Золочів Плюс
Форум міста Золочів

Конфліктна ситуація - Золочівський тупик

Автор Повідомлення
Конфліктна ситуація - Золочівський тупик
Уже шість років між сусідами триває суперечка через приватизацією однією зі сторін вуличного тупика, яким проходить спільна приватна каналізація.

Конфлікт, про який ми вам розповімо, виник у Золочеві ще шість років тому. Все почалося з того, що мешканці вул. Софії Ковалевської, 16 загородили частину дороги-тупика, розташованого поруч із на той час ще не приватизованою земельною ділянкою. Це не сподобалося іншим сусідам, котрі назвали дії цих громадян самовільним захопленням. У конфліктну ситуацію було втягнуто чимало державних інстанцій, зокрема, суд та міську раду, керівництво якої спершу підтримувало одну сторону, а після зміни влади – іншу. Чому звичайнісінький вуличний тупик став причиною довготривалого спору між сусідами? Відповіді на ці та інші питання у журналістському розслідуванні кореспондента «МК».

Спершу заглянемо в історію. Одного серпневого дня 2003 року мешканці вул. С. Ковалевської помітили, як їхні сусіди встановлюють браму на частині згаданої дороги. Це викликало у людей здивування. Адже тупиком проходила каналізаційна мережа, проведена за рахунок спільних коштів усіх сусідів. Документів, які б давали сусідам право загородити частину вулички, у них не було. Утім, жителька будинку – Ольга Дрозд пояснила, що загородила тупик, оскільки на її подвір’я у дощову пору текла вода зі скверу середньої шкоди №4, який розташований одразу за дорогою. Відгородивши цю ділянку, вона мала намір підняти бордюр. Хоча, як стверджують сусіди, вона могла впорядкувати його перед власною огорожею.

Опоненти пані Дрозд не поділили її позицію й звернулися із відповідною заявою до Золочівської міськоїади, РЕМу та виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства. Міські посадовці створили комісію, яка виїхавши на місце події, прийняла рішення розібрати споруди, встановлені незаконно. Провели обстеження й представники вище згаданих інстанцій. Невдовзі вони надіслали свої обґрунтовані відповіді І. Тимківу, який тоді ще очолював мерію. Керівник Золочівського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства М. Венгер повідомив, що «перепланування заїзду до будинку №16 вул. С. Ковалевської здійснюється у безпосередній близькості до вуличної каналізаційної мережі, що може негативно вплинути під час ліквідації аварійних ситуацій». А у відповіді начальника Золочівського РЕМ М. Адамика було зазначено, що мешканці згаданого будинку «порушили правила охорони КЛ-10 (кабельної лінії – авт.) без погодження з РЕМ самовільно в охоронній зоні, встановивши огорожу. Порушення даних правил може привести до пошкодження лінії й ускладнює проведення робіт по ремонту та обслуговуванню».

Незважаючи на рішення низки інстанцій, сусіди не розібрали браму. Відтак ще й виникла проблема доступу до каналізації службових автомобілів водоканалу. Адже після встановлення загорожі працівники комунального підприємства втратили можливість чистити колектор на ділянці дороги, облюбованій мешканцями будинку №16.

– Після цього ми неодноразово зверталися до міської ради з проханням припинити незаконні дії пані Дрозд, – розповіла мешканка вул. Ковалевської Надія Колодій. – Утім, посадовці відреагували лише, коли ми звернулися до суду. Феміда встановила, що жителі будинку №16 діяли незаконно й прийняла рішення на нашу користь. Щоправда, Апеляційний суд Львівської області скасував його, мотивуючи свій висновок тим, що житель вулиці не може виступити позивачем у суді, оскільки земля належить міській раді. Невдовзі ми домоглися повторного розгляду справи за участю Золочівської міської ради. 3 червня 2004 року було проведено заміну на належного позивача, яким виступила міськрада. Позов державної установи було задоволено, а відтак залишено без змін Апеляційним судом Львівської області: відповідачів зобов’язали звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, демонтувати самовільно встановлені огорожу та господарські будівлі, які уже встигли збудувати пані Дрозд із чоловіком.

Натомість мешканці вул. С. Ковалевської, 16 на цьому не зупинилися, подавши касаційну скаргу до Верховного суду України. Відтак справу було передано до Апеляційного суду Хмельницької області, який встановив, що «відповідачі Дрозд О. Я., Паламар Я. М. та Дрозд В. А. самовільно користуються землями загального користування, а тому суд обґрунтовано задовольнив позов Золочівської міської ради». Феміда дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню й відхилила її.
Після рішення хмельницьких суддів до помешкання на вул. Ковалевської, 16 завітали представники державної виконавчої служби. В результаті їхнього візиту порушники лише спромоглися розібрати браму, зробивши на цьому місці насип. Утім, невдовзі загорожу було встановлено неподалік від нього. Ольга Дрозд відступила на якихось півтора метри. Наступних реакцій на самовільне зайняття ділянки дороги з боку працівників державної виконавчої служби, за словами Надії Колодій, не було. Рішення суду було практично проігноровано…

Після проведення виборів у Золочеві до своїх обов’язків приступив новий міський голова. Змінився й склад депутатів місцевої ради. Й невдовзі владна верхівка міста, яка кілька років тому позивалася до Ольги Дрозд, іде їй назустріч. Рішенням сесії міської ради від 2.09.2008р. було затверджено «встановлені межі та розміри земельної ділянки згідно технічного звіту та видати державний акт на право власності на земельну ділянку гр. О. Дрозд, мешканці м. Золочева, вул. Ковалевської, 16 загальною площею 0,10 га, яка розташована по згаданій адресі для обслуговування житлового будинку і господарських будівель.»
Дізнавшись про рішення депутатів міської ради, жителі вул. Ковалевської звернулися до прокуратури Золочівського району. Під скаргою, у якій вони просили керівництво правоохоронного органу опротестувати рішення посадовців, підписалося майже двадцять осіб.

У відповідь на їхню заяву прокуратурою було проведено перевірку, якою було встановлено, що приймаючи згадане рішення депутати не дотримувалися вимог, передбачених ст.124 Земельного кодексу України, якою встановлено порядок безоплатної приватизації земельних ділянок. Крім, того посадовці покликалися на технічний звіт по видачі державного акту на право власності на земельну ділянку виготовлений лише через десять днів після прийнятого рішення… Отакої!
За фактом перевірки 2 лютого 2009 року прокурор Золочівського району А. Довгань звернувся до Золочівського районного суду з позовом, в якому просив відкрити провадження в адміністративній справі та скасувати рішення міської ради «Про видачу державного акту на право власності на земельну ділянку», як незаконне.

– Перше судове засідання відбулося ще у квітні, – повідомила Надія Колодій. – Під час слухання Ольга Дрозд подала відвід, мотивуючи його не довірою до районної Феміди й просила передати справу до іншого суду. Утім, було вирішено лише передати справу іншому судді. Друге засідання відмінили через те, що на згаданий день чомусь призначили розгляд якоїсь нагальної кримінальної справи. Відтак наступне засідання має відбутися 14 серпня.

Поки триває цей конфлікт, на вулиці, за словами її мешканців, кілька років перевантажується каналізаційна система. Машини водоканалу не мають доступу до колектора, розташованого на території «приватизованого» тупика. Сусідні канали вони очищають. Утім, до свого колектору родина Дроздів їх не підпускає. Через це під час сильних дощів вода іноді вихлюпується із сусідніх колекторів на вулицю, і звісно, на подвір’я самих винуватців.

Мешканці вул. Ковалевськој також припускають, що основною ціллю їхньої сусідки є не горезвісний вуличний тупик, за який точиться боротьба, а частина шкільного скверу, розташованого одразу за ним. Його остання має намір спершу взяти в оренду, а відтак приватизувати собі у власність.

А ось що розповіла Ольга Дрозд:
– Ми загородили вулицю, оскільки до нас текла вода зі скверу. Тут – низовина. Поки не загородили, все було у воді, – зазначила мешканка вул. С. Ковалевськој, 16, показавши пошкоджені стіни господарської будівлі, розташованої на межі колишнього тупика. – Коли йде дощ, усе розливається і затоплює нас. А каналізацію ми постійно чистимо.
– Згідно генплану 1982 року тут взагалі немає ніякої дороги, – продовжила пані Дрозд. – У нас є кадастровий план, згідно з яким наша ділянка є рівно з дорогою. У 2004 році ми звернулися до кадастрового відділу, аби виміряти її. Відтак звернулися до міської ради з проханням надати цю територію у приватну власність. Але нас встигли опередити сусіди, які подали на до суду. Тоді все й почалося. Спершу їм вдалося домогтися свого. Розглядаючи нашу заяву вдруге, міська рада дозволила нам долучити цю дорогу до своєї земельної ділянки. 25 грудня 2008 року нам було видано державний акт та право власності на земельну ділянку площею 0,10 га у межах згідно з планом. Під час приватизації землі було враховано 10 соток – 227 кв. м., за які з нами досі не дають спокою сусіди. Що ж? Сподіваюся, суд винесе справедливе рішення.

Юрій СКОБАЛО
Олег ЦОБА
Газета "Міліцейський курєр"
30.07.2008р.