Золочів Плюс
Форум міста Золочів

Спогади з дитинства - шматочок світла у твоїх думках

Автор Повідомлення
Спогади з дитинства - шматочок світла у твоїх думках
На носі знову початок шкільних занять, хтось вже навіть придбав шкільний інвентар, для когось буде вперше дзвеніти перший дзвоник, а для когось і в останнє. Ось сиджу і згадую своє дитинство, свій перший дзвоник і нажаль мало що можу пригадати. Лише перша вчителька і старшокласниця, що веде мене за руку асоціюються у мене з цим днем.
А що у вас асоціюється з цим святом, і чи вважаєте ви взагалі цей день святковим. Чи залишилось ще у пам'яті щось про самий перший дзвоник у вашому житті.
на першому дзвінку я плакав, плакав великими дитячими сльозами, ридав, а чого до тепер незнаю
я першого дзвоника взагалі не пам"ятаю....
а зі мною взагалі все життя експериментують...
в першому класі перший дзвоник був чисто символічний, бо ми були першими хто вчився за 11-річною системою навчання, тобто з 6 років.
Зате в другому класі перший дзвоник був матьорий
Я був в сірому костюмі при метелику (не знаю чого, але шкільна форма мені не особливо личила) і в мене був такий здоровенний букет гладіолусів (більший чим я). А тут саме час переходити до теми "чи шкодуєте ви за минулим"
Памнєтаю, як мама вела мене на то свято...
Свята не памнєтаю...
По фотках, то так ніби тримався достойно. Навіть би сказав весело Мав якийсь букетище з якимись квітцями...

А чого темка не називається "Спогади про перший дзвоник"?

А от директора нашого прикольного добре запам'ятав. Як зараз чую його долунаючий голос: "... ать вашу, засранци!!! Разгєльдяі!!! В Мозамбікє такова нет!!!!..."
Скоро школа, а я нічо не пам"ятаю, що вчили мене вчителі... Літом не можливо насолодитися, як воно минає. так не чесно! не встигла покататися на горніку, як вже вечір, не встигла побути на дискотеці, як вже перша ночі.
гогогооо.... не хіло ти ходиш, якшо до 1 ночі не встигаєш побути на диско.....
просто до 10 в нас на подвір"ї, а потім приходят друзі і ми йдем.
ну так від 10 до 1 думаю можна натішитися дискотекою... навіть дуже сильно... там більше як три години нема чо сидіти... потім або вуха болять в той же день.... або голова на другий день зранку)
мій дзвоник відзвоннив вотсаннє минулого року... чесно, защемоло щось в серці, коли в понеділок зранку я йшла на пари... а поруч дітки з бантиками і квітами на перший дзвоник...
З того свята пам'ятаю тільки сходи всередині школи і думку, шо ось тут мені треба бути ше дуже довго...
А хотілось так вчитись... А потім так само перехотілось...
Вчіться, поки не піздно....
Gorpuna пише:
Вчіться, поки не піздно....

да-да... желание учиться тогда сразу исчезает...