Золочів Плюс
Форум міста Золочів

Чужа дитина

Автор Повідомлення
Чужа дитина
Ваші думки з приводу наявності у об"єкта вашого кохання дитинки. чи зупинить вона вас від подальших серйозних стосунків чи стане рідною?
Дітки - наша радість.
То що сам факт самотньої жінки в багатьох асоціюється з "чужим" тягарем - то дурня, проблеми великої не вбачаю, хоча довелось би доробити ще свою дитинку . Але різниці б не робив мі ними. Швидше б зупинила мене жінка, що не може мати дітей взагалі.
цікава думка, ти б сам підстроювався під дитину( купував би іграшки)чи вважав щоб дитина сама під тебе підстроювалася?
st.fergi пише:
чи вважав щоб дитина сама під тебе підстроювалася?

якось так по Олеговському...
Але зрозумів. Думаю що процес виховання передбачає просто максимум уваги дітям. А підстроюватися... Якщо ти про дитину після 4 років... думаю, що дитина має пишатися, своїми батьками.
так буває, що якщо дитинка трохи старша, то ревнує маму(тата)до тьоті(дяді), і не бажає спілкуватися, коли по вулиці троє гуляють то старається привертати увагу мами чи тата, говорить неприємні речі чим визиває зі сторони залицяльника(ці) протиречиві думки, чи варто пробувати. особисто я незнаю як би поступала в тій ситуації адже не все так легко. маю знайомих в яких така ситуація, так тато своїй коханій говорить купувати його сину якісь речі які він хоче і тим самим вона показуватиме сину свою любов
Я теж маю таких знайомих, у них такої проблеми просто нема. Всі рідні, всі свої.
В кого як...
st.fergi пише:
так буває, що якщо дитинка трохи старша, то ревнує маму(тата)до тьоті(дяді), і не бажає спілкуватися, коли по вулиці троє гуляють то старається привертати увагу мами чи тата, говорить неприємні речі чим визиває зі сторони залицяльника(ці) протиречиві думки, чи варто пробувати. особисто я незнаю як би поступала в тій ситуації адже не все так легко. маю знайомих в яких така ситуація, так тато своїй коханій говорить купувати його сину якісь речі які він хоче і тим самим вона показуватиме сину свою любов

Напевно, щоб такого не було, варто дитині пояснювати, що від тоді як з"явилася нова тьотя (дядя), її ніхто не почав менше любити і вона як і раніше залишається дорогою для своєї матері (батька) а тепер уже і для її (його) другої половини.
Я чесно кажучи не знаю що сказати в такому випадку? Але якщо би я полюбив жінку в якої би була дитина, я думаю дитина би стала рідною для мене, а от жіночу половину форуму я питаю: коли Ви дівчата би зустріли чоловіка в котрого по якихось причинах на руках залишилася маленька дитина, як би Ви поставилися до неї? І чи би Ви задумались перед тим як виходити заміж перший раз за такого чоловіка?
Олег, особисто я не роблю різниці між дітьми, своя чи не своя-це дитинка якій треба дім, батьків, любов і затишок. Дивлячись уже по ситуації шукала б підхід якщо малеча мала ще, а якщо старша( школа), то хотіла б звичайно щоб дитина мені допомагала якось зближуватися, тобто, сама б робила кроки, тут участь трьох потрібна скажем так. Чи задумувалася б... та ні, якщо я його люблю, якщо хочу бачити його сонне лице зранку і готувати сніданки, обіди і вечері на всіх, я б не думала.
Його життя було уже до мене, я ж це розумію чудово, і я не бачу проблеми в тому, що я друга і що є дитинка.
м енд д ор ж енд д
Олег пише:
І чи би Ви задумались

Хм... розвину питання. Кому простіше в пошуках супутника життя - жінці, яка залишилась сама, чи одинокому чоловіку?
st.fergi ну добре але чужа то є не своя дитина, як Ви би поставились коли би та дитина була наприклад хвора і чоловік би не хотів її відправляти в Дитячий будинок?
Олег ВОНА НЕ ЧУЖА ЯКЩО Я ЖИВУ ЧИ ХОЧУ ЖИТИ З ЦИМ ЧОЛОВІКОМ.
Який дит. буд??? Якщо я люблю його і хочу його за чоловіка то беру його зі всіма болячками, бідами і радостями! Не люблю цю людину - то зупиняю спілкування. Але якщо люблю то люблю зі ВСІМ що він має.
Олег пише:
але чужа то є не своя дитина
твою думку я побачила. я думаю інакше.
st.fergi моя думка трохи інакша, переважно в своїй сім"ї все любиться наймолодшу дитину більше, а тут старша притому що не твоя і ще в додачу хвора? І що тоді? Але то життя і все приходить з часом і злоба і ненавість до тої людини.
Олег пише:
Але то життя і все приходить з часом і злоба і ненавість до тої людини

чого це з часом має прийти злоба і ненависть до тої людини??? чого це з часом не прийде, на твою думку, якесь розуміння стану речей і володіння розумно даною ситуацією?
чого одразу так все сумно? злоба... ненависть...
st.fergi пише:
злоба... ненависть...

Тому що до такої дитини потрібно приділяти набагато більше уваги і нерви то є річ серйозна, вони рано чи пізно зриваються.
Олег хіба до людини, в яку вкладаєш душу, може бути ненависть?
st.fergi пише:
Олег хіба до людини, в яку вкладаєш душу, може бути ненависть?

Ти мене не зрозуміла я бачу?
Олег пише:
Тому що до такої дитини потрібно приділяти набагато більше уваги і нерви то є річ серйозна, вони рано чи пізно зриваються
Олег я правильно все зрозуміла. і я все пояснила.
Олег пише:
Тому що до такої дитини потрібно приділяти набагато більше уваги

то хіба від того появляється НЕНАВИСТЬ до дитини твого коханого?? Олег, ти жорстока людина то називається не ненависть дорогий, то називається МАТЕРИНСТВО і проявляється воно не так як описуєш ти
Ну нарахунок материнства деколи можна також поспорити з тобою, я хочу спитати тебе ти би більше від свої рідної дитини любила ту хвору дитину і притому не свою? Чи би була якась різниця між в твоїх почуттях?
Олег читай вище.
ніякої різниці. то діти Олег, і те і інше, обоє хочуть тепла, ОБОЄ!!! ну як ти не заспокоєшся?
Діти ні в чому не винні, вони на світ не просились, а якшо кохаєш усім серцем людину, то сприймеш її навіть і з дитиною, тим більше, діти - це щастя, і не подумайте мене зараз критикувати, що я ше молодий, зелений, нічого в житті не розумію! Не робив би я ніякої різниці між свєю дитиною і дитиною своєї коханої, як сказала Ферджі, це ДІТИ, а всі діти хочуть тепла, любові і ласки, не можна їх в цьому обмежувати.
Кот да Винчи пише:
Хм... розвину питання. Кому простіше в пошуках супутника життя - жінці, яка залишилась сама, чи одинокому чоловіку

розвинь тему нову
st.fergi добре сказала, людину кохаєш повністю, "із усіма її тараканами" . Якщо ж тільки її і без її дитини, то це не справжнє почуття.
Гірше дійсно пристосування. Бо скажімо, чоловік покохав жінку, і тут БАЦ!!! в моменті стає готовим батьком !!! Він не переживав увесь цей процес день за днем разом з дружиною і маймутньою дитиною. Так само і дитина - цей новий тато не виховував її від самого зачаття. Тому тут в ліпшому випадку стосунки "батьки-діти" налагоджуються в плані "друзі", і лище з роками при таких умовах стають дійсно рідними батьками і дітьми. Дуже прикро, якщо замість тенденції до природнього зближення, на перший план виходять негативні стереотипи відчужності. Це погано для всіх у сім'ї.