Якби Ви дізналися, що жити залишається тільки тиждень...

... як би Ви провели той тиждень?

Хм... над таким ніколи не задумувалась... але якщо б так і сталось, провела б його з своєю сім'єю-найріднішими мені людьми

lenhen каже:Хм... над таким ніколи не задумувалась... але якщо б так і сталось, провела б його з своєю сім'єю-найріднішими мені людьми
_________________
цілком підтримую

Ну, я так і живу. З своєю сім'єю-найріднішими мені людьми.
Жити збираюсь довго і цікаво...

А я чогось останнім часом починаю обдумувати речі і справи якраз з такого погляду "А що, коли в мене більше ніколи не буде можливості...", "А що, як я більше його/її ніколи не побачу", "А що, коли завтра мене не буде".... Чесно - лякаюся. І звідки такі думки беруться
Ну а якби знала, що залишилося жити тиждень, то так само би зібрала всіх дорогих мені людей і постаралася, щоб вони мене запам"ятали доброю і веселою...

Ем... А я б не сиділа і не чекала весь тиждень з тими людьми... Перший день можливо б попрощалася, дала якісь поради, вичитала по повній программі шо з ними не так, попросила шоб вони мінялися... А потім поїхала... без певної мети... просто кудась подальше... сіла б на автобус, плеєр, музику улюблену і погучніше... зробила б шось таке на що мені могло і не вистачити сміливості... От так... А може інакше... Якщо знаходишся не в даній ситуації то легко планувати...

В мене було би все просто. Спочатку напевно би навалився від такої новини, на другий день похмилився би. Потім почав би вибачатись перед тим кому набив морду, і перед тим кому не набив але треба було. Ну а потім як в тому фільмі

"... На небе только и разговоров, что о море..." а на земле о девушках

Richard
Це з "Knocking on Heaven's Door"?

MUBa пише:

Richard
Це з "Knocking on Heaven's Door"?

Yes

Я би молився і просив прощення всіх своїх гріхів і також би пробачив всіх своїх кривдників, напевно би ходив до церкви і читав Евангеліє. Може би так провів той тиждень?

Оу... Плануєш попасти до раю?

Я просто відповідаю на запитання поставлене і все і не мені то визначати де мені попадати? Чи до раю чи до пекла.

Але ж хотілося б, правда? Бо якщо ні то для чого те все? І не треба казати що для чистої совісті, сумління... Бо чому ж тоді люди роблять таке коли усвідомлюють, що їм не довго лишилось... А не раніше, коли це якраз потрібно робити? Чого навіть не задумуються над такою дрібничкою як когось там пробачити, чи просити прощення одразу? Для чого тоді робити те все вже потім?

Richard пише:

Ну а потім як в тому фільмі

гарний фільм... але такої долі не побажаєш навіть ворогу... і я б ніколи не хотів дізнатись що мені залишилось жити ще тиждень...

І мені фільм дуже сподобався, бачила його пару раз, але про це вже в другій темі

Cкористалася б усіма насолодами Життя. Порушила б усі свої принципи і табу.

Я б постаралась встигнути за цей тиждень сповна насолодитись життям, а також перепросила б у всіх кого колись образила. Цей тиждень я б провела з посмішкою.

А я б не змогла весь тиждень ходити і усміхатися. Певно в мене постійно була б причина заплакати. Навіть зараз, коли думаю про смерть розревітися хочеться.

Альонка я думаю що смерть не така вже страшна штука, то є просто перехід з одного матеріального стану в інший і все, і не має чого плакати

Pangea пише:

Для чого тоді робити те все вже потім?

А хто сказав що я все це буду робити потім?

А хто сказав шо я зараз плачу??? Я казала шо хочеться плакати.

Олег пише:

смерть не така вже страшна штука

я з тобою згідний, що вона не страшна коли ти її не чекаєш, я коли попадав а автокатастрофи і був на волоску від смерті то мені страшно не було зовсім, так як не встигаєш нічого думати, перед очима за мить пролітає все життя.

Я просто ногу зламала і струс мала, то після третього дня капельниць мені так галімо на душі було шо то капец. Думала, шо може зараження бути і шо я відкинуся. То тоді я згадала собі всіх людей, з якими знайома і подумала, шо ше стільки всього не зроблено.....

Мені колисьсон приснився, що я помер. Сон такий реальний, капець. Ну тіпа несуть мене в труні, люди йдуть, вінки несуть, ну все як завжди, а я тіпа на то все зверху дивлюся, і думаю ну то шо помер то нічого, але ще стільки міг зробити, стільки закінчити, якось дуже обідно стало

massimo пише:

а я тіпа на то все зверху дивлюся

Добре що "зверху"!

А мені якшо чесно трошки страшнувато думати, шо колись я буду лежати під двома метрами землі в "дерев"яному халаті"

Альонка може коли підійде наш час, люди уже будуть жити вічно

може й так........ а може таке судилося наступним поколінням.

Khrystik пише:

Добре що "зверху"!

а чого добре, не розумію?

massimo пише:

а чого добре, не розумію?

А може це віщий сон, значить до неба підеш.

Не знаю, як кому, але мені поки що віщі сни не снилися.

massimo пише:

люди уже будуть жити вічно

Не будуть, це буржуазна пропаганда

mops не знаю чи хто ті буржуї, але всім завжди хочеться і хотілось жити вічно, я впевнений, що люди колись будуть жити значно довше, може не таким життям звичайним, але якось будуть

не хотілося б мені дізнатися що мені залишилося жити тиждень((( в моєї подружки рак молочної залози(надія є) а в її тата рак печінки і йому залишилося півроку від сили(хвороба появилася нізвідки, він не алкоголік і взагалі не пив), так от, дуже важко мені, по ідеї , чужій людині, що в моєї подружки така біда, деже вже не хочеться щоб таке сталося і зі мною, адже стільки мрій є і стільки не зроблено......

а я відповім чесно: Я НЕ ЗНАЮ!!!

massimo пише:

Мені колисьсон приснився, що я помер. Сон такий реальний, капець. Ну тіпа несуть мене в труні, люди йдуть, вінки несуть, ну все як завжди, а я тіпа на то все зверху дивлюся, і думаю ну то шо помер то нічого, але ще стільки міг зробити, стільки закінчити, якось дуже обідно стало Wink

Кажуть, що після такого люди змінюються.

VIA пише:

Кажуть, що після такого люди змінюються.

ага, пітніють частіше

tymofiy, знєш глянула на твій вік і жахнулась: невже 27? А по постах я б тобі дала 17. Бери себе в руки. Відповідай нормально на поставлені теми.

VIA пише:

Відповідай нормально на поставлені теми.

tymofiy пише:

а я відповім чесно: Я НЕ ЗНАЮ!!!

VIA пише:

знєш глянула на твій вік і жахнулась

VIA пише:

А по постах я б тобі дала 17

Дякую, я десь так і виглядаю. Ти знаєш, відчуваю себе на 17річним і цілком задоволений. Для подальших закидів можеш використати такі посилання, як "приват" або "... стосунки"

Всім обіцяю дуже цікаву інформацію на цю тему, але трішки потерпіть(бо мітинг о 16-00 мушу йти), лише наперед обіцяю, що ніхто не пожаліє отримавши надію!

А вона вже крадеться...

AVB
до тебе?????

Треба кожен день намагатися прожити, ніби то останній день життя. Мабуть жив би, як і живу, якщо б мав настати кінець світу. А якщо б тільки мені копець мав настати, ну-у-у-у... Спробував б шось лишити наступним поколінням по собі. Хоча вічність наша - в дітях наших. Якщо діток виростив то й страху нема. Рід людський продовжує жити, а індивід відходить, таке житя. Хоча для особливих оптимістів є ще віра в потойбіччя, наприклад тут->

Вчора я свідомо недописував, так як було 1 квітня--день який деякі (але нащастя не всі) вважають, чи сприймають дуже неадекватно-неправильно, тобто:думають, що треба всіх дурити, брехати і нікому, нічому не вірити. Ці настрої в суспільстві я врахував, тому й 1квітня вирішив на серйозні теми не писати! А вже зараз маємо всі собі усвідомити, що є час для жартів, а є час для серйозного реального життя, так-так я необмовився-бо відповідаю за свої слова!

Перець пише:

є час для серйозного реального життя

до сьогодні думав, що живу в матриці

st.fergi пише:

до тебе?????

ДО ВСІХ!!!!!!!

Ой, не хотілось би, АВБ, щоб до мене прийщло таке чудіще. То від одного погляду на неї можна ноги простягнути.

AVB пише:

ДО ВСІХ!

не треба так лякати, а то сядем і будем чекати.

AVB пише:

ДО ВСІХ!!!!!!!

до мене вже приходила, я з нею поговорив, вона заплакала і пішла геть

Чекати не треба, плакати теж. Хто шо не встиг зробити, доробляйте скоренько. А далі, поживемо-побачимо...

Альонка пише:

То від одного погляду на неї можна ноги простягнути.

цікаво, а хто собі як саме уявляє свою смерть ?