Золочів Плюс
Форум міста Золочів

Еміграція

чи могли б ви поїхати
та поїхав би,як би... 48%   15
не витримаю дурної влади і втікну 25%   8
Це складне питання 3%   1
Напевно, що ні 19%   6
ні 3%   1
Всього голосів: 31
Автор Повідомлення
Еміграція
Ну що ж, викладайте свої думки
Звичайно, що довчусь і виїду, я не бачу свого майбутнього в цій країні
Це все одно, що тікати з рідної хати, бо сусіди надто голосно вмикають музику, а зі стелі капає вода. Треба не тікати, а розібратись з тими неспокійними сусідами і залатати дірку в даху. Отака метафора.
Дуже приємно, шо ше залишились в Україні свідомі люди (mops).
Та хто був ТАМ і бачив як приблизно має виглядати життя, той підтвердить, шо не "дірку в даху", а увесь будинок разом з фундаментом із землі викорчувати, зберігши лише образи з світлиці.
Мені дуже хочеться вірити, шо бодай один зі ста, шо зараз при владі крадуть і наживаються, робить це, шоб "зберегти ті образи", а по тому обернути проти злодіїв їхню ж зброю.
Я би не сказав що на Україні менає що робити. просто зараз ми ще не є свідоми громадянами тої держави , в наших людях залишилась байдужість до того що робиться довкола них. але в нас є культура не гірша чим закордонна, чого ми так любимо все чуже. Наші люди переконались в тому що там немає вже аж такого щоб ми не могли це зробити або пояснити просто люди там дружніші, жиди були розкидані все своє життя посвіту і їхній кози в тому що вони дружні, наші люди починають в тому помалу розбиратися. але на мою думку їм ще далеко до істини. Подивіться довколо нас в нас є замки є земля , руки , але кому вигідно щоб все це не стояло без діла. Колись була реклама по телебаченню нас 52 міліони, а зараз скільки? Я ввжаю що зараз йде геноцид проти українського народу, але більш культурніший і прихованіший. Даю гарантію що через 10 або 15 рокв будуть розбиратися хто в тому винен що виїхало на роботу сттільки людей , скільки загинуло там закордоном?
а я б хотіла просто подорожувати світом, а старість доживати в своєму рідному Золочеві
lenhen пише:
а я б хотіла просто подорожувати світом, а старість доживати в своєму рідному Золочеві

В мене таке саме бажання.
Мені здається Золочів с кожним роком сильно деградує. Крім нових кабаків, аптек і магазинів побутової техніки не видно ніяких позитивних змін. Для тих хто живе в Золочеві кругло-річно можливо це не так помітно, а вот для таких як я, перша поїздка з вокзалу на таксі супроводжується коментами на кшталт: "ой бля, куда я попав, то Золочів в якому я виріс?" Раніше такого не було. Можливо це вік, а можливо наше місто дійсно занепадає. Багато знайомих роз"їхались хто куда, тільки подальше. Ті що ще в Золочеві, думають якби то поїхати.
Проголосував за перший варіант.
Я, звичайно ж, за перший варіянт. Хочу забезпечити в першу чергу себе, свою сім'ю. А далі, якшо буде бажання, заробити гроші на якусь корисну для України справу шоб такі люди, як mops чи Олег мали можливість втілювати її в життя. А в Україну приїздити траба. Хочаби у відпустку (але не часто, бо реакція точно як у Richarda). А на пенсію (не українську, звичайно ж) повернутися, купити хатину в глухому селі і розводити карасі з бджолами.
ось мене цікавить період адаптації на Україні, мабуть тяжко?
Ти шо, повертатись зібралась? Не вздумай цього робити ні в якому разі! Хіба шо у відпустку!
і всі так кажуть...
Я між тим хотів вертатися, але побувавши в Україні два останніх літа підряд поняв що смислу немає. Хочеться свого, як би там не було, але гризти землю за копійки ціле життя бажання великого нема. Звичайно є такі, які живуть чудово, але їх мало.
Яка може бути адаптація? Це всеодно шо виріс, пішов з дому у світ, потім повертаєшся, а вдома замість мами якась чужа тьотка командує. Звичайно, якшо сильно напрягтися, то якось можна калікувати. Але то не життя!
lenhen пише:
ось мене цікавить період адаптації на Україні, мабуть тяжко?

Думаю, що адаптації ніякої не буде
- буде або зверхній погляд на все що і як відбувається вдома, в Золочеві (ти вже не та що була до виїзду і вже знаєш і бачила багато нового, якісно кращого)
- або буде депресія, щось типу
Richard пише:
"ой бля, куда я попав..."

В перші дні, місяці перебування за кордоном страшно хотілося назад додому. На це впливало і незнання мови і усвідомлення того, що тепер (зараз) ти нікуда повернутися не можеш. Якби було пермессо, то життя тут було б супер. Відкривається ціла купа можливостей. Також і можливість подорожувати по всій Європі - хоч світ побачити, своїх друзів (тих які вже теж повиїжджали).
Але як би там не було, а додому хочеться. На місяць - два, не більше. Просто є свої спогади, цінності - ностальгія. Навіть пройтися центром, по тих дзюравих, з баюрами дорогах, піти на озеро, на базар та ін. Щось в тому є своє, рідне. Побути з родиною, з друзями, віддихнути і знов "туда".

Ідеальний, як на мене, варіант це постійно проживати за кордоном і мати можливість періодично їздити додому. Хоча б на Різдво, Паску бути з родиною.
Інший варіант - неможливий - коли всі друзі і сім'я вже за кордоном і в одній країні (місті, області)

lenhen пише:
я б хотіла просто подорожувати світом, а старість доживати в своєму рідному Золочеві

AVB пише:
А в Україну приїздити траба. Хочаби у відпустку (але не часто, бо реакція точно як у Richarda). А на пенсію (не українську, звичайно ж) повернутися, купити хатину в глухому селі і розводити карасі з бджолами.

з цитатами згоден на 100%!

От зберемося на пенсії всі в Золочеві, кожен вкладе свою частинку - хто чого навчився за кордоном - і тоді місто буде процвітати!
For lenhen:

А ти скільки вже часу за кордоном?
massacra пише:
буде або зверхній погляд на все що і як відбувається вдома, в Золочеві

З цією цитатою я не погоджуюсь. Я навпаки, стала якоюсь більш розкутішою, більш відвертішою, чи що. Сміття, наприклад, можу в домашньому халаті винести, що до цього мусіла вибиратись в щось пристойне, по місту в чорному одязі після городніх робіт теж-запросто, будь-які питання-можу вирішити, будь-кого про будь-що, звичайно в межах пристойності, запитати. Раніше в мене з цим були комплекси. Зараз дійсно, по-іншому на все дивлюсь, але не "зверхньо", а навпаки-людяніше, простіше. Я вдома Щаслива, але так хочеться повернутись назад!!!
massacra пише:
буде депресія,

Згідна. В перші 2-3місяці я була просто щаслива. Все навколо радувало і тішило. Та друзі і навіть рідні одразу ж все поставили на свої місця-провели межу:ти багата, а ми-бідні українці. Одна тітка попросила позичити (досі не віддала), інша (правда, віддала). Потім кума, кум... Ніби всі зговорились. Коли відмовляла-переставали знатись. Гидко і неприємно...... А далі вже нічо не радувало. Хотілось назад, де тебе любили не за гроші, не за подарунки.
massacra пише:
For lenhen:

А ти скільки вже часу за кордоном?

О, достатньо часу для того, щоб зрозуміти, де мені краще живеться(де саме, думаю і так всіm зрозуміло )
massacra пише:
або буде депресія

Ось це скоріш за все. Мені часто сниться один і той-ж сон, що приїзжаю я додому, і в мене просто істерика:чого я приїхала? що я тут буду робити? хочу назад!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!! Прокидаюсь в сльозах...
massacra пише:
Ідеальний, як на мене, варіант це постійно проживати за кордоном і мати можливість періодично їздити додому. Хоча б на Різдво, Паску бути з родиною.

Для мене це теж ідеальний варіант, так як дуже скучаю за ріднею
VIA пише:
Потім кума, кум... Ніби всі зговорились. Коли відмовляла-переставали знатись. Гидко і неприємно...... А далі вже нічо не радувало. Хотілось назад, де тебе любили не за гроші, не за подарунки.
Такі вони напевно родичі що перестали знатися, хочеш взнати хто він такий то пожич йому гроші?
VIA пише:
Та друзі і навіть рідні одразу ж все поставили на свої місця-провели межу:ти багата, а ми-бідні українці. Одна тітка попросила позичити (досі не віддала), інша (правда, віддала). Потім кума, кум... Ніби всі зговорились

О, я ще з таким не знайома... надіюсь і не познайомлюсь... справді дуже неприємно...
lenhen пише:
О, я ще з таким не знайома... надіюсь і не познайомлюсь... справді дуже неприємно...

Залежно які друзі і на скільки друзі... Думаю, що зі мною такого не станеться.
massacra, а так поводяться не тільки друзі, а й родина!
Значить вони якісь не правильні, або хворі.
Прикро, але факт. І зважаючи на масштабність проблеми, можна сказати, що хворе все наше суспільство.
AVB пише:
І зважаючи на масштабність проблеми, можна сказати, що хворе все наше суспільство

Ех... чесно кажучи так не хочеться в це вірити!
Думаю, мої друзі такого не вчинять і всі підемо на пиво з сиропом.
І я хочу на пиво... з сиропом... і з друзями!!!!!!
Скоро буде...
При першій можливості поміняю Україну на більш розвинену країну. Сам то уже б давно поїхав і були можливості, але хочу відразу з сім"єю. Багато моїх знйомих живуть за кордоном, і чим більше вони там живуть тим важче з ними говорити на таку тему. Вони мені довго розказують як там важко на чужині, чужа мова, звичаї і т. д. Що не мають душевного спокою. А тут ти свій, тут легше. Кажуть що я матеріаліст. Але в мене своя думка на все це. Тут на форумі часто сидять люди які є там, і хочу почути Вашу думку. В Укр. важко думається про духовне. Проста ситуація: працюєш припустимо на державні роботі ( я особисто пропрацював більше 4 ох років ) отримуєш зарплату, дружина отримує допомогу на дитину, зарплата 700 грн. + 95 грн. на дитину= 795 грн. - 280 грн тепло+вода+квартплата-35 світло-30 газ-20 телефон. Залишок на харчування 435 грн. 14 грн вдень на харчі. А ще треба одягнутися. Набагато впевніше себе почуваєш коли заходиш в магазин з 100 грн. в кишені ніж з 10грн. Факт, що всі гроші ти не потратиш одразу, але приємно розуміти, що ти можеш собі позволити багато, ніж ти прикидуєш на чому то би зекономити щоб вкластися в 10. Після таких розрахунків відчувати любов до рідної землі бажання уже немає. Я не хочу яхту і дачу на канарах. Хочеться отримувати відповіну оплату праці, коли ти не будеш думати о їстимеш завтра, і змати змогу відкласти хоч невелику суму на майбутнє.
massimo, ти в усьому правий. За вийнятком того, що
massimo пише:
любов до рідної землі
буде відчувати патріот будь-де, чи то в Україні, чи в світі. А от зневагу до влади, державного устрою, негативних рис ментальності справді можна дуже гостро відчувати. Але різниця між цима поняттями стає дуже виразною якраз за кордоном, зі сторони.
AVB пише:
буде відчувати патріот будь-де, чи то в Україні, чи в світі. А от зневагу до влади, державного устрою, негативних рис ментальності справді можна дуже гостро відчувати. Але різниця між цима поняттями стає дуже виразною якраз за кордоном, зі сторони

Дуже добре видно особливо, як емігранти приїзджають на Україну, особливо ті з першої хвилі. Бути там і любити Укр. смішно, можна її пам"ятати і поважати як батьківщину, а любити . Як можна любити Укр. будучи там і планувати своє подальше життя Там, страхуватися, сплачувати податки, пенсійні платежі, прораховуючи все до смерті. Жити там і кричати я люблю Укр. це приблизно те саме що любити Олю, женитися на Оксані бо в неї є достаток, а потім все життя розказувати як я сильно люблю Олю. Кому така любов потрібна, і кому від неї добре. Я ні в якому разі не хочу образити емігрантів, так як сам планую ним стати, і більшість моїх друзів і родичів там.
massimo, ставай. От тоді і бачитимеш, про що я...
AVB
от би вже скорше
Все для тих, хто бачить своє майбутнє за кордоном

а також форум
Эмиграант, увидел миир...
гурт\"зелено сiрий\"

Posted from a Nokia mobile phone
Эмиграант, увидел миир...
гурт\"зелено сiрий\"

Posted from a Nokia mobile phone
за кордоном особисто моїм знайомим живеться дуже добре. одне що їх засмучує-це скука за рідними місцями. але жоден з них! жоден! після того як побував ТАМ хоч раз не хоче більше вертатися на Україну жити. Там вони працюють і знають ЗА ЩО працюють, знають що отримають гроші за свою роботу і оплатять всі послуги, а не житимуть як тут. Сюди їм прикольно приїхати на пару днів, так сказати відпочити трохи, а потім тягне назад , до того вже життя. Вивчили мову, чудово нею володіють, і дальше ВЧАТЬСЯ . А тут вони б працювали за копійки, їм би не платили а вони б боялися щось пікнути бо лишилися б тої роботи, а іншу б тяжко було знайти. Якщо ТАМ так погано, то чому я не бачу людей , які побувши там і заробивши гроші а також бачачи що там МОЖНА ЗАРОБИТИ, які повернулися сюди на ПМЖ, навпаки забирають звідси ще і остальних рідних. Це все сказано з особистого бачення ситуації.

додано через 7 хвилин 44 секунди:

коли приїхала моя знайома, і бувши в магазині і набравши товару на досить пристойну суму побачила що кульочки для того товару ПЛАТНІ, то офігіла можна так сказати. Самі розумієте чому. Далеко нам ще до Європи.
Не в всiх магазинах в европi кульочки безплатнi
я був там,i повернувся,i нiколи в життi не поiду на заробiтки... (Киiв не рахуеться)
st.fеrgi не всiм там легко жити

Posted from a Nokia mobile phone
m@xxximus, згідна що не ВСІМ НАШИМ легко там. Я говорила про своє оточення. Комусь значить повезло а комусь-ні.

додано через 17 хвилин 47 секунд:

ти б не повернувся, а хтось повертається аж гай шумить і не тільки тому, що там гроші заробляються а й тому, що реально бачать своє подальше життя там, подобається та країна, там з"явилися нові друзі, пре так сказати там перебувати, і світу побачити є можливість. всі люди такі різні і у кожного своє життя....
Ти би змогла промiняти всiх своiх друзiв на тих що найшла за рiк-два?
А ось що вони себе там найшли... вiрю. Але в Украiнi також е валом роботи треба тiльки знайти себе.
(думка сугубо особиста, нiкого нi до чого не закликаю,i нiчого не нав\'язую. Бо сам думав що лишусь там. Але свое рiднiше)

Posted from a Nokia mobile phone
m@xxximus знаєш, я б скучала за друзями-то правда, так само, як живучи тут- я скучаю за містом де я народилася, але скажу тобі таке: тут є мій чоловік і він скрашує ту всю скуку, добре коли двоє в одному середовищі, бо коли сам-спору немає, важко і все таке.... а на рахунок друзів ще тобі скажу: жінка, яка виїхала звідси, мала багато подружок так як сама всім помагала, а коли прийшла біда до неї то на неї її ж коліжанки грубо виражаяся по.... ли, і помагали їй тут саме іноземці а не наші, забрали її звідси і вона по сей день богу дякує що люди такі їй трапилися на дорозі її життя. то медаль з двох сторін про тих друзів. класно коли ЛЮДИ є ЛЮДЬМИ і неважливо якої національності.
Українці ще не навчились один одного поважати. Правильно хтось сказав - ми хворе суспільство. Ми подвійні, ми добрі і погані, ми західні і східні, ми пацанячі і не дуже.
Однозначно, сам би чухнув на пару років на заробітки, потусуватись в суспільстві, де кількість розумово здорових людей набагато більша ніж хворих.
Це ж нормально, що ми всі різні. Ви тільки уявіть, якби ми були однакові, що б то було?
Мені інтересно до чого приведе та іміграція? Будуть тут на моїй землі сидіти цигани які торгують в нас на базарі і поляки, які досипір кажуть "Іще Лемберг бенде наш". Серце мене болить коли я на то все дивлюся, як з багатої Української землі тікають люди, ті що там є вже давно переконалися що таке іміграція, вони там один до одного, а ми тут аби намахати один одного!!!!
Олег пише:
а ми тут аби намахати один одного!!!!

Чого ти так? немов -би люди ходять до церкви, моляться. Один не ходить, той і намахує, заповідей не дотримується, а ти про всіх так судиш."Незззя, батенькаааааа"
Олег пише:
вони там один до одного

Не сміши. Мабуть ти за кордоном ще ніколи не бував
Олег пише:
вони там один до одного

Коли бачуть собі подібних, то відвертаються, ніби не впізнають своїх. Хоча там нашого одразу видно, ще здалеку!
VIA пише:
Чого ти так? немов -би люди ходять до церкви, моляться. Один не ходить, той і намахує, заповідей не дотримується, а ти про всіх так судиш."Незззя, батенькаааааа"

Докажи мені що "незззя" Я наприклад таких бачу,
VIA пише:
вони там один до одного

Я про це суджу по розповідям наших людей які приїжжають з заробітків.
А я, наприклад, не відношуся до тих, хто намахує, тому і не можна мене причисляти до тих, хто тут і намахує і думаю, що всі форумчани туди теж не відносяться, серцем бачу, а ти як бачиш?

додано через 2 хвилини:

Олег пише:
Я про це суджу по розповідям наших людей які приїжжають з заробітків

І що вони розказують? Що так люблять і горнуться один до одного там? Що ти пишеш, що
Олег пише:
вони там один до одного

додано через 1 хвилину 19 секунд:

Ти Ленкен послухай, Вонпа не з розповідей знає! А своїми очима бачить.
Я маю наувазі не форумчан, а людей з якими я зустрічаюсь в повсягденному житті, а за форумчан там мова не йшла!!!!!!!
VIA пише:
я, наприклад, не відношуся до тих, хто намахує, тому і не можна мене причисляти до тих, хто тут і намахує

VIA пише:
І що вони розказують? Що так люблять і горнуться один до одного там?

Судячи по їхнім розмовам то так?