Золочів Плюс
Форум міста Золочів

Молитва у житті кожної людини

Автор Повідомлення
Молитва у житті кожної людини
Знову переглянувши теми цього розділу побачив відсутність такого практичного застосування віри, як МОЛИТВА.
Що для Вас молитва, як часто молитесь. Як автор теми, розкажу про свою молитвенну практику. Молитву змовляю рано і ввечері, виробив свій комплекс молитов. З молитвенника, у розділі вечірні і ранішні молитви, вибрав для себе ті, які відчув серцем. Іншими словами, отримав відчуття благодаті. У своїй практиці використовую часто ВЕРВИЦЮ. У одного парафіянина на стіні побачив гарні слова "Читайте кожен день вервицю і по житті буде вести Вас сам Господь Бог". Я читаю вервицю по потребі, користуюся 3 видами. Перший вид : Ісусова (читається на десятках "Господи Ісусе Христе, сине Божий, помилуй мене грішного", на одній як завше "Отче наш..."), допомагає для розрядки після важкого дня, рахується вервицею сердечного центру. Друга : Богородична, та яку думаю знають всі, десятки Богородице Діво ..., одна "Отче Наш...". Третя : Чесному Животворящому Хресту (читається на десятках молитва "Чесному Животворящому Хресту"), сильна молитва, читати часто неможна. Використовую для розрядки після якоїсь складної ситуації на роботі, в сімї, скандалів, сварок, одним словом коли душа болить від негативу.

Запрошую всіх ! Дякую
Привіт, раніше було стандартно рано і ввечері: "Отче Наш", "Радуйся Маріє", "Слава Отцю", "Вірую" і "Ангел Господній", нині суто: "Отче Наш", "Радуйся Маріє" у остальних розчарувався...
поясніть що таке молитва ?
astrolik пише:
поясніть що таке молитва ?

Розмова з Богом. Для мене це коротко і ясно.
Варіанти :
...
Це усвідомлення себе сином, який не заслужив в Батька нічого, впавши перед Ним на коліна, отримуєш можливість притулитись до Його грудей і відчути, як б"ється Його, як Його руки пригортають тебе одночасно даруючи батьківське і материнське тепло.
Це як на картині Рембранта: "Повернення Блудного Сина"

...
Молитва — це умове стояння в серці перед Богом з прос-лавою, благодаренням, прошенням і сокрушеним покаянням. Тут все духовне. Корінь усьому — благоговійний страх Божий, з якого походить і віра про Бога та в Бога, і віддання себе Богові, і уповання, і пригорнення до Бога у почутті любові із забуттям усього сотвореного... Коли молитва в силі, усі ці духовні почуття і порухи, притаманні серцю, теж у відповідній силі.
судячи з того що молитва для вас це -
romashcaa пише:
Розмова з Богом

... скажіть, як ви розмовляєте з своїми (тілесними) батьками ? (можна навести приклад діалогу)
astrolik пише:
кажіть, як ви розмовляєте з своїми (тілесними) батьками ? (можна навести приклад діалогу)

Цікаве питання, судячи з змісту, у тебе з цим проблеми? Чи ти хотів зробити аналогію. Дійсно, аналогія правильна, якщо ми не вміємо говорити з своїми біологічними батьками, як ми можемо спілуватися (молитися) до свого Батька Небесного і Матінки Божої.
У нас час, молоді люди не зовсім знаходять спільну мову з своїми батьками, постійні сварки та непорозуміння. Причин багато, одна з них, велика кількість інформації, молоді встигають опрацювати, старші тільки частину.
Повага і субординація повинна бути на першому місті.

додано через 10 хвилин 32 секунди:

phantom пише:
Привіт, раніше було стандартно рано і ввечері: "Отче Наш", "Радуйся Маріє", "Слава Отцю", "Вірую" і "Ангел Господній", нині суто: "Отче Наш", "Радуйся Маріє" у остальних розчарувався...

Вітаю шановний phantom! Якщо можна, я спробую прокоментувати останні Ваші слова. Молитва - це вібраційний ключ, який дає змогу відкрити ту чи іншу ділянку у духовному розвитку. Будь-яку молитву потрібно опускати в серце, бо тільки через серце іде звязок з Господом. Тому відчуття від кожної молитви є різні, різні вібрації. Розчаруватися неможливо, повірте. Відчуття у Вас були відсутні, тільки по причині ненапрацьованого сердечного центру. Правильно молитися - це опускання кожного слова в серце при повній концентрації на ньому. Спробуйте, відкриєте для себе нове розуміння.
Дякую
Проблем з цим в мене немає.
Не в тому річ, не в поганому спілкуванні зі своїми батьками (хоча це також недобре).
Я вже десь на форумі писав на рахунок молитви до Бога, але нічого, "повторение мать учения"

Скажем є така ситуація...
підходить син до батька і просить деяку річ...

тут є два варіанти розвитку події:
1) син незнає як це робити; на мою думку сину або підкажуть як це зробити, або він сам запитає в когось.
2) син знає як це робити; син буде просити так, щоб получити цю річ.

... це якщо син вперше чогось попросив.
Тепер та сама ситуація, але син просить вдруге (втретє і т. п.)...
1) син і далі користується тою самою порадою яку йому дали і намагається цим добитись результату не задумуючись над тим як добитись кращого результату в прозьбі
2) син розуміє що повторювання однієї і тієїж фрази надоїсь його батькові і він (батько) в кращому випадку просто на це не реагуватиме.

Поставте себе на місце батька і задумайтесь чи вам було би приємно спілкуватись з своїм сином, якщо би він до вас говорив одні і ті фрази, як пошкоджена платівка.
Я веду до того, що Богу не потрібно таке перечитування того самого молитовника, Він живий, і думаю, прагне живого двостороннього спілкування, спілкування від серця, а не з паперу
А стверджувати таке я маю право на основі того, що Бог створив нас на Свою подобу.
astrolik пише:
Поставте себе на місце батька і задумайтесь чи вам було би приємно спілкуватись з своїм сином, якщо би він до вас говорив одні і ті фрази, як пошкоджена платівка.

Мені дійсно тепер зрозуміла твоя точка зору. Вона може бути прийнятою людьми, які настроєні на Бога знизу вверх, переважно всі секти, які в розових окулярах думають, що своєю супер організованістю, своєю своєрідною молитвою у вигляді співів і танців відкриють шлях до Божого просвітлення.
Люди які є християнами, віруючими, знають що ця релігія була побудована зверху вниз (Син Божий зійшов до людей, щоб спасти), думка з цього приводу тверда і ясна.
Був би дуже радий, якби ти почитав книгу
"Юлия Николаевна Вознесенская
Мои посмертные приключения
(2002 г.) "
http://lib.aldebaran.ru/author/voznesenskaya_yuliya/voznesenskaya_yuliya_moi_posmertnye_priklyucheniya/voznesenskaya_yuliya_moi_posmertnye_priklyucheniya.rtf.zip

Ось тут, жінка, яка так як і phantom, пережила клінічну смерть, вона мала зустріч з своїим родичами і на все життя взнала, що таке молитва за померлих.
Один з видів вечірньої молитви.
Як відомо, кожен день, це життя в якомусь сенсі, бо ніколи не знаєш чи проснешся ти завтра, все в руках Божих. Кожна молитва, це вдячність Батькові за день, важкий чи легкий, радісний чи смутний, просьба за наступний, та покаяння за гріхи свої.
Сказати, що Батькові надоїсть це, неможна виходячи з цього, що це АБСОЛЮТ ЛЮБОВІ, а в абсолютної любові нема поняття надоїсть.
Невже я щось казав про танці чи співи чи натякав на подібне ?
То я вже став сектантом класно, може і до космонавта докочуся

phantom пише:
раніше було стандартно рано і ввечері: "Отче Наш", "Радуйся Маріє", "Слава Отцю", "Вірую" і "Ангел Господній", нині суто: "Отче Наш", "Радуйся Маріє" у остальних розчарувався...

romashcaa пише:
Тому відчуття від кожної молитви є різні, різні вібрації.

Так, в мене в школі колись теж були відбрації ніг і рук коли розказував на память вірш , боячись забутись, а відчуття коли отримував оцінку були також незабутні, тільки користі мені зараз від цього - 0

romashcaa пише:
Кожна молитва, це вдячність Батькові за день, важкий чи легкий, радісний чи смутний, просьба за наступний, та покаяння за гріхи свої.

стор. 1 молитва за день важкий
стор. 2 молитва за день легкий
...
стор. N молитва за N

розпорядок дня:
ранок - прочитати стор. 1-5
обід - прочитати стор. 6-10
вечір - прочитати стор. 11-15
(Увага! читати так, щоб слова ввійшли глибоко в серце і було відчутно відчуття благодаті)

з даної теми я це так розумію... який порядок молитов ви читаєте для того щоб досягнути ... а от чого так і не зрозумів
... вражає

п. с. добре, думаю на цій веселій ноті мені доведеться завершити обсудження даної теми, оскільки тих хто має власну думку тут відразу причисляють до сектантів, а сперечатись немає сенсу
astrolik пише:
оскільки тих хто має власну думку тут відразу причисляють до сектантів, а сперечатись немає сенсу

А тут і сперечатись нема чого-ти якщо й не сектант(поки шо), то перший кандидат до них.
astrolik
Любий друже, сказавши свою думку я тільки розділив її на дві полярності, плюса і мінуса, ні в якому випадку не хотів зачепити твою особистість, і тим більше направити до сектантів. Якщо в моїх словах, було особиста образа, я від щирої душі прошу пробачення.

Далі.
В тебе досить прагматичне уявлення про саму ціль молитви. Думаю це минеться, а знаєш коли, коли вона тобі дійсно буде потрібна. Я розказав сам принцип яким користуюся особисто я. Ти сказав що для тебе є молитва взагалі. Це нормально, кількість людей = кількістю думок, є думки які мають спільність.
Робити з молитви записи, як з плану дій на день, неможливо, потреба в молитві народжується всередині, у серці.

Дякую

Запрошую далі до дискусії
Отже чому я розчарувався.
"Слава Отцю" - взагалі то це зовсім не молитва і віддання хвали, тому використовується сто по закінченні богослужіння і не для молитви
"Вірую" - осмисливши словесний зміст я вийшов на певне протиріччя, а саме: "Во еди'ну Святу'ю, Собо'рную и Апо'стольскую Це'рковь." - чого я маю вірувати у церкву? які є гарантії, що ця сама Свята Соборна Церква не внесла свої корективи у саме Євангліє? Адже у одних говориться про Христа "як Сина Божого, і ми всі брати і сестри діти божі" - я з цим згідний, а в других фрагментах повне протиріччя "Я - є сам Бог" - і тут уже смисл більш нагадує сектанство Крішнаїтів.. також це дивне протиріччя нищисть саму суть воскресіння, тому можливо у давніх віках хтось дісйно вініс свої корективи у Євангліє.
"Ангел Господній" - який смисл молитися до свого підсвідомого...

І чому я впевенений у
"Отче Наш" - взагаліто молячись цю молитву я задумуюсь про свої вчинки...

"Радуйся Маріє" тому що ця молитва дійсно ефективна у екзорцизмі, от відомо мені одну історію:
"Один чоловік збудився посеред ночі від сильного гуркіту, хтось стукав у стіну хатини із зовні, тей чоловік не сповідався 6-ть років, він збудив жінку і спитав чи то вона стукає - ні відповіла жінка, тоді він йшов на звук, звук лунав тільки від одної частини стіни, він постукав туди три разу, і тут його взяла ярось і злоба, він став одержимий, три дні ходив як зомбі, його жінка і діти боялись навіть підійти до нього, він матюкав всіх і кричав. але чоловік пересилив. впав на коліна і всеж відмовив 3-чі молитву до богородиці, і став вільний, він радий, що саме ця молитва спасла і його від самогубства і від вбивства власної сімї"

Є ще одна історія:
"Жилі була одна дівчина у прийомних батьків, батькі були старенькі тай померли, одної ночі дівчина зубдилась від сильного гуркіту, хтось рився у шафі в сусідній кімнаті, дівчина встала вкличила світло, однак небуло нікого, а шафка була відкрита, однак це небули злодції, бо нічого ніхто не вкрав, інцидент повторився знову і знову небуло нікого, дівчина звернулась по допомогу до священника... от одної ночсі чує знову гуркіт, тоді дівчина голосно сказала тричі "Ми всі любим Бога!" і на третє була відповідь "І я теж", після того інцидент більше не повторявся.
(Стоїть задуматись наскільки матеріальний світогляд був у її батьків, настільки, що навіть піся смерті їх тянуло обдивлятися свої нажитки... Це був не ефірна оболочка - відома як привид, це була справжнісінька невидима душа - астральне тіло, що втративши звязок із фізичним тілом не відійшло до Сверхсамо-Ангела Хранителя, а продовжувало скитатись над самою певерхнею матеріального світу...)

На мою думку у молитві людина повинна розпитвуати себе "А чи правильно зробив то чи то?", друге також перед сном окрім молитви необхідно роздумувати яка моя ціль була сьогодні і яка буде завтра і через місяць і через багато років, ставити собі завдання які маєш обовязково виконтати, завдання які не є легкими, однак реально продуманими...
саме головне щоб ти коли молишся задумувався в ті слова які кажеш.
згоден, точно так само і мої баткі говорять
phantom пише:
"Вірую" - осмисливши словесний зміст я вийшов на певне протиріччя, а саме: "Во еди'ну Святу'ю, Собо'рную и Апо'стольскую Це'рковь." - чого я маю вірувати у церкву? які є гарантії, що ця сама Свята Соборна Церква не внесла свої корективи у саме Євангліє? Адже у одних говориться про Христа "як Сина Божого, і ми всі брати і сестри діти божі" - я з цим згідний, а в других фрагментах повне протиріччя "Я - є сам Бог" - і тут уже смисл більш нагадує сектанство Крішнаїтів.. також це дивне протиріччя нищисть саму суть воскресіння, тому можливо у давніх віках хтось дісйно вініс свої корективи у Євангліє.
"Ангел Господній" - який смисл молитися до свого підсвідомого...

Давай по порядку моя точка зору.
Всі молитви були дані нам самим Господом, це думаю знають всі. Хоча скажуть написали люди, але як кажуть "... духа святого який говорив через пророків...", це для мене аксіома. Кожна молитва не може розглядатися з земного розуму, а тому не можна грубо привязатися до слів, в даному випадку "Єдина Апостольська Церква". Відносно єдиної церкви ми з форумчанами говорили у темі про релігію. Так ось, церква єдина, начолі церкви є Ісус Христос, а те що ми маємо на землі, це є зеркало небесної обителі. Доречі молитви у церкві при богослужіннях, є дуже сильними, можливо хтось зрозуміє що я маю на увазі.

Далі ...
Екзорцисти використовують найсильнішу молитву "Чесному Животворящему Хресту", а до Богородиці дійсно є присутня.
Дйсно у кінці кожного дня потрібен аналіз його, побачити себе зі сторони, намітити собі завтра і подальше життя. Свою ціль вдосконалення.
"Всі молитви були дані нам самим Господом, це думаю знають всі. Хоча скажуть написали люди, але як кажуть "... духа святого який говорив через пророків...", це для мене аксіома."
-Давай по порядку коли було дано "І вірую у Святу соборну церкву самим Христом?" і чи взагалі у євангліє згадуються слова самої молитви?

"Кожна молитва не може розглядатися з земного розуму"
-на мою думку сам умовивід і слова якраз для примітивного земного розума, іншими словами, щоб пояснити складне примітивними земними словами і поняттями..

"Так ось, церква єдина, начолі церкви є Ісус Христос, а те що ми маємо на землі, це є зеркало небесної обителі."
-Було би добре якби Християнська церква діяла як єдина, нині ідуть лише спори, чия конфесія круче і що всі інші конфесії і навіть релігії не варті пошани,
якщо ми маємо на землі людиновбивство, голод, нерозуміння, духовний занепад і повний матеріалізм навіть у самих високих релігійних чинах і у всяких "Православних Владик Русі і православних владик Вселенної", мали спалення єретиків, індульгенцію мали, і залякування вічними адськими муками, то хочете сказати, що і на небі те ж саме?

Так я знаю про таку молитву, але тей чоловік наприклад у деякому духовному упадку та ще будучи одержимим зміг згадати молитву до богородиці, і цим звільнив себе від елементаля сам без допомоги священника. І цьому стоїть відддати належне, "Якщо сильно захотеть, можно в космос полететь..."
Шановний phantom, за цю молитву гинули не одні християни, вона не дурно названа "Символ Віри". В ній є самий головний канон будь-якої з церков земних. Христос після свого воскресіння очолив Церкву Небесну, після цього тільки почали створюватися храми Божі, на славу Троїці Святої. Церква Христова, Єдина Апостольська діє у 3 вищих Духовних планах. Отець Один, і Церква одна цілісна. Наш світ є дійсно примітивний з сторони Абсолютного Творця, а ще й поділений на 2 + / -. "Розділяй і володій" - по такому принципу була розділена на землі, ідея єдинства, не говорячи вже про церкву на землі. Наша ціль якраз зрозуміти хто ми , і для чого ми тут живемо.

Я повністю розумію біль за такі слова :
phantom пише:
мали спалення єретиків, індульгенцію мали, і залякування вічними адськими муками, то хочете сказати, що і на небі те ж саме?
Підгірці он як розпалили, за це взагалі серце не просто болить, а хочеться кричати.

Як я вже сказав вище, Церква Господня є єдина, в земному світлі це не так, але що має на землі початок, буде мати і кінець.
Дякую
romashcaa
Як казав Міронов в "Діямантовій руці": ЛЬОЛІК! ТІЛЬКИ БЕЗ РУК!!!
Поменше сумнівної філософії і побільше конструктива, плз
Саме поняття Трійці появилось суто після Вселенських соборів.
Швидше не церква, а Віра в Сотворителя і впевенність у вченнях Спасителя, що вище церква чи віра та вчення?
Все що непринесе плода буде знищено, згоден!
tymofiy пише:
Поменше сумнівної філософії і побільше конструктива, плз

Привіт, тут висловлюють думки люди, які користуються цією практикою.
Ти маєш свій власний досвід з цього приводу, поділися ...
romashcaa пише:
Ти маєш свій власний досвід з цього приводу, поділися ...

Я поскромнічаю... Питання набагато інтимніше ніж твоя перша тема.
romashcaa пише:
тут висловлюють думки люди, які користуються цією практикою

1. Коли доросла дитина приходить підпита, зачухана і з фінгалами до тата тільки тоді коли їй треба, чи стане тато їй помагати?
2. Якщо так, то як довго за таких умов він буде їй помагати?

... тут не обов'язково мені відповідати, то так для роздумів...
tymofiy пише:
Я поскромнічаю... Питання набагато інтимніше ніж твоя перша тема.

Та ну. Скромність це добре, але не тут. Тут всі говорять про все І тим більше, що більшість з молодих цього не робить. Але якщо нема тобі чого сказати, то нехай

tymofiy пише:
1. Коли доросла дитина приходить підпита, зачухана і з фінгалами до тата тільки тоді коли їй треба, чи стане тато їй помагати?

Доречі коли людина йде по житті сама з довірою до Бога, і Бог довіряє ій. Людина сама собі допомагає, бо живе по Законам Божим.
А ось коли блудний син повертається до батька, вся увага падає виключно для нього, бо він цього потребує. Щирість покаяння, це ключ до спасіння. Що Вам не відоме таке, на смертельному ложі, при покаянні священнику, списуються всі гріхи.

tymofiy пише:
2. Якщо так, то як довго за таких умов він буде їй помагати?

Напевне не прочитав всі пости. Я вже відповідав на таке питання. Для АБСОЛЮТНОЇ ЛЮБОВІ нема обмежень. Головна умова - щирість прохання.
Віруючі люди живуть довше

Дослідження американських вчених свідчать, що релігійність справді може лікувати від багатьох хвороб. Віруючі люди мають менше проблем зі здоров’ям і живуть у середньому на 30 відсотків довше, ніж атеїсти. У них менше шкідливих звичок і міцніша імунна система. А сам факт віри і дотримання релігійних ритуалів дає результат, який, зазвичай, не під силу традиційній медицині.

Вчені дослідили, що дорослі чоловіки, які регулярно відвідували церкву, мали менше проблем з підвищеним кров’яним тиском, ніж ті, хто не ходив на служби.

Американський епідеміолог Лінда Пауелл стверджує, що віра хоч і забезпечує душевний спокій, але не може суттєво пригальмувати перебіг серйозних хвороб, наприклад, раку. Але, з іншого боку, Пауелл підтвердила, що серед людей, які регулярно відвідують церкву, передчасна смертність на третину нижча, ніж в атеїстів.

Зцілення молитвою

У церкву ходила зрідка, на великі свята. Сама себе жартома називала помірно віруючою. Однак, вірила, що є вища сила, вищий розум, перед яким ми абсолютно безсилі. І доля дала мені шанс у цьому переконатися.

... Нестерпні болі не припинялися цілу ніч, під ранок я викликала „швидку”. Діагноз був невтішним – гострий калькульозний холецистит. Це означало, що мені вдруге за півтора року доведеться лягати під хуріргічний ніж. Але вибору не було. Останнє, що я пам”ятаю, – мені фіксують руки і медсестра робить укол у вену. Далі – провалля. Раптом якоїсь миті відчула, як до горла підкотився маленький клубочок і вилетів із мене. Я побачила згори своє тіло, яке лежало на операційному столі, чула голоси лікарів. Я піднімалася щораз вище, і раптом опинилася вдома. Побачила свою маленьку донечку, якій тоді було лише півтора рочку, вона сиділа у своєму ліжечку, гарячково гортала альбом і з криком „мама, мама” шукала на фотографіях мене. У ту мить я зрозуміла, що більше ніколи не зможу бути поруч, не відчую тепло її маленьких долоньок, нічим не зможу допомогти, а лише спостерігатиму за нею здалеку. „Господи, – з розпачем почала просити, – навіщо ти дав мені дитину, якщо тепер забираєш мене від неї”. Ніколи, ні до того моменту, ні після нього, я нікого ні про що не просила так щиро і з такою надією на те, що мене вислухають. За якусь мить відчула, ніби хтось легенько торкнувся пальцями мого чола і штовхнув мене назад... Отямилася я від відчуття холодного металу на животі і від того, що медсестра била мене по щоках і перелякано кричала” Дихай, дорогесенька! Дихай!” Я застогнала, оскільки була ще слабкою настільки, що не могла розплющити очі.

„ Ну, слава Богу, жива. Швидко дайте кисень”, – упізнала голос анестезіолога. Дихання ставало щораз глибшим, спокійнішим. Нарешті після чергового вимірювання тиску лікар дозволив перевезти мене в післяопераційну палату. Однак, дива на цьому не закінчилися. Довго не заживала рана, була висока температура, періодично ставало погано із серцем. Хоча на УЗД було видно, що операція проведена блискуче. Замість запланованих трьох післяопераційних днів, у лікарні я була уже другий тиждень. Заряд оптимізму вичерпувався не тільки в мене а й в мого лікуючого лікаря. Подумки я уже прощалася із життям. Із собою у мене був саморобний молитовник з образком святого Миколи Чарнецького, який разом із вервечкою подарувала мені старенька черниця. Вона сказала, які молитви у яких випадках слід промовляти. Серед них були молити „Живий у помочі” та ”Сон Божої матері”. Я помолилася і перед сном прикріпила цей маленький молитовник до бинта, накладеного на рану. Вперше за весь цей час я спала спокійно цілу ніч. Вранці, знявши бинт, хірург не повірив своїм очам, – рана була абсолютно сухою і почала затягуватися. Через два дні я вже була вдома. Про випадок, що трапився зі мною під час операції розповіла мамі, яка була у той момент разом із малою. „Я не знала, о котрій годині тебе оперуватимуть, але зрозуміла із поведінки дитини, що з тобою щось трапилося. Вона буквально мені з рук виривала твої фотографії і кричала „мама”...”

Я не летіла у тунелі, як описують ті, хто перебував у стані клінічної смерті, не бачила ніякого сяйва, не чула музики, але дотик чиїхось пальців до свого чола, легенький поштовх назад не забуду ніколи.

Молитва у церкві може вилікувати від хвороби

Іван Главчук з Банилова на Вижниччині звернувся до редакції, аби подякувати цілителю. Чоловік стверджує, що його зцілили від серйозних хвороб молитвами.
Цілитель вказав на гріхи, що стали причиною хвороби

– Про цілителя Валерія Гончарова я дізнався від свого знайомого Володимира, якого він вилікував від цирозу печінки, – розповідає Іван. – На той час я вже чотири роки поспіль лікувався і в різних лікарнях області, і нетрадиційною медициною, а мій стан погіршувався. Настав момент, коли мені було важко ходити, у пам’яті пропливали події прожитих років і так стало шкода покидати цей світ, коли тобі лише 35 років. Тому з вірою став на коліна і почав просити Бога, щоби Він послав мені лікаря. Моя молитва була почута: ніби випадково мені сказали про Валерія Степановича.

Мене привезли на прийом в його київський офіс, бо без сторонньої допомоги ходити було важко. На першому сеансі мені встановили діагноз «лейкемія і пухлина мозочка» та вказали на мої гріхи, що спричинили захворювання. Мені було призначено лікувальні сеанси у цілителя щодня, піст і вечірні молитви, відвідування церковних богослужінь. Протягом трьох місяців Валерій Степанович лікував мою душу і тіло. Я заплющував очі та разом з ним промовляв молитви. Щодня молитви тривали від 45 хвилин до двох годин. Поступово мій стан покращився, і я вже самостійно повернувся до Чернівців. Я здав аналізи крові, магнітно-резонансну томографію головного мозку – всі аналізи були без відхилень. Це просто диво.
Уві сні порадили помолитися

Пані Валентина тривалий час перебувала на заробітках в Італії. Той час для неї був досить складним, каже, що витримати усе і навіть пережити хворобу допомогла саме молитва.

– Умови моєї роботи були не найкращими, – згадує пані Валентина. – Бабця, за якою доглядала, була вередлива і скупа. Я працювала на кількох роботах, аби вдома могли швидше віддати борги. Але якось я занедужала. А за кордоном з хворими заробітчанами ніхто «не панькається», тому я працювала, доки зовсім не злягла. Почувала себе дуже погано, мій стан був вкрай важкий. До лікарів не зверталася, бо документів не мала, тож лікувалася підручними засобами. Якось вночі, коли мені було геть кепсько, мені наснився сон – гарна жінка порадила мені встати і почати молитися. Я одразу прокинулася і порадою не знехтувала і молилася до самого ранку. Вранці мені стало краще, а за кілька днів я одужала.
Якщо вірити у зцілення, воно допоможе

У зцілення від молитви лікарі не вірять. Багато з них пояснюють свої сумніви просто – таке лікування, як і нетрадиційна медицина, не входить у стандарти.

– Я християнин, але не вірю, що може вилікувати молитва, – каже начмед обласного онкологічного диспансеру Віктор ТАЩУК.

– Я знаю все про народні методи, але не рекомендую їх застосовувати, бо вони не входять у стандарти, – коротко зазначив Віктор Ілліч.

Психологи ж не виключають, що віра й справді може лікувати, але все ж більше схильні до того, що певною мірою це самонавіювання, яке, зрештою, корисно впливає на людину.

– Існують речі, яких ми не знаємо, але це не означає, що їх немає, – вважає психолог Оксана ПЕНДЕРЕЦЬКА. – Віра – дуже потужна сила. Людина, яка вірить у цілющу силу молитв, отримує позитивний психотерапевтичний ефект. Це як ефект плацебо, коли на людину переконання діє зцілююче. Можливо, у такому разі діють і якісь надприродні, незбагненні для нас сили. А загалом ефект лікування молитвою і водночас позитивне навіювання діє в тому випадку, якщо людина вірить, що це допоможе.

Молитися найкраще зі священиком

Священнослужитель церкви про випадок Івана Главчука обурливо сказав, що таке зцілення – опозиція до Бога. І позитиву від такої діяльності не бачить, а навпаки, натякає на негативні наслідки. А ось молитва у церкві, за їхніми словами, і справді може зцілити.

– Це не дар, а обман, – коментує священик зі значним стажем отець Михайло. – Я не вірю, що в такій діяльності є Боже благословення. Згадайте, як були розрекламовані Кашпіровський, Чумак, але вони зникли, бо вони загравали зі злим духом. Не забувайте, що ми – духовно-тілесні створіння. Але ми не вміємо користуватися ласками Божими. Та сила зцілення, що діяла в Ісусі Христі, зараз діє в церкві через священнослужителя. У міру повернення грішника до гідного життя хворим повертається і здоров’я.

Водночас отець Михайло стверджує, що молитва і справді може вилікувати від захворювання, але лише тоді, коли людина ходить до церкви, сповідається, вибачається за гріхи і розкаюється у них перед Богом через священика.

– Спільна молитва людини та священика має сенс, бо вона справді лікує, – стверджує отець Михайло. – Причому результат може бути і миттєвим, і з плином часу. За своєї багаторічної священницької практики я знаю багато випадків, коли люди після молитов зцілювалися, але назвати цих людей я не маю права.

МОЛИТВА ДЛЯ ЗЦІЛЕННЯ

Інтерв ’ ю з Ларрі Доссі, лікарем, який переконаний, що молитва може зцілювати. Доссі, колишній головний лікар “Humana Medical City” у Далласі наважився заявити усьому секуляризованому світу, що люди, які моляться, одужують швидше. Більше того, це трапляється навіть тоді, коли пацієнти не знають, що про них молиться хтось інший.

Цікаво, що сам Доссі почав свою кар’єру, як атеїст-агностик, однак після роботи військовим лікарем у В ’ єтнамі він зазнав духовного переродження і почав глибоко цікавитися пов ’ язаннями душі і тіла. Ці зацікавлення призвели до того, що з часом він став співголовою комісії з психосоматики офісу альтернативної медицини Національного інституту здоров ’ я.

У 1993 році він опублікував свій п ’ ятий бестселер “Зціляючі слова: Сила молитви і медична практика” ("Healing Words: The Power of Prayer and the Practice of Medicine"). Восени 1996 року з ’ явилася шоста книга “Молитва це добрий лік” (Prayer Is Good Medicine"). Нещодавно він почав видавати журнал “Alternative Therapies in Health and Medicine”. Нижче наводимо уривок з інтерв ’ ю з Ларрі Доссі.

П.: Коли ви вперше звернули увагу на роль молитви у зціленні?

В.: Коли я був інтерністом у Техасі, я помітив, що деякі люди були в надзвичайно тяжкому стані, не отримували відповідного лікування і за всіма правилами мали б помирати, однак не вмирали. Я довідався, що вони молилися і також за них молилося багато інших осіб. Тоді я був агностиком, однак зрозумів, що треба оцінити роль молитви. Почав цікавитися літературою. І в 1988 натрапив на статтю кардіолога Рандольфа Берда з Сан-Франціско. За частину з 393 серцевих хворих молилися у домашніх молитовних групах, а за решту - цього ніхто не робив. Це було подвійно-сліпе дослідження. Ні персонал, ні хворі не знали за кого саме моляться, проте результати безсумнівно засвідчили, що молитва мала лікувальний ефект. Це прозвучало як грім для мене.

Я продовжував шукати далі і з часом виявив багато серйозних наукових підтверджень. У книзі "Healing Words" я підсумував результати 131 дослідження сили молитви і того, що називають дистанційним впливом, ці дані дають переконливе свідчення сили думки.

П. Чи в цих дослідженнях еліміновано ефект плацебо шляхом відокремлення молитов за себе за самого від молитов інших за тебе?

В. Почасти так. Справді важко проконтролювати в дослідженні такі фактори, як сила молитви, хоча їхній лікувальний ефект є незаперечним. Під час молитви, як і при медитації, тиск крові знижується, пульс сповільнюється. Молитва на відстані є контроверсійнішою. Висновки багатьох експериментів на людях мали сугестивний характер. Натомість результати досліджень над тваринами (щурами, мишами і нижчими формами життя) можуть бути дуже точними. Особливо цікаві 20-річні експерименти “Spindrift organization” у Форті Лаудердейл (Флорида). Молитва над насінням спричинювала, що воно проростало зі статистичною достовірністю набагато швидше. Після 1993 року почалася низка багатообіцяючих студій. Елізабет Тарг, психіатр з Каліфорнії (Pacific Medical Center у Сан-Франціско) здійснила пілотне дослідження 20 хворих на СНІД. За половину з них молилися, за половину - ні. Результати виявились настільки цікавими, що дослідження вирішили значно розширити. В Національному інституті медичних досліджень у Роквіллі (Меріленд) Девід Ларсон і Дейл Метью вивчають молитви на віддалі за здоров ’ я хворих на ревматоїдний артрит, а в медичній школі Міннесотського Університету Том Чой досліджує цей феномен у хворих на розсіяний склероз. Хоча результати цих студій стануть відомі тільки через кілька років, однак я наводжу ці приклади на підтвердження того факту, що в цій царині працюють визнані авторитети з серйозних наукових закладів.

П.: Чи цей інтерес до таких питань є чимось новим, чи медична опінія починає прихильніше ставитися до такої альтернативної терапії?

В: Безперечно і тут ідеться про допоміжну терапію. Підкреслю її придатність до застосування одночасно з традиційним західним лікуванням, не про заміну одного на інше. Останнім часом табу на дискусію про молитву і релігійні практики та здоров ’ я було відкинуто. Торік близько 30 медичних шкіл пропонували курси для дослідження ролі духовності у клінічній практиці. Мова йде про такі інституції, як, зокрема, “Ohio State”, “Johns Hopkins”, “Albert Einstein”, “Emory” і “Penn State”.

П ’ ять років тому ви б просто не могли провадити подібні дослідження у медичних школах. Звернення до такої тематики могло перекреслити вашу кар’єру дослідника. Колеги поглядали на вас, як на дивака, ваші гранти не поновлювали, а просування по службі не було. Тепер це все набагато безпечніше.

П.: Що ви кажете скептикам?

В.: Я розумію, чому деякі лікарі вважають це надзвичайно складним питанням. І я не нав ’ язую їм цієї ідеї. Медичні школи опановані матеріалістичним мисленням і переконані матеріалісти не збираються перейматися проблематикою дистанційних молитов за чиєсь здоров ’ я. Однак я зробив свою роботу, я тільки сказав: “Це ж очевидні речі. Робіть собі з цим, що вам заманеться”. Взагалі важко знайти добре поінформованого скептика. Більшість моїх категоричних супротивників просто недостатньо поінформовані.

Науковці, як вважають, повинні мати чуйний, відкритий розум. Жодна з медичних теорій не вибита навічно у камені, і коли наші теорії входять у суперечність з очевидним, ми повинні змінити ці теорії. Адже ми віримо в потребу мити руки перед операцією чи застосовувати пеніцилін, не задумуючись як воно все функціонує. Таке саме має бути і наше ставлення до благальних молитов на відстані.

П.: Коли ви вперше збагнули зв'язок між молитвами і зціленням, як це вплинуло на вашу практику?

В.: Це створило етичну дилему. Очевидність сили молитви була настільки переконливою, що дала відчуття того, що не молитися означає позбавляти себе потужного терапевтичного засобу. Отож, я почав щодня приходити до мого офісу раніше і виробив собі ритуал молитви за моїх госпіталізованих і амбулаторних пацієнтів. Молитви були неспецифічними. Я просто медитував, благаючи , щоб усе вийшло на краще. Я не просив специфічно про повне усунення раку чи серцевих проблем.