Золочів Плюс
Форум міста Золочів

Змінити все!

Автор Повідомлення
Змінити все!
Недавно вичитала в одному журнальчику цікаву статтю. Значить так, там розповідається про те що ми всі з малечку програмуємося нашими батьками, і такими безневиними фразами як "Не роби цього бо попичешся", "Я присвятила тобі все своє життя!", "Не забивай собі голову дурницями!" і т. д. і т. п., там описано, що таким чином вони закладають окрему програму яка просто напросто контролює подальше наше життя. Ми стаємо її заручниками і навіть не усвідомлюємо цього. Але ми здатні все змінити. От тільки вони не пишуть як От скажіть ви у це вірите, що прості застороги батків здатні так вплинути на нашу підсвідомість? І чи можливо потім змінити все?
Anty пише:
змінити все?

Є їден спосіб-не читай таких журналів. Журнал шось типу наталі?
Васілій пише:
Журнал шось типу наталі?

НІ Васілій я таких як Наталі не читаю Але невже ти ніколи не помічав за собою таких примітивних помилок які весь час повторюються?
Я по собі буду судити. Подібні фрази я чула все своє життя. І про те, шо попектися можу, і про те, шо батьки старші і розумніші, і про те, шо нема чого собі мозги забивати не тим шо треба(на їхню думку). А я вважала навпаки, шо забиваю собі голову якраз тим ШО МЕНІ ТРЕБА. І бунтувала страшно, і то не від того шо я не поважаю думки батьків чи не поважаю їх взагалі. А просто тому, шо У МЕНЕ БУЛА СВОЯ ДУМКА з приводу якихось там певних питань. Батьки хотіли виховувати мене так, шоб я -донечка, слухала їх безповоротно і без всяких там питань. Раз мама сказала так, значить так правильно. До чого я це веду. Батьки хотіли вберегти від чогось, хотіли слухняності у всьому, і вибиваючи її з мене самі не усвідомлювали шо я ЗОВСІМ ІНША ЛЮДИНА, і я не можу поступати так як вони, навіть якшо подібна на них, навіть якшо і маю деякі риси характеру їхні. Незнаю шо там і кому батьки закладають в голову, але я з твердістю у теперішні свої роки можу сказати шо я не є заручником батьківських програм по контролю. Батьки самі стали заручниками своїх спроб контролю уже дорослої людини, яка ніяк не піддається їхнім спробам зробити з неї пай-дєвачку Вони самі мене вчили шо маю бути самостійна, шо маю мати свою голову, маю мати тверезе мисленняТак шо я є якраз їхнім продуктом, саме таким, яким і вони хотіли мене бачити, от тільки в тої їхньої нагороди в якості мого характеру є зворотня сторона:я вирішую все сама, так як рахую за потрібнеХоч то і не означає шо я до думки батьків не прислухаюся
Anty пише:
прості застороги батків здатні так вплинути на нашу підсвідомість?
так, я думаю шо вплив батьків є. Але тільки на тих людей, які не мали в собі зачатків САМОКОНТРОЛЮ з дитинства. Простий прклад: мати весь час опікає свого синочка, оберігає від вчинків на її думку неправильних, вдома завжди його нагодує і обпере його одяг, вплоть до дорослого і зрілого віку, почистить йому взуття, купляє йому труси і майки, вибирає йому дівчину. І він у всьому слухає свою матір. Бо сам не може вирішити як йому в тому світі бути, або просто йому впадло шось самому вирішувати адже він знає шо прийде добра мамочка і все зробить. Мужику 38 і він навіть немає дівчини і не був одруженим. Випадок із життя. Це є типовий приклад того, про шо ти, Люда, говорила.
Anty пише:
за собою таких примітивних помилок які весь час повторюються?

ну я ж не святий-є і в мене деякі недоліки..
а шо за журнал, якшо не секрет?
st.fergi пише:
Подібні фрази я чула все своє життя. І про те, шо попектися можу, і про те, шо батьки старші і розумніші, і про те, шо нема чого собі мозги забивати не тим шо треба(на їхню думку)

своїм дітям будеш говорити теж саме. не тому що ти така, а тому що таке життяВирватись з цього кола майже неможливо
Ну а нащо вириватися з того кола? Я рахую, шо то є цілком нормально, шо батьки хочуть оберігати своїх дітей , і в тому немає нічого аномального. Просто людина ПОВИННА САМА вирішувати питання життя, якими б небезпечними вони не були. В той же час вислухати аргументи батьків чи друзів, але ВИСНОВОК РОБИТИ САМА. Якшо він співпаде з думками батьків то що ж ... то прекрасно, але якщо ні, то сама себе(а не когось) картатиме шо поступила неправильно(якшо так станеться). У всякому разі, дитину треба ВЧИТИ БУТИ САМОСТІЙНИМ, радити, звичайно, шо на вашу думку буде кращим для неї , але ДАТИ ЇЙ МОЖЛИВІСТЬ самій вибирати. Тільки методом проб, помилок і вдалих власних рішень та дитина матиме змогу виживати.
От мені батьки постійно повторювали "Не забивай собі голову дурницями", а у 19 років сказали, що я занадто розумною себе вважаю. Вони почали мене боятися, бо таки я на свій вік була розумніша ніж вони хотіли. І ставала на дибки як тільки вони починали мене вчити. І висновок: треба просто закривати вуха коли вони тобі щось говорять, а ти розумієш що це абсурд. Звісно порад можна послухати, але st.fergi каже правду треба мати свою голову на плечах і жити своїм життям а не їхнім.
Треба, звичайно, мати свою голову. Але де ж вона візьметься без батьків? І це не є замкнене коло.
Я так розумію, "змінити все" означає стати самостійним, почати користуватися тим, що батьки закладали все дитинство. Безперечно, це повинно відбутися, інакше це якось незавершено, чи шось таке. Одним словом, батьки намарно наставляли.
Все залежить від рівня інтелектуального розвитку батьків. Значить це доля дитини, бо як відомо батьків не вибирають(генетичних). На мою власну думку батьки в ранньому дитинстві, тобто коли дитина починає реально відчувати власну присутність в суспільстві (сімї) повинні без тиску закласти в зачатки характеру дитини декілька основних АКСІОМ, на основі яких в подальшому буде формуватись характер(особистість) Які саме аксіоми(цеглинки, фундамент)-вирішують батьки як правило на підсвідомому рівні бо Українці-інтелектуали-трохи молоде поняття.
Недавно був випадковим свідком коли молода симпатична мама шарпала за руку і била по спині, по попі, тобто куди попало свого ревучого на всю вулицю 2-3річного малюка зі словами"Перестань ревіти скотина, бо заре забю, ти мене знаєш". Дитині явно не повезло з мамою.
Особистість вважається сформованою в 18-22р. І задача батьків на протязі формування особистості дитини (тобто до повноліття)-при виниканні непростих, або неправильних на їх думку ситуацій НЕНАВЯЗЛИВО показати можливі вирішення проблемних питань і ймовірні наслідки від ймовірних дій чи бездіянь. При такому інтенсивному підході до виховання я думаю Українська Нація стала-би пануючою як мінімум в Україні