: ]

Нарешті вибрались до лісу "на суниці"
Суниці були на Бригантині. Прикол в тому, що здовж усієї дороги по праву сторону ростуть суниці, а по ліву (де табір) - лісова полуниця.

Збирати суниці мені якось не дуже, до писка то троха кидав. Краще грибочки шукати, шкода но їдного знайшов маслючка.

А ше у лісі хвайні шишечки і квіточки...


Ліс там - красотааа!!!

А серед ландшафту мені саме більше подобаються ті горби. Вони ніби мають стрижку, по боках лисі, а зверху - йожик!


Ну і звичайно потребує окремого слова наша місцева володарка лісів - вікова липа Богдана Хмельницького, якій вже близько 261 ріку за даними науковців. Хоча сам гетьман тримав облогу Підгорецького замку вже понад 400 років тому. Розташована вона на правому узбіччі дороги Сасів-Колтів, на мапі позначена під номером 3.


Не знаю, чому в Базі даних вікових дерев вказано діаметр стовбура 162 см, адже там буде добрих 250! І діаметр крони не 8 м, а 15. Хоча я не ботанік, сперечатися не буду .
А серед чудернацьких складок деревини можна побачити химерні потвори. Справжнє казкове дерево!

Ось так. Стара-стара, а досі ще цвіте!
Зараз липа нібито під охороною, проте навіть непильним непересічним оком можна зразу оцінити колосальну старезність рослини, яка проявляється в числених розломах, тріщинах, виточинах, прогнилинах, мохових і лишайникових нашаруваннях. Але сподіватись на полегшення існування "старенької" навіть а ні трішечки не виходить. Адже коштів в держави немає навіть на "найсвятіші" соціяльні блага. Хоча, порівнюючи зі столичними "старожилами рослинного світу", там чиновники спромоглися організувати і забезпечити високоякісну і новітньотехнологічну реставрацію вікової липи Петра Могили в Києво-Могилянській Академії, якій вже близько пів століття. Вигляд те дерево мало значно жахливіший за наше, та й політгеографічне розташування відіграло передову роль. Тож чекати нашій віковій Хмельницьківській липі на узбічі дороги Сасів-Колтів ще чверть тисячоліття, поки нарешті і до неї дійде черга на капремонт
Ну а поки що юрби іноземних туристів, що звернули із Золотої Підкови подивитись на витоки Західного Бугу і помилуватись унікальною старовинною дерев'яною церквою, часом зупиняються під крислатою кроною багатолітнього дерева і знимкують на ньому дивовижні міфічноподібні витвори немилосердного казкаря-часу, неосмислено слухаючи розповіді екскурсоводів про цей край, його грандіозну історію і постатей, що увіковічили її.