ходить від оселі до оселі, домовляючись про
оренду невеликих ділянок землі з сотнями тисяч
бідних фермерів в Західній Україні...
Так він заволодів десятками тисяч гектарів українського чорнозему. Великі колгоспи і радгоспи, які годували Радянський Союз, перетворилися на мозаїку із невеличких садів, полів і пустирів. Хоча, зібрані воєдино, вони можуть нагодувати весь світ: Росія, Україна й Казахстан мають вільні родючі землі площею рівні штату Айдахо.
Якби хтось зміг знову зібрати ці земельні ділянки і створити на них багатогектарні сучасні ферми, великі простори Північного Причорномор'я та Східного Причорномор'я могли б додатково дати світові 115 млн. тонн пшениці на рік - 20% нинішнього світового виробництва. І мабуть що дадуть, та нажаль не українцям й росіянам, а англійським скоробагатькам та збанкрутілим українцям з підданством Великобританії. Але давайте про все по порядку:
Цитата:
Landkom International Plc - транснаціональна корпорація, яка виникла на царині українських безхозних чорноземів і займається виробництвом сільськогосподарської сировини для біопалива і харчової промисловості.
Виручка (2007р) - $1,57 млрд.
Чисті збитки - $1,32 млрд.
Капіталізація - $350,6 млн. Створено 2007р
Зареєстрована на острові Мен. (О, ці вічно блаженні офшорні острови! Один Кіпр надає Україні понад 11% усіх інвестицій і позик, здебільшого рідними скоробагатьками, котрі не бажають підпорядковувати свої грошенята чинному українському законодавству)
До жовтня 2007р, перед розміщенням біржі, земельний банк компанії Landkom International Plc перевищував 30 000 га. Звісно це родюча українська земля, кошторис оренди якої сьогодні має відповідати ціновому коридору від 250 до 400 доларів за гектар, як це водиться у нормальному світі, від якого нас відокремлює зашморг земельного безправ'я. І вартість цієї оренди має бути щорічною, бо земля - це товар, який самовідновлюється і має служити тисячоліттями!
У листопаді 2007р компанія розмістилася на LSE. Прибавила 50,1 млн. фунтів стерлінгів ($102,8 млн.), і, виходячи з ціни розміщення оцінена в 98,4 млн. фунтів ($202 млн.).
Так що ж саме намагається зробити Річард Спінкс? Його компанія Landkom International посіяла пшеницю, ячмінь і ріпак на загальній площі в 1011 га - це приблизно сьома частину належних їй земель. Landkom очікує отримати перший врожай вже нинішньої осені. Місце дії - Україна. Гарно звучить? Йдем далі.
Кажуть, Спінкс працює у умовах невизначеності. Місцеві закони забороняють приватну торгівлю землею, тому компанії повинні домовлятися про оренду земельних ділянок із власниками, що найчастіше достроково розривають контракти. Щоб налагодити стосунки з селянами, Спінкс, за його словами, вкладає значні кошти на місцеву інфраструктуру - в дороги, школи і дитячі садки. На Великдень нинішнього року з місцевого телебаченню транслювалися поздоровлення зі святом від імені Landkom. Я б ше не так поздоровляв, маючи лише на оренді по 200 доларів навару з одного га! 225 тисяч повнокровних американських доларів вкрадено тільки на оренді селянських паїв, користуючить необізнаністю місцевих селян. Але про це поговоримо далі.
Після розвалу СРСР 1991р уряд розділив старі державні господарства і розподілив утворені земельні наділи поміж їхніми працівниками. У цілому 20 млн. га сільгоспугідь у Росії, Казахстані та в Україні були виведені з обороту. З того часу регіон, залишаючись однією з головних виробників зерна, продовжував страждати від браку капіталу.
І де ж його справді взяти, коли селяни отримали лише право на розпайовані землі, і відтоді безліч збитників над ідеєю селянського рас паювання "прихопили" оті селянські майнові (земельні) сертифікати лише тому, що держава українська, надавши права на землю, не взяла с цих землян маленьке зобов'язання, котре б усе поставило на свої місця: маєш в оренді гектар чорнозему сільськогосподарського призначення, то знай, що та оренда у державі українській коштує від 250 доларів і сплачуй за це власник наділу державне мито хоча б у 10 відсотків власності! Отут би і замислилися земляни. За що мені віддавати державі 25 доларів, коли за оренду гендлярики закордонні пропонують мені усього 30-35 доларів і ще при вітаннячко на Великдень. Я на своїй землі, у товаристві рівних і вільних співвласників і сам себе привітаю!
Навіть після Помаранчевої революції 2004р в Україні ставлення до західних інвестицій залишається скептичним. Тому закордонні інвестори тут змушені працювати з продажністю політичної системи та корумпованими судами. Критики лізингової моделі кажуть, що коли місцевий фермер розриває договір про оренду, у компанії-орендатора обмаль можливостей отримати захист своїх прав. Ото біднесенькі.
Але.
Уряд України розглядає можливість легалізації купівлі-продажу землі. Це може викликати земельну лихоманку з швидким зростанням цін. П'ятнадцятирічні договори оренди, укладені Landkom, містять пункт, який дає їй перевагу для придбання землі (цікаво, а селяни-орендодавці в курсі?). Але наразі ще неясно як це становище працюватиме на практиці.
Трохи про дійових осіб. Спінксу 41 рік. Уродженець англійського графства Кент, він прослужив 16 років у Королівських ВПС, брав участь у війні з Аргентиною через Фолклендських островів в 1982р. Під час служби він вивчав російську, іспанську та польську мови. У 1987р він залишив лави Збройних Сил протягом 14 років подорожував Європі, займаючись продажами рекламних площ у сфері кількох видавництв і медіакомпаній. У 2001р Спінкс почав працювати у британської компанії British Seafood Group, виробника по переробці риби. Він подорожував Росією, Україною та Східною Європою, закуповуючи рибу. Це було важке життя, згадує він. Російське портове місто Архангельськ залишило настільки важке враження, бо "там передавали музику диско (з репродукторів) на ліхтарних стовпах, аби відволікти від скоєння самогубств" - жартує він.
Якось за кухлем пива у Варшаві листопаді 2005р Спінкс розговорився із своїми друзями про те, що розпочався бум виробництва біопалива. Один з них - молодий польський підприємець Конрад Новицький запропонував взяти у найм 100 га землі в Україні і почати вирощувати там ріпак, який використовується у Європі для виготовлення палива для автомобілів. Спільно ще з одним партнером вони вклали у цей проект близько 600 000 фунтів (тоді близько $1 млн).
На початку 2006р Спінкс створив Landkom і розпочав лізинг земель в Західній Україні. Пошуки, які вів Спінкс, у жовтні 2006р привели їх у тихе село Білий Камінь, де він заснував штаб-квартиру Landkom. Назва села походить від оточуючих її крейдових пагорбів. Спочатку місцеві скептично сприйняли його прагненню придбати землю.
Представники Landkom провели збори всіх 300 місцевих землевласників. "Ми тут, аби допомогти вам розвиватися", - пояснював натовпу PR-директор компанії Юрій Пеленський, британець - син українських біженців. Запропонував він орендувати землю по $35 за гектар на рік - звичайна ринкова ціна в Україні і менше 10% звичайної орендної плати у Великобританії.
Що найважливіше, Landkom запропонував селянам за працю на цій землі по $400 на місяць, що удвічі більше середньої зарплати в Україні. Ого, яка щедрість? Сьогодні в Україні лінійний менеджер і навіть столична офіс-леді отримують ті ж 400 умовних одиниць, які до того дещо схудли і знітилися під час інфляції. Хотя нашо селянам більше?
Наводиться приклад: Марія Петришина в 1996р у межах проведеної приватизації землі отримала ділянку у 1,01 га. Спочатку відмовлялась від нових орендарів-спритників, але врешті-решт погодилася з пропозицією Landkom. "Я стара жінка. Я не маю трактори чи комбайна, а мої руки спрацьовані" - каже вона. Багато сусідів Петришиної пішли її шляхом. Намагаючись спонукати всіх місцевих жителів підписати орендні угоди, Landkom активно лобіює свої інтереси в місцевих чиновників. І правильно! А чиновницькі це землі чи ні - то вже інше питання...
Компанія нещодавно надала своїм орендодавцям у місті Золочів $22 000 на ремонт дитячого будинку. Спінксу було б важче вести свій бізнес, "якщо б він не додавав від цього нам", розповідає заступник губернатора Львівській області І. Сало Іван Стефанишин.
Та деякі продовжують опиратися. Хм, аж странно.. Наприклад, 42-річний Андрій Дюк обробляє 48,6 га поруч із штаб-квартирою Landkom. Йому належать два трактори та комбайн. "Українці можуть робити це й самі" - говорить він.
Спінкс також стикається з конкуренцією із боку ряду міжнародних компаній, які використовують аналогічну модель для капіталовкладень у українську землю. Сербський конгломерат MK Group обробляє близько 40 000 га навколо Києва та побудував комплекс силосних веж і складів із залученням $18 млн. кредиту Європейського банку реконструкції й розвитку. Аналогічним бізнесом займається приблизно десяток українських компаній.
До лютого 2007р Landkom орендувала 1000 га. Для підприємств сільгосппродукцію росли. Прагнучи до розширення бізнесу, Спінкс найняв лондонську консалтингову компанію Libertas Partners Group, щоб знайти інвесторів. Чотири інвестфонди уклали в його компанію $12,9 млн. Минулої восени Спінкс поставив собі за мету: довести площі своєї землі в Україні до 400 000 га до 2015р. Щоб самому отримати потрібні кошти, у листопаді 2007р його компанія продала на Лондонській біржі 44% акцій за $106 млн. Англійські акції на ринку Великобританії на українські чорноземи! Вища точка цинізму! Пригадується миттєва пропажа у англійських банківських нетрях золота Полуботька..
Зараз Landkom контролює 67 000 га і опрацьовує їх малу частину, оскільки придбання устаткування і підготовка землі вимагають часу та грошей. Спінкс планує відправляти зібрану пшеницю і ріпак на переробні фабрики України та Західній Європі. Він веде про це переговори з найбільшими трейдерами Glencore International і Louis Dreyfus. Представники цих компаній підтвердили, що ведуть переговори з Landkom, але не заявили про завершення угод. Landkom розраховує, що за таку низьку вартість землі й робочої сили йому вдасться пережити зростання ціни насіння, добрива і сільгоспобладнання і створити проблеми для фермерів у світі. Добрива, наприклад, за 2007р подорожчали вдвічі. Спінкс очікує, що зможе отримати 60% прибутку.
Днями Спінкс об'їжджав свої поля навколо села Білий Камінь своєму Mitsubishi Pajero. Він безупинно курив і викрикував по-армійські накази зі свого iPhone комусь з 500 співробітників Landkom. Василь Стебницький, колишній головний агроном "Білого Каменя", тепер менеджер Landkom, показує новий німецький комбайн. "Нам потрібна нова технологія - каже Стебницький, - раніше в нас були лише земля і небо".
Раніше ця ЗЕМЛЯ належала Українцям. Сумно... Таки треба повертатися на законодавчій базі до проблеми розпаювання землі і відтворювати державні механізми по її справжньому захисту. Бо селяни, ще спрацьовані за совок, поводяться як діти. І так же розводяться..
оригінал: victor54, доповнений і поправлений
Можна зрозуміти представників місцевої влади, які активно ратують за прихід інвестора в аграрний сектор. Ще б пак! Грошей своїх, аби вкладати їх у землю, нема, або ж їх надто недостатньо, й тому десятки, сотні тисяч гектарів фактично виведені із сільськогосподарського виробництва. За інвестора борються. Недарма, мабуть, і лозунги публічно проголошують: "Ласкаво просимо, Лендком Юкрейн, на Золочівщину!" . Це вже трохи від ейфорії. Попри все, варто тверезо оцінювати співвідношення: "орендар-орендодавець". Аби воно було максимально збалансованим.
Влада, яка активно сьогодні лобіює інвестора (лиш би він прийшов), повинна водночас думати над відповіддю: а що буде завтра?
Ось пункт із запропонованого договору: "орендар має право на передачу об'єкта в суборенду..." Без упередження, але чому не може статися так: орендодавцю завтра вигідніше буде передавати землю в суборенду, аніж, скажімо, її засівати. Одне слово, підуть у рух папери, й певна кількість людей, складаючи їх і переписуючи, зароблятиме купу грошей.
Але що з того матимуть селяни? Відтепер - 2 відсотки оцінної вартості землі. Ми в Україні досі не знаємо, скільки і де реально коштує земля (у державі наразі тільки готують диференціацію її вартості). Про це чесно і відверто треба казати селянам. Як і про те, що у договорах має бути уже чітко визначена грошова вартість землі (не у відсотках!).
Безумовно, людям у селах гроші потрібні. І вже. У запропонованому "Лендком Юкрейн" договорі йдеться про відповідальність орендодавця за несвоєчасне внесення орендної плати: орендодавець має право стягнути з орендаря штраф у розмірі 10 % орендної плати. Припустимо, до такого не доходитиме. Але усе ж ефективнішою і справедливішою була б тут загальноприйнята норма: не платиш своєчасно - договір автоматично розривають і землю повертають власникові.
І нарешті: як щодо прогнозу реального стану ґрунтів після десятирічного циклу їх використання? Неодноразово уже повідомляли і у пресі, і на різних нарадах та конференціях: сотні тисяч гектарів заплановано відвести під культивування ріпаку, з якого вироблятимуть біопаливо. Попит на біопаливо, звичайно, є у Європі. І цей попит, очевидно, щораз зростатиме. Але при цім орендодавець має усвідомлювати: ріпак - рослина дворічна, й після трьох-чотирьох циклів цілком виснажує найродючішу землю.
Можна сказати, що у Європі, у тій же Німеччині, вирощують ріпак і горя не знають. Так. Але німці, не забуваймо, вносять мільйони тонн добрив. Це планують робити інвестори в Україні?
Сьогодні значні обшири розпайованих земель (до однієї шостої загального обсягу) на Львівщині юридично недооформлені, якщо можна так висловитись. Стається так, що старі господарі помирають, а молоді правонаступники, які, можливо, десь на заробітках за кордоном, не поспішають зголошуватися. Це теж проблема, яку не варто замовчувати, а треба говорити про неї відкрито. Тобто питань наразі більше, ніж відповідей..
Петро Назарчук, Україна і час
Тим часом пшениця дорожчає. Зато маємо ріпак. І футбол з "англійцями".
Так які перспективи в такій діяльності для громади?
Якщо чесно то навіть до середини не дочитав.
надіюсь претензій про моральні збитки від тих, хто не читав стіки тексту ше з 11класу, не буде? трохи здивований такою пасивністю.. 
Хтів собі зняти закуток мінімальний 
наівняк... Квартплата + послуги= моя з\п