Золочів Плюс
Форум міста Золочів

Перше враження від незнайомої людини

Автор Повідомлення
Перше враження від незнайомої людини
От заходить до Вас в дім незнайомий чоловік чи жінка, по яким зовнішнім ознакам і також діалогам з тою людиною Ви сизначаєте її характер?
Ну зразу по зовнішності, напевно рідко хто вгадає з якою людиною має справу, адже зовнішність буває (і то досить часто) оманлива. В основному звертаю увагу на очі... Є такі, які просто "теплі і добрі". З людиною, яка їх має приємно спілкуватися і вона викликає довіру. Ще важливу роль грає розмова...... усмішка. Не люблю коли вона нещира - якась "пластмасова", зразу аж відвертає. Ну і ше є багацько факторів, але може я зараз всіх і не згадаю.... чекаю інших постів, а то сама з собою говорити не люблю
Психологи кажуть, що коли людина бреше то відвертає погляд вбік. А якщо людина бреше тобі то це вже дуже насторожує. Хоча є такі індивідуми, які брешуть прямо в очі і не червоніють.
Я звертаю увагу:
1 одяг,
2 взуття,
3 на руки , вони багато про що говорять
4 усмішка,
5 відповідь на привітання.
Також на манеру поведінки за столом.
Ти хто?!
Цитата:
заходить до Вас в дім незнайомий

Незнайомців в дім краще не пускати, зараз багато всяких вештається, хто зна, що їм треба.
Не довіряю нікому з першої розмови. Намагаюсь побудувати якийсь портрет, поглянути з багатьох сторін на людину. По своєму досвіді знаю, що перше враження не обов'язково вірне. Зовнішній вигляд більше може сказати про достаток аніж про сам характер людини. Про достаток можна визначити першочергово по взутті, про тип занять по руках, про характер... тут треба трохи поспілкуватися.
1. По людині одразу видно чи вона привітна чи ні( мила посмішка, спокійний голос )
2. одяг і волосся
3. люблю дивитися в очі -вони все скажуть, навіть тоді коли обманюють , подивившись в очі людини я роблю висновки.

додано через 50 секунд:

а тоді дивлюся уже чи хочеться мені говорити взагалі про що-небудь з тою людиною. ні-попадає в ігнор.
Що стосується відвертання вбік під час брехні - то не завжди правда. В мене наприклад є багато знайомих, в очі яким я не люблю дивитися. Тож я можу говорити чисту правду і при тому дивитися в вікно. А людину зазвичай оцінюю по розуму, манері спілкування, охайності.
Альонка пише:
в очі яким я не люблю дивитися

Альонка, хороші манери передбачають, щоб при розмові дивитися в очі співбесіднику.
Чи такі страшні вже люди, як про них говорять?
Ти мене не зрозумів. Якими би не були ті правила, ну не можу я людині в очі дивитися. Просто від неї якимось негативом тягне.
Кот да Винчи пише:
По своєму досвіді знаю, що перше враження не обов'язково вірне

А в мене воно взагалі не вірне. Наприклад, з тими людьми, які мені колись, на перший погляд, дуже не подобались(при чому ж взаімно), я зараз в дуже хороших стосунках. Ну і навпаки...
Звертаю увагу на:1. Очі, кажуть що вони ніколи не брешуть.
2. Манеру поведінки.
3. Голос. Він теж має не мале значення.
Люблю усміхнених людей, з почуттям гумору. Люблю коли щось цікаве розповідають, сама-ж більше люблю слухати...
lenhen пише:
А в мене воно взагалі не вірне

Сто процентів, у мене так само. Це мабуть спрацьовує наше стереотипне мислення - ше нічого про людину не знаєм але по якихось другорядним ознакам робимо висновки. А потім з"ясовується, шо все зовсім не так.
lenhen пише:
А в мене воно взагалі не вірне

mops пише:
Сто процентів, у мене так само. Це мабуть спрацьовує наше стереотипне мислення - ше нічого про людину не знаєм але по якихось другорядним ознакам робимо висновки. А потім з"ясовується, шо все зовсім не так.

А я думала, що то но я так погано в людях розбираюсь на початку знайомства.
Альонка пише:
Що стосується відвертання вбік під час брехні - то не завжди правда. В мене наприклад є багато знайомих, в очі яким я не люблю дивитися. Тож я можу говорити чисту правду і при тому дивитися в вікно. А людину зазвичай оцінюю по розуму, манері спілкування, охайності.

Чула, що коли люди при розмові починають дивитись вже не в очі, а десь по сторонах, то їм вже просто не цікаво спілкуватись, поглядом шукають щось цікавіше.
Кот да Винчи пише:
Незнайомців в дім краще не пускати

І я так кажу. Я взагалі не люблю спілкуватися з незнайомими. В хату не пускаю.
Олег пише:
От заходить до Вас в дім незнайомий чоловік чи жінка

Не зовсім зрозумів. Якщо це представник якоїсь комунальної служби - то мені фіолетовово які в нього руки і усмішка. Якшо інше - "представтесь пліз". А перше враження в більшості випадків помилкове..
Alexis добре, а якщо на то пішло коли тобі з тою людиною порібно зав"язати розмову, по чому ти зрозумієш як з нею говорити, при тому що розмову ти маєш почати перший?
Переважно завжди ставлюсь однозначно до людей, які з порогу кажуть: "Добрий день, чи не хотіли би ви поспілкуватися про ...." - Не люблю спілкуватись на порозі, і до хати не пускаю, тож... До побачення. (доречі, чому вони всі ходять з однаковими сумками? Звісно, я ніц не маю проти, а ше й записано так... Але таких незнайомих відвідувачів вважаю недоречними)

lenhen, в мене те саме Маю добрі стосунки з людьми, які з першого погляду були неприємними.

А от на що звертаю увагу аби охарактеризувати людину, не знаю. Це якось інтуїтивно відбувається. Бо якшо говорити про конкретно, скажімо, очі, руки, взуття тощо..., то це для мене зовсім ніяка не ознака, бо я в тому пляні неуважний , тому й не дуже переймаюсь цим. Хоча якшо, наприклад, в електричці лежить на лавці смердюче лохмате створіння незрозумілої статі із синьо-чорною фізіономією морди, то є дуже великий відсоток імовірності, що і в спілкуванні з нею буде таке саме враження.
Бувають також трафунки, коли Людина з самого початку знайомства показує з себе "шось неприроднє", а потім приймає цілком людяний вигляд. Але деколи Людина На початках тримається-тримається, а далі як понесе...
Зустрічаю по уму. Задаю пару конкретних запитань в лоб. 5 хв вистачає.
tymofiy, не правильно, по тому як одітий, а вже проважають по розумі!
Правильно. Зустрічаю по розуму, проводжаю залежно від розуму - є - то по щирості, нема - то по дупі.
tymofiy пише:
нема - то по дупі.

То ше поділяється на 2 види - як дівчина - то очима, а як хлоп - нерідко й черевиком.
tymofiy пише:
то по дупі

То нічого не дась зі сра.. розуму не візьмеш!
Воно то так...
Шо є то є...
Ну з самого початку то напевно звертаю увагу на руки, на голос, і на тон розмови...
А ше в мене є таке... може то трошки і странно, але я люблю запитати яку музику людина зазвичай слухає... Я не починаю критикувати і не стану на людині хрест через то що вона слухає не те ща мені подобається. Просто мені тоді легше визначи тип людини і як з нею розмовляти... Розумію звичайно шо то може і по дурному, але...

О, і ще як додому хтось приходить то перше питання чого вони до мене приперлись? Мали б вже знати що я гостей не люблю...

А щодо очей то я тоже часом людям в очі дивитись не люблю. І не дуже тому і вірю... Це класичний прийом. Хочеш щоб людина тобі почала довіряти дивись їй прямо в очі при розмові. Я от не дуже люблю коли мені в очі дивляться, таке враження що хочуть заглянути в душу і взнати те чого їм не треба. А є такі люди що дивитись їм в очі одне задоволення... Погляд такий приємний, дружелюбний. А ще є такі, правда я сама зустрічала тільки 2, що в них такі очі странні... От дивишся і відірватись не можеш... і не обов"язково очі мають тоді подобатись... просто вони як якась загадка... Мдя...
Pangea пише:
О, і ще як додому хтось приходить то перше питання чого вони до мене приперлись?

Ну да, не прийду я до тебе проповідувати...
tymofiy пише:
Ну да, не прийду я до тебе проповідувати...

А що саме ти проповідуєш?
Побачиш...
Нє, не побачиш.
Pangea пише:
Мали б вже знати що я гостей не люблю...
tymofiy пише:
Нє, не побачиш.

Ну я вже здається знаю...

Та й крім того я сама припертися можу...
Ласкаво прошу!
Незнайомих людей в хату не пускаю, та вони практично і не приходять, а якщо і станеться таке, то або помилились квартирою або шукають когось або свідки єгови, з ніким з перечислених діалог довше хвилини не відбувається, а за цей час характер визначити просто неможливо.
звертаю увагу певне не на одяг чи взуття - хоча інколи і воно сильно кидається в очіа на те, як та людина з тобою розмовляє, поводиться. Бо коли відчуваєш якийсь негатив, то і продовжувати спілкування надалі немає ніякого бажання...
Але інколи я дуже часто, коли зустрічаю нову людину, то буває і таке що ми обоє якось ніби і не дуже спілкуємося, а нібито просто приглядаємося... Через деякий час буває так цікаво дізнатися, що про тебе думали, а також цікаво поталяпати язиками про те, чого ж то тоді - отой перший раз - якось підозріло чи як? тіки дивилися один на одного.... іноді буває навіть дуже весело... ха-ха
Але в більшості таких випадків, я потім знаходжу спільну мову і дуже часто -з таких от "непривітних" перших зустрічей з'являються нові хороші друзі!!!
Ось так!!!
Y.L. пише:
Незнайомих людей в хату не пускаю, та вони практично і не приходять, а якщо і станеться таке, то або помилились квартирою або шукають когось або свідки єгови, з ніким з перечислених діалог довше хвилини не відбувається, а за цей час характер визначити просто неможливо

візьми тоді варіант знайомства на вулиці або в кафе, наприклад, ти собі сидиш в компанії і тут підходить знайомий чи знайома твого друга(подружки)і сідає поруч, от тоді як ти визначаєш яка це людина?
Особисто я, в принципі, визначаю по очах, по розмові. Якщо людина тільки те й робить, що розказує про себе і про свої якісь досягнення, то переді мною - хвалько і вимахувальник, а якщо при цьому ще й очі ховає, то явно щось приховує, або просто бреше Не люблю таких.
VIA пише:
якщо при цьому ще й очі ховає,

доречі про очі...
от спілкуєшся ти із людиною - все ніби файно, і є про шо поталяпати і все таке...але чомусь помічаєш, шо твій співрозмовник постійно бігає очима... так ніби ховається... і якось вже тоді і розмовляти не має такого великого бажання... та й взагалі...
Може той співрозмовник просто думає про щось інше а припинити розмову не дозволяє етикет
ну та ж не можна постійно думати про шось інше, коли спілкуєшся з кимось... якшо немає ніякого бажання цього робити - то так і тре зробити...
дивно просто якось і ніяково себе почуваєш у таких ситуаціях...
LIFE пише:
з таких от "непривітних" перших зустрічей з'являються нові хороші друзі!!!

у мене так завжди буває, що як з першого разу побачу в очах той вогник непривітний то одразу відчуваю холод до цієї людини, ніби відчуваю людину нутром. І якщо людина ставиться зверхньо, зарозуміло, у нас з нею не вийде нічого дружнього, вона автоматично запишеться у мій чорний список. Якщо їй потрібна буде саме моя допомога -я допоможу, але вона залишиться в тому чорному списку. Перше враження завжди у мене вірне.
А у мене чомусь майже завжди невірне. Тобто враження від зовнішнього вигляду людини є насправді неправильним