Золочів Плюс
Форум міста Золочів

Самотність - як часто ми відчуваємо самотність?

Автор Повідомлення
Самотність - як часто ми відчуваємо самотність?
ЯК ЧАСТО МИ ВІДЧУВАЄМО САМОТНІСТЬ? ЯК З НЕЮ БОРОТИСЬ?
Привіт! Ультра гарно написано краса пише про самотність клаСС. Найголовніше шо написано під прямою горизонтальною лінією. Без обід гарна тема для розмов!
Ні самотності! Живи з суспільством.
Дуже печальна тема. Тут ніхто себе не має права відчуватися самотнім.
Боротися з нею можна різними способами.
Наприклад, кинути хандрою до землі, і понестися до клюбу.
Можна запросити друзів в гості.
Можна включити телевізор, комп, радіо, магнітофон і втикати під ту какофонію .
Можна поїхати кудись на відпочинок, і познайомитися з новими цікавими людьми.
Можна знайти роботу, в якій доведеться постійно спілкуватися з людьми.
Можна собаку завести.
А можна кота. Люблю, коли мене заводять .
А ше можна звонити на будь-які номери і знайомитись.
Врешті решт можна спілкуватись і сміятись на forum.zl.lviv.ua.
Самотність сама по собі поняття відносне. Адже можна мати біля себе люджей яких любиш, але все одно почуватися самотнім, а можна бути самому і не мати нікого, але не відчувати цього. Особисто мені буває самотньо. Але ця самотність не переходить в щось більше(депресію наприклад). А боротися можна різними способами. Можна просто послухати музики, походити по місті, поспілкуватися з друзями та знайомими..........
Думаю в кожного є такі моменти в житті, коли почуваєшся одиноко. І думаю, де-коли це не залежить від того, скільки людей навколо, де-коли вона застає в натовпі, коли всім весело і добре, а тобі... Де-коли, це не розуміння близьких... Як з цим боротись? Думаю, просто перестати її боятись, знайти свої інтереси, удосконалювати себе, шукати цікавих для себе людей
Якщо в тебе є багато друзів то за самотність можна не переживати. Але якщо такий момент все ж таки настав. то пропуную послухати свою улюблену музику або заталефонувати друзям і домовитись про зустріч.
Колись так сталося, що опинився на Святу вечерю в чужому місті, один. В готелі не телевізора ні радіо, в місті всі кабаки закриті. Вийшов в магазин за сигаретами, а на вулиці ні душі (місто приблизно як Золочів), в голову зразу прийшли кадри з фільмів про кінець світу!
Еге-ж, нагадав мене, минулого року, на своє день. нар, в чужій країні, в чужій хаті, серед чужих(ще тоді) людей... мабуть так самотньо і одиноко я ще в житті не почувалась... пройшло, привиклось
А я люблю бути насамоті. І самотність ще ніколи не відчувала. Не знаю як кому, а мені подобається бути самому в домі, знаючи що тебе ніхто не зачепить і не рознервує.
Коли мені так хтось потрібен, то нікого немає поруч!!!!! Кажете про друзів,- то їх лише троє. Одна має хлопця, який хоче, щоб вся увага була на ньому! Інша, з якою дружу з дитинства, немає часу навіть смску скинути!!! Останню завжди потрібно просити, щоб кудась піти, і сама ніколи першою не подзвонить. ОБІДНО... Отак то, залишаюсь я одна. Добре хоч форум є!
Як таке може бути, а однокласники є?
5 дівчат в класі, і то живуть на Вороняках. Давно їх не бачила
BEAUTY
В мене схожа ситуація
А в мене в класі 20 дівчат. І яка мені з того користь, якшо з 3/4 я просто не можу спілкуватися, щоб не пожертися. Дружу лише з 2 і ше з одною дівчиною, але вона вже нажаль не вчиться з нами.
Я стараюся заняти себе якоюсь роботою, почитати якусь інтересну книжку.
Як запущено всьо...
Саме час створити \"клуб самотнiх...\"
обмiнятись тел. зiдзвонюватись, тусоватись i. т. п. кАроче, викорiньувать САМОТНIСТЬ!!!

Posted from a Nokia mobile phone
Нєєєєєєєє..... Боротися з самотністю треба одному. Бо ж не завжди буде змога покликати когось на допомогу. А так, просто треба потренуватися її переборювати. І все.
самотність добра тоді, коли ти сам осознанно хочеш побути на самоті, коли хочеш нормально спокійно полежати, послухати музику, прийняти ванну і т. д. але коли ти сам опиняєшся зовсім тоді, коли того не бажаєш(є такі ситуації)то тут не особо весело тоді. як боротися? виходити на вулицю-перш за все а ділі по ходу дєйствій))
По-моєму, самотність це не просто бути вдома самому, це коли немає людини, якій можна довірити свої проблеми
Кот да Винчи
Молодець! Кот да Винчи пише:
Можна .... кудись ...., і ..... з новими цікавими людьми.

Зараз саме то і зроблю


додано через 1 хвилину 35 секунд:

mops пише:
По-моєму, самотність це не просто бути вдома самому, це коли немає людини, якій можна довірити свої проблеми

Був би я вар'ятом грузити дорогу мены людину своъми проблемами...
Олег пише:
Я стараюся заняти себе якоюсь роботою, почитати якусь інтересну книжку.

Аналогічно. Якшо самотність не така, шо аж зашкалює і б"є депресняком, то зайняти себе - саме те, шо треба. І не скучно стає, і ше й результат видимий лишає!
а мені якшо
MUBa пише:
зашкалює і б"є депресняком
, то навіть і робити нічого не хочеться. Просто в такому випадку стараюся поспати.
Feel it almost all time.
ну може напитись і лягти спати
Cпали на думку слова Дорсів "People are strange when you're stranger". Не в усіх, але в багатьох ситуаціях вони актуальні. То для тих, хто самотній серед людей.
Somebody born for sweet delight,Somebody born for endless night. Слова індіанця на ім'я:"NoBody"
But most are born for both!
Індіанець NoBody не знав, що перед born необхідно ставити is, попри це самотнім він не був. Індіанець NoBody спілкувався з духами...
我不爱当用外语写作

додано через 6 хвилин 47 секунд:

私が大好きではなくていつか外国語で書いてください тепер ви зі мною згідні

додано через 58 секунд:

Jeg ikke elsker når skriver i fremmedspråk
massimo
Я з тебе в шоці.......
Довго не могла перекласти...................... І на кінець, подумала, а нашо воно мені.
Я вважаю, що самотність - це, коли нема поруч людини, якій би я довірила свої таємниці, розказала про найсокровенніше. Самотність - це дуже сумний стан.
VIA, а для чого ж тоді Інтернет? Якшо потрібна тобі людина не поруч, і не перебуває в місцях, недосяжних прогресом, то всесвітня павутина може навіть дуже стати в пригоді.
Так то воно так, але розівчусь тоді говоритиІ пальці будуть боліти
Повна самотність-це коли на твій емейл не приходить навіть спам
о... тільки шо пацан один в аську написав ні з того ні з сього: якби ти знала який я самотній, бо мене ніхто не хоче.
Я валялася по підлозі довший час.
самтність для мене -це те, чого я найбільше боюся, це те, що я дуже тяжко переживаю... думаю, найбільшим покаранням для мене було б відправити мене на безлюдний острів, де я була б в гордій самоті. На щастя відчуття гострої самотності у мене не було вже давно, завжди можна вийти до міста, наприклад, і по-любому зустріну людей, які будуть раді мене бачити, ну в крайноьму випадку вже телефон є, а якшо ше й інтернет брати до уваги, то самотність не грозить, аська, скайп, пошта - все на ходу. Але самотність включає в себе і глибше поняття - це коли навколо тебе багато людей, тебе не забувають, ти весь час в зоні уваги, але тобі чогось не вистачає... чи можливо когось...
Le$y@ пише:
Але самотність включає в себе і глибше поняття - це коли навколо тебе багато людей, тебе не забувають, ти весь час в зоні уваги, але тобі чогось не вистачає... чи можливо когось...

я думаю шо це набагато важче коли тебе оточують багато людей а ти між ними відчуваєш себе самотнім, і скоріш за все, це тому шо є доля егоїзму в цієї людини, тому що ніхто не приносить задоволення чи спокою, або тому шо людина по натурі невідкрита і боїться комусь шось довірити, тому сама закривається і автоматично відгороджується від тих, кому вона насправді НЕ Є БАЙДУЖОЮ, і не помічає ТОГО
Le$y@ пише:
когось...
допоки в мене є нет я себе самотньою не відчуваю
Альонка і то правда поки ти маєш нет і знаєш мене, ти точно не будеш самотньою
ооо.... дійсно... нет то таке..... але поки ми знайомі знайомі я скучати не буду
Да самотність це не весела штука... і нет є і все одно...
massacra пише:
Да самотність це не весела штука... і нет є і все одно...

Розумію ... Але от уяви, як би в тебе ще й нету не було?
Я б додому поїхав...
А я ? Взагалі колись якось і без нету обходилась. Думаю, дома в ньому не буде такої потреби
Спочатку, то можна було здуріти... Вдома цілими днями сидів за компом... а тут нема... і нема чого вчепитися...
останнім часом розумію, шо я капець яка самотня.... і друзів вроді багато - а всьо не то, шо треба.... так би хотілося посидіти, поговорити "по душам".... а нема з ким.... ото і лишається говорити з компом....
ех.... жизнь моя жестянка.....
А я люблю самотність, хоча деколи її аж забагато... і хочеться... чогось... чи когось... біля себе... щоб хтось пожалів... підтримав.......
А я ненавиджу самотність! Хоча є такі моменти, коли хочеться щоб мене всі залишили в спокою... тоді просто "залягаю на дно"... Правда, без спілкування більше одного-двох днів не витримую
а я люблю самотність, можна навіть сказати стаю самотнім, коли це можливо просто люблю залишатись на одинці з думками.
Самотність - це просто життєво необхідна річ для мене. Просто так часто все дістає і я тоді починаю шифруватися, тільки б мене не чіпали.