Золочів Плюс
Форум міста Золочів

Історії про Золочівян :)

Автор Повідомлення
Історії про Золочівян :)
Прийшло в голову 2:35. Мало не опісявся поки писав.
Хто не знає про шо йдеться, запитайте в старійшин.
Реклама.
Ранок в китайському містечку. Тиша накруги, лише заспані двірники шаркають мітлами по облупленому асфальті, та чути несміливе цвірінькання пташок. Поспішною ходою селянин Дзянь Цо тупотить сабо по центральній вулиці, озирається на стовпи та вітрини.
-От свинота, знов хтось пообривав,- бурмоче Цо, насупивши брови.
Проводить ніжно шкарубкою долонею по подертюхах, що тріпочуть на вранішному вітерці.
З торбини виймається а4 і баночка з ПВА. Кілька звиклих рухів,- і знайомий чотирикутник вже біліє зі стовба оголошень. Дзянь Цо відходить трохи назад та вбік, щоб краще оцінити заподіяне. Посміхається.
Справа завершена, Дзянь Цо повертається назад та простує до домівки. Його постать поволі розчиняється в ранковому тумані, меншає...
На весь екран зявляється напис:
Не будь китайцем. просто зайди на zl.lviv.ua
Оригінально! І правильно!!!

Китайцям - китайське
Ескімосам - ескімоське
Москалям - "Їхнє" радіо

А УКРАЇНЦЯМ Золочева - ЗОЛОЧІВ +
Я сидів і довго сміявся з того поста . особливо з Дзянь Цо,5 балів, молодець. Китайцям - китайське, може не всім сподобалось що робив Дзянь Цо, але справа спрацювала, як би не було! І тільки Україці до такого можуть додуматись, може не так AVB ?
Олег, а тобі 10 балів за самовіддане оригінальне розкручування сайту!
Зато мене оцінили так
http://forum.zolochiv.com.ua/viewtopic.php?t=471&start=15
Треба розкручувати далі!!!
А робота, між іншим, кипить...
Олег пише:
Зато мене оцінили так

Шось те оцінювання недолуге, і форум хоч масштабніший, та бруднуватий.
А добре шо 'робота, кипить'!
Підтримую.
Шось я там, Олег, так і не зобачив "характеристики" на тебе. А от що вже леґенди почали про ресурс складати - потішно!
Вперше на форумі!
Театральна постановка "Едо Мінь".
Режисер-драматург: Така Іму Інада.
В ролях:

Я Ю Ї
Джінь Фень
Хень Лень
Масса Кара
Кінь Ді Вінь
Дзянь Цо
Мао Буба
Іто Сан
Яй Муйт
Віань Цинь
Мацо Масумі
Сімусо Мако
Муй Дйом

а також вперше на сцені Едо Мінь та Мо Цзи.

Простора кімната, довгий стіл, за яким в самих невимушених позах вмостились присутні. Кінь Ді Вінь шось шкрябає на
листку паперу, Сімусо насупивши брови, тицяє в клавіші мобільника, Масса зачудовано поглядає на мух, що крутяться
навколо китайського світильника, Муй Дйом спить, поклавши голову на руки.
-Кгм... Ну що, тема сурйозна чесслово, пора розпочинати, нах - Сімусо поважно зарухався в кріслі, покручуючи останньою моделлю Nokia.
-Так шефа ж нема,- Хень Лень розгублено озирається навколо.
-Без голови засідання не годиться, лопці. Влада має за порятком дивиться, щоб спокій і в державі була!- чітко декламує Дзянь.
-А я пропоную революцію! Сексуальну... - Джінь Фень ефектно перекладає ногу на ногу, чим викликає зацікавлені погляди сусідів.
-Вже б мовчала, куди не глянь, одні розпутства,- не відриваючись від книжки, бурмоче Мао, що сидить навпроти.
-Бубо, а Ви ж як, не.. ну.. хиба рід продовжувати не збираєтесь? - облизуючи нижню губу, мовить Дзянь Цо.
-Не тут і не зараз. І взагалі тут шумно,- при цих словах Буба підводиться, і пересідає в кінець столу.
Масумі постукує об стіл кісточками пальців, -Так, або починаєм, або ні, нема предсєдатєля, то й нема.
Чується стук в двері.
-Ну хто там ше?! Вже всі зібрались ніби, - гнівно кидає Я Ю.
Двері повільно відчиняються, в кімнату входить стара жінка в хустці, та хлопчик, закутаний в лахміття з відром в руках.
-Тут прибрати потрібно... Шеф викликав.
-Ааа.. вузькоплівочні прибули... Ну давайте, до роботи, але цить! У нас тут засідання.
-Ти знову на свїй хвилі, Ю Ї? А ти сам не вузькоплівочний?
-Ага! Правий Яй Муйт, чо на людей наїжжаєш? - докинула собі і Віань.
-Та ті китайці волоска на моїй нозі не варті, а я - чистокровний японець!!! Пахати, китайози!
Стара починає з дальнього кута, малий стає на коліна та тре ніжки столу і стільців.
-Зібрання про мир нашого столу, думаю, нарешті можна відкривати?- Віань нервозно поглядує на Цо, який дивиться на
Фень, яка малює губи.
-Дзєвочка моя, та будь ласка, зачекались вже всі.
-Отже, пропозиція - для миру розділити наш стіл перегородками,- закидує Кінь Ді Вінь, хитро примруживши око.
-Ага. Для кожного окрема перегородка!- реагує Муйт.
Прибиральниця переходить до стелі, змітає павутиння.
-Йов, яка мобіла! - врешт помічає цяцьку в руках Сімусо Іто Сан.
-Класна, маєш футбол?! Ану дай подивитися,- не вгамовується Іто.
Шмата старої прибиральниці зіскакує з швабри і падає Іто на голову.
-Ай..., шо за... пріколи!- Іто зіскакує з крісла, і з тріском кидає шмату до землі.-Ну, бабуля, ти обережніше!!!
-Та не шуми, Іто, тема ж про мир, а ти з мобілами. Іто заспокоюють, все стає на круги своя.
-Смислу в мирі нема. Як є так і буде, все буде хтось проти когось.- Ю Ї відкидається в кріслі.
-Ага, без хуліганіїв нецікаво,- Кара робить випад рукою і слухає дзижчання мухи в кулаці.
-О-о-о! Всьо кльово, а про шо ту базар йде? - прокидається Муй Дйом.- О-о.. Шоніббуть... О-о.
Хлопчик підлазить під стіл і б'є Муя по пальцях в відкритих сандаліях.
-А-а-а! Хто то зробив!- Набуває дару мови Муй.-Ви тут всі неномальні! О-о.
Муй зривається зі столу, і вилітає з кімнати. Вже на порозі обертається, -Коняко, я знаю, шо то ти, ше побачимся!!!
...
..................
проходить якийсь час
..................
...
Лень Хень дивиться в вікно та розкриває парусинову парасольку, на дворі заходить сонце.-Ну все, мені пора.
-Ну бувай!- хором лунає зі столу.
-Що ж, хоч до спільної думки ми і не дійшли, проте, здається на цей раз все відбулося мирно, в кожному разі
справедливо, -Буба закриває книжку, -треба й мені йти, до зустрічі всім.
-Які б ми не були, головне бути самими собою, та думку іншого поважати,- Ді Вінь крутить зіжмаканий папірець в руках, запускає його по столі. -Піду і я, бувайте.

Помалу кімната порожніє, стара закінчує витирати стіну, де хтось написав дуже негарне слово.
-Ну що, Мо Цзи, гарна робота? -Стара викручує шматку, та вішає її на батарею.
-Та так, попрацювали на славу.
Хлопець сідає, закидає ноги на стіл, тягне до себе листок Ді Віня.
-Мда, Едо Мінь. Мало того, що сваряться тут кожен день, на стінах всяка фігня зявляється, та ще якісь маразми понаписували.
Стара знімає хустку, на світ божий зявляється змарніле чоловіче обличчя. Сідає в велике шкіряне крісло.
-Нарешті можна відпочити трохи.
Едо Мінь напівлежить в кріслі з заплющеними очима, Мо Цзи шось гнівно креслить.
Занавіс.

Всі імена та події вигадані та слугувати претензіями не можуть.
>КдВ
ти неперевершений, ще раз прочитав, сльози бля... раз на тиждень мусиш щось подiбне створювати!
на слiдуючому засiданнi мае бути присутня СяньЛо

Posted from a Nokia mobile phone
Кот да Винчи пише:
Театральна постановка "Едо Мінь".

Впізнаю старого кота Вінчі. Так тримати!
Кот да Винчи пише:
Мо Цзи
чудовий!!!
, більше сказати нічого Аффтара в студію
Як я сміялась. Котику, та ж у тебе - талант, молодець. Я тільки стару бабу з малим хлопцем не впізнала. Втолкуй, хто це?
ВiА
Не ображайся...
Але це означае що ти взагалi нiх не поняла...
Копни глибше... Це не просто перекручування iмен! Там КОЖНОГО можна впiзнати за стилем, Ашыбкамi нах. (а st.fеrgi... з \"нога на ногу\"
НУ ХТО ПРИВИРАЕ ТУТ, НА ФОРУМI!? I ВИТИРАЕ (ТРЯПКОЮ) ПОСТИ IТОСАНА (максимально чудово створений нiк!) в \"ХУЛIГАНСТВI\"

Posted from a Nokia mobile phone
Покинувшим нас в тяжку хвилину присвячується...
... перевертень-ито сан?

Posted from a Nokia mobile phone
m@xxximus, я майже не образилась.
Мені вже мудрі люди втолкували шо до чого. А от малий хлопець, то хто?
А я вже здогадалась, що(хто) на малюнку зображений і що саме хотів сказати ним автор...
... ХТО ВИТИРАЕ НАШI ПОСТИ!? (а там робить уборку)
а-мопс
b-мопс
с-мопс

Posted from a Nokia mobile phone
m@xxximus пише:
.. ХТО ВИТИРАЕ НАШI ПОСТИ!? (а там робить уборку)

Легше за все знайти крайнього і звинуватити його у всіх смертних гріхах. Що ж, вітаю, вам це вдалося. Але не раджу забувати, шо якби цей таки форум не чистити, то в лайні, успішно і регулярно підкидуваному деким, тут можна було б вже захлиснутися!!! І після того, як ви б вимикали комп і виходили з форуму, з"являлося б велике бажання помитися чи як мінімум помити руки. А потім і забити на той форум! Але ви тут ше сидите, і, дозвольте зауважити, вже і собі починаєте лайна підкидати!! Це шо, мода така пішла - гадити?
Хоч тут без криків!!! Нізя тут так.
Ніхто нікому зла не бажає, якщо гарненько почитаєш все, шо я пишу, то зрозумієш. Свою думку кожен по своєму виражає, є тема про стосунки з матами і погрозами і хуліганство, а як варіант - критика тут. І якщо всі заходили посміятися сюди з себе і з інших, то це тільки сприяє розрядженню сутуації, а тут знову гнівні слова, і незадоволення. Будьте безпристрасними, о славетний народ форуму, тут тільки віддзеркалення реалій.
PS:Я обома руками за хороше керівництво, тільки б воно собі раду давало. А лишні нерви і необдумані поступки тільки ослаблять позиції.
MUBa, ніхто з нас не критикує модераторів і поки нівчому їх не звинувачує. Відносно сутички АВБ, Саніто, Мопса, Лонсдейла і Паші то їхні проблеми. Кіт правий. Ця тема створена в розділі Гумор і не називається "Давай з"ясуємо стосунки". Треба вміти часами посміятися з самих себе, бо інакше з нервами своїми не розберетесь.
Наскільки зрозуміла Едо Мінь і Мо Цзи - це адмін і модератор...? Чи ні?
А взагалі класно. Кіт, ти практично золочівський Задорнов
>МUВа
ти би лiпше виспалась, чим таке писати...
Так, забув написати до кого звернення... але невже ти не замiтила, що це звернення(вiдповiдь) до VIА (з поясненням)
АБСОЛЮТНО НIЯКИХ ПРИТЕНЗIЙ до адмiнiстрацii. Хiба, як пропозицiя, дозволити нестриманим, звiльнятись вiд эмоцiй в \"з\'ясуйках\" т. т. Не модерувати там.

Posted from a Nokia mobile phone
m@xxximus, ну як це не модерувати? Хіба можна таке на люди виставляти?
AVB пише:
m@xxximus, ну як це не модерувати? Хіба можна таке на люди виставляти?

На то воно і "Давай з"ясуємо стосунки" Щоб в повінй мірі виказати думку хто і шо про кого думає
Pangea пише:
На то

є привати, аськи і подібна бойда! По-твоєму, нормально, коли на форумі найбільше процвітає тема зі з"ясуйками (на ній свого часу було постів більше, ніж в інших темах разом взятих), всі слідкують за нею, перечитують ніби то цирк якийсь, а інші теми просто глохнуть? А нові люди, які почули про форум і хотіли б зареєструватися, якби подивились на найактивнішу тему за останній час, чи і надалі хотіли б таки зареєструватися в такому балагані? Я б не хотіла...
Тішить те, шо зараз та хвороблива тенденція ніби виправилася, от і добре...
Не нормально. От людині нема чого робити і вона починає зачипати когось, провокувати. Знаю, бо колись сама частенько таке робила. Непогано знаю учасників того конфлікту, і повірте мені то абсолютно нормальні люди, просто відноситись до них треба так само нормально. А раз вже почали з"ясовувати стосунки то нехай викажуть все в повній мірі і замовкнуть врешті решт.
Pangea пише:
то абсолютно нормальні люди

Та я знаю! Навіть в тому не сумніваюся. Просто я б того не виставляла на люди. Шось когось зачепило - пліз, пиши ПМ. А мудрі люди доженуть, ху із ху. Але ж треба, шоб всі то бачили! На людях сперечатися - ефект сильніший. В мене таке враження, шо вони від того кайфують!
MUBa пише:
В мене таке враження, шо вони від того кайфують!

Ну само собою... Інакше б і не починали того.
От тобі й історія про золочів"ян з фройдистським підтекстом! Кіт, попрацюєш над тим сюжетом?
Ціхо! Тут стіна мають вуха...
На замовлення не працюю .
А тут зясуйки нащо влаштовувати?! Ще сюди крикливці повадяться і споганять єдину демократичну тему в форумі. І так демократія на форумах не підтримується принципово, з дня на день чекаю, що орденом Троянди нагородять

Тоді мабуть доведеться клонуватися...
MUBa
MUBa пише:
таке враження, шо вони від того кайфують!

ну да, ти ж теж значить кайфувала, коли писала в стосунках)))))а гумор тут прикольний, котик класно все описав, мені сподобалося дуже. Чекаю, що може до нього ще раз муза якась гарненька прийде то може і накатає ще щось таке)))
Хто розгадає Код да Вінчі?
Нарис "Моя квітуча провінція"

Дійові особи:
Сьогун Зарубасі
Цак Пень
Шурака Токугава

а також в епізодах:
Мітакаро Ючень
Зонахарі Ямукота
Тама Шенкао
Лу Цень
Юкі Трупяо

Примруживши очі від вранішнього сонця, Сьогун майже пів-години розглядав головну площу через відчинене вікно палацу. Трохи підіймав його настрій шум, що лунав з коридорів - майстри ретельно готували покої до весняних свят. А гнітили його думки про ситуацію в провінції, та й в державі в цілому. Схоже було на те, що революція під проводом Мітакаро зайшла в глухий кут, та к само як і то, що що зараз відбувалося в столиці. Вірніше все це взагалі ні на що не було схоже.
Хоч Мітакаро, заручившись підтримкою простолюдинів з західних провінцій і переміг Ямукоту, але підлі прибічники загрузли в міжусобицях, і Ямукота готував нову війну. А перспективи нової сутички були розмиті та нерайдужні, пророкувався поділ провінцій - Західний Ю та Східний Я. Від таких думок Сьогун ще більш згорбився. Раптом його лице осяяла рідкісна усмішка - він перевів погляд на пагоду убогих. На її даху знову зацвіла сакура. "Треба сказати Пеню, щоб нарубав трохи, в приймальному залі поставимо, а то ж гості навідаються - а ми без сакури!"
Перевівши погляд на інший будинок, Сьогун насупив рослинність на своєму обличчі. На стіні сусідньої будівлі хтось нашкрябав крейдою:"Тама Шенкао - *****, а Лу Цень - ***". Те, з чим їх порівнювали, на щастя хтось вже витер. От молодь пішла, скрушно похитав головою Сьогун, для прикладу взяти хоч цього гіпернаціоналіста, Залізний Трупяо, як його ще називають. Скорш за все - його робота...
А ось по доріжці біля входу в палац неспішною ходою прогулюється Пень, відмахуючись від настирливих бджол та час від часу задираючи голову до неба, аби вдихнути п'янкий аромат цвітучих вишень. Обережно минає перериту землю - на місці лотка з газетками задумалася нова будова, стару китаянку разом з купою паперів поселили в парк трохи далі. Почулося голосне тупотіння, із-за рогу палацу вибігли двоє голодранців з носилками, біля входу обережно поставили ношу на землю. З паланкіну неспішно висунувся Шурака, виблискуючи скельцями пенсне.

- Гарний цвіт цього ранку,
Нащо голову ламати? - поетично привітався з Пенем Шурака.

- Шо нам примружений Мао,
Сила в закритих очах! - негайно відреагував Цак Пень.

Відійшли трохи далі, чулися лише окремі вигуки.
-... хто? Дзянь!? Ше один демократ, ніц в нього не вийде...
-... таки-так, з цими писаками. Шпичок з сакури їм в п'яти понатикати!...

Сьогуну враз набридло спостерігати за цим дійством, він розвернувся до зали. Підійшов до улюбленого столу, лагідно провів пальцями по купах непідписаних паперів, провів поглядом по книжках: "Альтернативні палива:Торф чи дрова?", "Моя дорога. Як підручним інструментом полагодити.". Врешті сів за стіл і зціпивши зуби, впритул зайнявся адміністративними питаннями.

Всі імена та події вигадані та слугувати претензіям не можуть.
Запитувати, кого мав автор на увазі - нема смислу.
на прохання форумчан
Тут всі зареєстровані і також гості форуму зможуть розділити з нами веселий настрій, створений невгамовним видатним оралом форуму, завантаживши пісЕньку Дідинство. Запасайтесь хусточками.

Або скорочена і обеззвучена текстова версія:

Моє дідинство
слова AVB, музика Ю. Шатунов

І

Моє дитинство вийшло з берегів.
Вже з6, а я ше гратись хтів.
Ви не дивуйтесь, люди, бо колись
Малим я з яблуні на дупу всівсь.

Приспів

А я би лхті, а я бил дуже хті
Ганяти в темах невпопад лопців
Кобот маленьких подражнити в грі
І покрачати на тих зубарів

ІІ

Бомжі, бездомні діти, алкаші
Танцюють брейк у барах за гроші.
Берези в центрі по дахах ростуть,
І гейзери по всьому місту б'ють.

Приспів

А я би лхті,...

ІІІ

Тепер я власну мафію створив
І Золочівській владі пригрозив,
Що розцілую в щічку всіх жінок
І ще їм дам оральних ласк урок.

Приспів

А я би лхті, ...
ото спостережливість !!!
AVB, щиро дякую за таку пісеньку!
Та нема зАщо! Слюхай наздоровлє!
Про інших такої веселої вже не буде...
Кот да Винчи пише:
Нарис "Моя квітуча провінція"

Кот да Винчи пише:
Шурака Токугава

узнаю любимца...
Ну історії, так історії....

Жив-був (жиє і зараз) 1 хлопчик (золочів'янин), котрому вже давно сказали женитися...
Так от тому хлопчику весь час вдавалося влізти в якусь халепу (як меншу, так і більшу). Тих цікавих халеп вже за ним назбиралося досить, що аж рахунок втратився.
Так от одна з тих халеп.

Халепка маленька.

Одного разу з друзями зустрілися,
шоб попити пивця, відпочити від
відпочинку, пішли в "Делікат"
закупилися пивком і вже йдем
заходимо на посадку на лавочку.
А герой цієї байки купив собі літру
томатного сіку.
І от він несе його, притуливши пачку
локтем до грудей і тою самою рукою
намагається відкрити сік. Йому всі
відають щоб він не корчився і відкрив
нормально, бо ще пообливається,
а він продовжував свою чарівну справу
доки все ж таки не обтраскався тим
томатним сіком...
Червоним по білій футболці... класно виглядає...
Але на цьому байки про клієнта не закінчуються...
Продовження буде...

P.S. Хто взнав клієнта, то просьба не палити його...
Їхав отово в електричці, та й не раз...
Спочатку думав написати в темі про Укрзалізницю, але тут йому краще буде.

10 найприємніших спогадів Золочів'ян про переїзди в електричках:


  1. Місця в електричках біля дверей які постійно гримають.
  2. Непереможній дух фекалій, які легко прислизають через ті ж двері і не дають проспати твою зупинку.
  3. Пятниця! Якщо підібгати ноги під себе, можна просто висіти в повітрі щільно упакованим між товстою пітливою тіткою з одної сторони та студента з висипкою на лиці з другої.
  4. Хропіння мумій - лежачих на лавках бабуль дальнобійниць та хлопів, які перестаралися з випивкою.
  5. Приголомшива реклама проти колорадського жука: "Ратибор".
  6. Деренчання порожніх пляшок по підлозі, недбало залишених хлопами.
  7. Крик велетня-окулярника: "Реклама передач на цілий тиждень!", шурхіт бабці з мішком дешевих шкарпеток, шепіт жіночки з журналами та кросвордами, проштовхування продавця пива та морозива. І всі вони ухитряються зустрітися якраз біля твого місця і десять хвилин тиснутися, бо їм не дають проходу табір циган, який з лантухами картоплі на плечах якраз йшов назустріч!
  8. Дерев'яна дупа після кількох годин переїзду на дерев'яних лавках.
  9. Деревяні ноги і та сама дупа після кількох годин переїзду на "сидінні без отоплення".
  10. Розпарення і можливо наступне обмороження(якщо одразу вийти на холод), того ж органу під час переїзду на "сидінні з отопленням". Частини тіла точніше. Задниця до речі при переїздах страждає найчастіше. Після морального задоволення носу аміачними парами з кінця вагону та великих пальців на ногах, на які міг наступити велетень з газетами.


так і їздимо...