Золочів Плюс
Форум міста Золочів

Події в Підгірцях - Розкол церкви чи щось інше?

Автор Повідомлення
Цікаво, як можуть підгорецькі сектанти закликати кардинала Содано відійти з уряду декана колегії кардиналів, коли, на їхню думку, сама колегія вже перестала існувати?
А знаєте для мене найбільше в цій величезній темі, саме обідніше за людей. За тих людей які шукають якогось нового Бога, нового представленння. Ця вся ситуація дуже подібна до створення масонів, вони теж себе вважають окремою расою.

Скажімо прямо, коли б не було людей, які б не хотіли чогось іншого, не було б стільки церков в Україні. Знаю, скажете все гроші, так погоджуюсь церква вже давно вийшла з своїх найбільших обовязків, притягувати людей до Бога, а більше займається політикою у всіх проявах. Але погодьтесь, в першу чергу люди (парафіяни) повинні визначитись, в даному випадку, в Підгірцях, що вони роблять. Вони свідомо створюють окрему релігійну міні-общину. Навіщо. Їх в Україні вже і так розвелось тьма, не говорячи про секти

Будьмо разом, Бог один і соборна апорстольська церква повинна бути в нас одна, як було при Київській Русі.

Це тільки моя особиста думка, думаю будуть і ЗА і ПРОТИ
Китайський варіант (косити під розкручений бренд) вигідніше ніж продвигати власний.
А єдина церква - це буде монополія, зі своїми плюсами і мінусами.
Alexis пише:
А єдина церква - це буде монополія, зі своїми плюсами і мінусами.

Це тільки тому, що в нас народ не згуртований, подивіться що робиться біля нас, біля тих місць де ми живемо. Кожен є самостійний гетьман, кожен хоче щось свого, а це я Вам скажу біда. Нема в нас того, що було багато років тому, коли нас всі імперії від Австро-Угорської до Російської не перерізали, не перемішали. Стали ми якісь запеклі, недобрі, нема в очах тієї доброти, яка б могла обєднювати навколо спільної ідеї. Якщо просто взяти нас, і нарешті просто як кажуть молоді, ТУПО ПОВІРИТИ у єдність, зробити перші кроки вона буде для нас реальністю. Згадайте загальноміську хресну дорогу, воно ж діє. Вона доречі перша в Україні, не забувайте.
Одна церква з новим повністю новим керівництвом, яке повинно бути профільтровано оосбами, які дійсно мають заслуги перед Богом, перед людьми, яких вони приводять до Бога. Це повинні бути віддані Богу люди, для яких основне в житті це служіння Богу і людям кожною клітинкою свого нутра. На кшталт Андрея Шептицького.
нові порції смути та деструкції католицької віри видали підгорецькі лже-єпископи, ви тількит-но послухайте, що вони пишуть, уявили себе пророками і вершителями судеб (доль) католицької віри:
"Святіший Отець
Бенедикт XVI
Ватикан
Звинувачення світовими мас-медіа
Святіший Отче,
сьогодні світові мас-медіа звинувачують Вас в тому, що Ви є головним винуватцем у питанні педофільних скандалів. Насамперед, йдеться про справу педофільного священика Лавренца Мaрфі. Американська газета The New York Times звинувачує Вас, що в 90-х роках Ви, як префект Конгрегації з віровчення, не реагували на інформацію про цього педофільного священика. Марфі, який працював в школі для глухих дітей у м. Вісконсін, зловжив близько 200 хлопців. Хоч Ви знали про цей випадок, однак цей священик не був покараний. Церква прикривала його злочини. Архиєпископ М. Р. Вікленд послав Вам у цій справі 2 листи, але не дочекався жодної відповіді.
Наступний випадок стосується педофільного священика Петра Г. 1980 р. Ви прийняли його в дієцезію з Ессену на т. зв. повторне лікування. Дотичний був звинувачений в зловживанні 11-літнього хлопчика В. Фесселманна. 1986р. священик Петр Г. був засуджений за сексуальне зловживання дітей.
Святіший Отче, Ви сьогодні мусите нести гіркі плоди 26-літньої пасторальної діяльності Івана Павла ІІ. За його понтифікату чинилось дуже багато педофільних злочинів, які свідомо приховувалися. Жертв не слухали, а в деяких випадках навіть залякували. Винуватці не були покарані. Хто був відповідальний за цю політику замовчування злочинів і безкарність винуватців? Насамперед, Іван Павло ІІ. Від нього, як від Глави Католицької Церкви, залежало кожне рішення в цій дуже важливій справі. Відповідальність лягає також на найближчих співпрацівників папи. Тобто на екс-кард. Содано і на Вас, як префекта Конгрегації. Певним виправданням для Вас є те, що будучи префектом, Ви мусіли респектувати рішення Івана Павла ІІ. Однак сьогодні, коли займаєте уряд Папи, можете направити серйозні злочини Івана Павла ІІ і свою вину співвідповідальності. ПРАВНИК ООН ПРОПОНУВАВ , ЩОБ ПІД ЧАС ВАШОГО ПЛАНОВОГО ВІЗИТУ ДО ВЕЛИКОБРИТАНІЇ, БРИТАНСЬКА ВЛАДА ВАС УВ’ЯЗНИЛА. Тоді запропонував поставити Вас перед міжнародним судом за злочини проти людства. Подібну пропозицію 12.04.2010р. дали британський науковець Річард Давкінс і британсько-американський письменник Хрістофер Гітченс. З цієї самої причини намагаються подати Вас до суду і суди в Американських штатах Кентуккі і Орегон. Перед міжнародним судом за злочини проти людства мав би бути замість Вас поставлений Іван Павло ІІ. Отож в жодному випадку не може йтися про його беатифікацію.
Це стосується питання моралі, але злочини проти основи віри є набагато серйозніші, бо без правдивої віри ніхто не може бути спасенний (пор. Ів.3,18-20).
Цими днями, Святіший Отче, Ви святкуєте 5-літній ювілей Вашого понтифікату. Усвідомте собі перед Богом і перед Церквою, що як Папа, Ви перейняли повну відповідальність за сучасний катастрофічний стан Церкви. Ні перед Богом, ні перед цілим людством не матимете жодного оправдання, якщо навіть тепер не розпочнете правдиву реформу. Гіршим злочином, ніж педофілія і гомосексуалізм, є єресі, які заперечують суть Євангелія і виганяють Святого Духа з Церкви і з людських душ. Це справді є великим злочином і гріхом проти Святого Духа, який не буде прощений ні тепер, ні у вічності (пор. Мт. 12,31-32). Масовою єрессю сьогодні є ставлення під сумнів натхнення Св. Письма і самого Божества нашого Господа Ісуса Христа. Ці єресі є основною складовою частиною т. зв. історично-критичної теології (ІКТ). За ними є дух апостазії і антихриста. Досі Ви не покарали сучасних єретичних теологів, напр. Г. Кюнга, Д. Собріна, А. Грюна, Л. Боффа..., ані екс-архиєп. Р. Цолліча, який минулого року проголосив єресь, що Христос не помер за наші гріхи, але тільки з солідарності з терплячими. Наступною великою єрессю є ставлення під сумнів історичного і реального воскресіння Христа. Багато теологів використовують релятивістичні формулювання, що воскресіння було символічне, надісторичне, есхатологічне і т. д. Ці єресі проповідуються навіть у папських університетах в Римі (Григоріанум...). Ви на це мовчите, отож прикриваєте ці єресі, які по суті є іншим євангелієм, за яке автоматично лягає найважча кара анатеми згідно Гал.1,8-9. СУЧАСНІ АПОСТАТИЧНІ ЄПИСКОПИ ПРИКРИВАЛИ І ДАЛІ ПРИКРИВАЮТЬ ЄРЕСІ, ПЕДОФІЛІЮ І ГОМОСЕКСУАЛІЗМ. За єресі і педофілію вони нікого не карали, ба навіть багато з них пропагують єресі, вже як офіційне вчення. Це є великим злочином, зрадою Христа і Церкви. Так, як головним винуватцем за поширення епідемії педофілії є Іван Павло ІІ, так головним винуватцем за офіційне поширення єресей є Ви. Єретиків Ви не караєте і далі залишаєте їх на найвищих церковних посадах. Якщо апостатичних єпископів, що прилюдно зрадили Христа, не відкличете з урядів, які вони займають вже незаконно, то відповідальність за найважчі духовні злочини в Церкві повністю лягає на Вас. Нагадуємо, що педофілія і гомосексуалізм є плодами апостазії, яка сьогодні базується на ІКТ і дусі Ассижу.
Наш єпископський Синод в цій критичній добі закликав єпископів Євросоюзу визнати основні правди віри і зректися сучасних єресей. На жаль, 1159 єпископів прилюдно зрадили Христа і Євангеліє та затверділо утримують єретичну і апостатичну структуру, хоча перед Богом вже є виключені з Містичного Тіла Христового – Церкви. Також цими днями ми закликали усіх єпископів Американського і Австралійського континентів, щоб до 23.05.2010, тобто до свята Зіслання Святого Духа, прилюдно визнали свою віру і вислали Вам своє письмове визнання. Якщо цього не зроблять, то перед цілою Церквою виявляють єдність з сучасними єресями, а також самі себе виключать з Церкви.
В чому полягає конкретне покаяння для Вас, Святіший Отче?
1) Самому прилюдно засудити конкретні єресі, пов’язані з історично-критичною теологією (ІКТ) і духа, який є за ними.
2) Засудити духа Ассижу і фальшиве пояснення Nostra Aetate.
3) Вже офіційно відкликати відпалих єпископів з урядів, а на їхнє місце призначити таких єпископів, які будуть здатні разом з Вами здійснити правдиву реформу Церкви.
4) Покарати позбавленням уряду тих єпископів, які несуть відповідальність за педофільні скандали.
5) Зупинити богозневажливий процес беатифікації Івана Павла ІІ, головного винуватця в педофільних скандалах і в катастрофічному стані сучасної Церкви.
Якщо розпочнете цю реформу, то Бог дасть вихід з кризової ситуації. Церква і світ вже не будуть приписувати Вам співвідповідальність в педофільних скандалах. Якщо самі не маєте сили розпочати необхідну реформу, то як Петро, оберіть собі наступних 11 апостолів, і тоді, як Збір Дванадцяти, здійсніть реформу Церкви.
Святіший Отче, це є Божий голос. У всесвітньому скандалі з педофілії головним винуватцем є папа Іван Павло ІІ. Бог допустив цей скандал, щоб промовити до Вас. Це противиться Його волі, вченню і Духу Євангелія, щоб Ви підтримували абсурдну беатифікацію. Божою волею є скасування беатифікації! Це є зобов’язуюча Божа вимога, за яку дасте відповідь перед Богом, Церквою і світом. Цього часу Бог буде і далі промовляти через різні конкретні події. Якщо навіть тоді не зупините цей процес самодеструкції, то стягнете на себе найважчу церковну кару – екскомуніку: анатему за проповідування іншого євангелія (Гал.1,8-9). ЗАМІСТЬ БЕАТИФІКАЦІЇ 10.10.2010 НАСПРАВДІ ДІЙДЕ ДО ВАШОЇ ВЛАСНОЇ АВТОМАТИЧНОЇ ЕКСКОМУНІКИ. Але тоді вже настане тотальний розвал Церкви.
Молимося за вас. Розпочніть діяти у вірі! Часу є мало: перед Вами є смерть, Божий суд і вічність.
Будьте сміливі, бо боягузи не увійдуть до Божого Царства (Об. 21,.
За Вас моляться і просять Вашого благословення
Єпископи УПГКЦ
+ Ілля, ЧСВВр
+ Методій, ЧСВВр
+ Маркіян, ЧСВВр
+ Самуїл, ЧСВВр
Львів,13.04.2010

Копії:
- єпископським урядам і президентам ЄС
- церковним і світським мас-медіа

Адреса: Синод УПГКЦ, Соснова, 3, 79491, Львів-Брюховичі. Україна.
www.community.org.ua, www.uogcc.org.ua, pidhirci.community@gmail.com
Як Вам такі пасквілі, правда ображає сутність нашу - християнську?

додано через 3 хвилини 4 секунди:

сут і погрози папі римському - відлученням його ( підгорецьким лжецями) від церкви, абсурд, але маємо в Підгірцях те що маємо - ось їх слова "ЗАМІСТЬ БЕАТИФІКАЦІЇ 10.10.2010 НАСПРАВДІ ДІЙДЕ ДО ВАШОЇ ВЛАСНОЇ АВТОМАТИЧНОЇ ЕКСКОМУНІКИ." Але тоді вже настане тотальний розвал Церкви.

додано через 2 хвилини 40 секунд:

маємо і зневагу до одного із найшанованіших римським пап - папи-словянина Івана_Павлв 11 - як от ( їх цинічні слова брехні та людиноненависничества)-Зупинити богозневажливий процес беатифікації Івана Павла ІІ, головного винуватця в педофільних скандалах і в катастрофічному стані сучасної Церкви.
Блін, точно нові масони.

І головне ніякої протидії цьому нема.
Цитата:
і ще багато-багато замовних ворогами християнства та нашої церкви словесних звинувачень, що роблять " Підгорецьку секту- замасковану під нову УПГКЦ опорою слуг князя ТЬМИ , Ви тільки- но почитайте"головним винуватцем за поширення епідемії педофілії є Іван Павло ІІ, так головним винуватцем за офіційне поширення єресей є Ви. Єретиків Ви не караєте і далі залишаєте їх на найвищих церковних посадах. Якщо апостатичних єпископів, що прилюдно зрадили Христа, не відкличете з урядів, які вони займають вже незаконно, то відповідальність за найважчі духовні злочини в Церкві повністю лягає на Вас.

ЗНАЧИТ СКОРО БУДЕ НОВИЙ ВИТОК ПІДГОРЕЦЬКОГО БЕЗУМСТВА - НАПАДКИ НА ПАПУ РИМСЬКОГО І ВИКЛЮЧЕННЯ І ЙОГО З ЦЕРКВИ, тоді правовірними пророками залишаться лише чотири підшгорецькі лже-єпископи... І БУДЕ СЕРЕД НИХ НОВИЙ ПАПА-ВІРНІШЕ АНТИ-ПАПА. Що це - перше знамення кінця світу ???
Окей пише:
Що це - перше знамення кінця світу ???

Та ні, ще пожевемо ! А для них це класне випробування насамперед перед Богом, бо зазіхнули на досить високе. Мені шкода їх дітей. Вони або не розуміють всієї відповідальності, або просто вже не на тому боці світлого світу
Це не просто зазіхнули. Роблять вони це за великі гроші, подумати тільки - друк книжок, газет, брошур, зйомки, інтернет-ресурси, підтримка мас-медіа, тощо. За чиї гроші ??? Тих, хто хоче розколоти УГКЦ і католицизм взагалі. А чи Москва це чи інші темні сили??? Час покаже. Провина тут на Ющенку і владі. Не викурили їх в зародку. Тепер трудніше, бо розколоти УГКЦ багато хто хоче і в Києві, не треба Москви. Вони тепер взяли на озброєння модну тему " боротьба з гомосексуалізмом, педофілією." Аж сміжно як галицькі бабки обсмоктують тему педофілії, гоміків, тощо - не характерну для Галичини. Воістину дух ТЬМИ тут бере гору. Змішують грішне з праведним , а камінь їх падає лише в одну сторону - УГКЦ, синод, кардинал Гузар, єпископи УГКЦ, які ніби-то підтримують гомосексуалізм... А бідні люди попадаються їм на вудочку, ой ці галицькі панянки, галицькі бабки, розуму в багатьох нуль, а хочуть вчити ПРОВІД УГКЦ, паплюжать його, під орудою циніків та пройдисвітів. ТО що ж ми за народ такий????

додано через 3 хвилини 16 секунд:

Ось приклад їхнього очернення та диявольської ЛЖЕ-розпусти

Педофільні злочини церковної ієрархії на Україні
(відкритий лист)

Святіший Отче,
в цих днях Ви закликали, щоб приховані злочини педофілії священиків та ієрархії були оприлюднені і справедливо покарані.
З причини педофільних злочинів дістали відставку:
23.04.2010 Бельгійський архиєпископ Роджр Вангелуве.
22.04.2010 вже третій Ірландський єпископ Джім Моріарті.
21.04.2010 Конференція Німецьких єпископів закликала, щоб відійшов єпископ Валтр Мікса з Аузбургу.
Вже в 2008р. ми дізналися про деякі злочини педофілії в Україні. Ми, однак, були безсильні і не могли в цій справі нічого робити тому, що через хабарі і інші середники, ці скандали були замовчані. Однак сьогодні мовчати означає бути співвинним!
Повідомляємо про педофільні злочини:
Апостольського нунція А. Франко. Сьогодні він є апостольським нунцієм в Ізраїлі.
Апостольського нунція М. Етеровича, нині генерального секретаря Синоду єпископів (Рим).
Єпископа М. Колтуна, нині єпископа в Жовкві (Україна).
Про ці злочини знав, прикривав їх і замовчував екс-кардинал Л. Гузар.
Жертвою була неповнолітня дівчинка О. Костенко (1988р. н.) з Києва. Її батьки в 1998р. звернулися до церковного суду і до органів державної влади. Ця справа була замовчана, а батьки із дитиною застрашені і відіслані на „розмову” з психіатром.
Святіший Отче, просимо, щоб ці чотири ієрархи були позбавлені уряду. Хто запевнить, що дальше не продовжували чи не продовжують в цій злочинності? Тому вимагається, щоб були справедливо покарані і державними органами влади, а це буде для добра Церкви і суспільства.
Ваші у Христі
єпископи УПГКЦ
+ Методій ЧСВВр
+ Маркіян ЧСВВр
+ Самуїл ЧСВВр
+ Ілля ЧСВВр
Львів, 26.04.2010

Копія:
- Президент України В. Ф. Янукович
- Прем’єр-міністр М. Я. Азаров
- Міністерство внутрішніх справ
- Голова СБУ
- Мас-медія

додано через 47 секунд:

Педофільні злочини церковної ієрархії на Україні
(відкритий лист)

Святіший Отче,
в цих днях Ви закликали, щоб приховані злочини педофілії священиків та ієрархії були оприлюднені і справедливо покарані.
З причини педофільних злочинів дістали відставку:
23.04.2010 Бельгійський архиєпископ Роджр Вангелуве.
22.04.2010 вже третій Ірландський єпископ Джім Моріарті.
21.04.2010 Конференція Німецьких єпископів закликала, щоб відійшов єпископ Валтр Мікса з Аузбургу.
Вже в 2008р. ми дізналися про деякі злочини педофілії в Україні. Ми, однак, були безсильні і не могли в цій справі нічого робити тому, що через хабарі і інші середники, ці скандали були замовчані. Однак сьогодні мовчати означає бути співвинним!
Повідомляємо про педофільні злочини:
Апостольського нунція А. Франко. Сьогодні він є апостольським нунцієм в Ізраїлі.
Апостольського нунція М. Етеровича, нині генерального секретаря Синоду єпископів (Рим).
Єпископа М. Колтуна, нині єпископа в Жовкві (Україна).
Про ці злочини знав, прикривав їх і замовчував екс-кардинал Л. Гузар.
Жертвою була неповнолітня дівчинка О. Костенко (1988р. н.) з Києва. Її батьки в 1998р. звернулися до церковного суду і до органів державної влади. Ця справа була замовчана, а батьки із дитиною застрашені і відіслані на „розмову” з психіатром.
Святіший Отче, просимо, щоб ці чотири ієрархи були позбавлені уряду. Хто запевнить, що дальше не продовжували чи не продовжують в цій злочинності? Тому вимагається, щоб були справедливо покарані і державними органами влади, а це буде для добра Церкви і суспільства.
Ваші у Христі
єпископи УПГКЦ
+ Методій ЧСВВр
+ Маркіян ЧСВВр
+ Самуїл ЧСВВр
+ Ілля ЧСВВр
Львів, 26.04.2010

Копія:
- Президент України В. Ф. Янукович
- Прем’єр-міністр М. Я. Азаров
- Міністерство внутрішніх справ
- Голова СБУ
- Мас-медія

додано через 2 хвилини 52 секунди:

Так чинять тільки вороги церкви, темні сили зла і розколу, хто має
розум - їх давно зрозумів, але церква з ними воює надто слабо, чим вони і користають, поширюючи все нові та нові наклепи

додано через 1 хвилину 46 секунд:

Святіший Отець
Бенедикт XVI
І
Правдиве покаяння католицької ієрархії за педофілію
Апостольський престол 12.04.2010р. видав свою Директиву, яка стосується педофілії кліру. По суті йдеться про Motu proprio „Sacramentorum sanctitatis tutela” з 30.04.2001р.
Цими днями вийшли на поверхню злочини насильства над дітьми всередині Церкви. Слід було б чекати, що церковні представники будуть чинити щире покаяння і видадуть справедливі норми для зупинення подальших злочинів. На жаль, в документі з 2001р. нічого такого немає. Директива лицемірно посилається на церковні канони (СІС), але своєю неефективністю по суті відкриває двері для подальшого поширення педофілії. Вона є лише алібістичною реакцією на тиск жертв.
Яку позицію щодо педофілії і гомосексуалізму мала Церква в минулому? Папа св. Пій V видав постанову, в якій говориться: „Клірик, єпископ, монах чи священик, який допустився гріху педофілії чи гомосексуалізму, хай буде відразу позбавлений сану і переданий державній владі на смертну кару.”
В’язні не раз мають більше моральних засад, ніж сучасні церковні прелати. Свідчення з Чехії з часів комунізму: Коли в тюрму прийшов в’язень, про якого знали, що він допустився педофілії, то давали його в камеру до вбивців. Але і ці вбивці гидували таким збоченням, так що за кілька днів педофіла убивали. Наглядачі їх за це ніяк не карали, бо і вони бридилися такою гидотою. Яка ганьба, що сотні священиків допустилися педофілії і надалі займають священичий уряд! Якщо вони і є засуджені державою, то Католицька Церква напр. в Америці платить за них величезні суми і позбавляє їх справедливого покарання.
Світ вказав на педофільного священика Марфі, який мав на совісті 200 випадків педофілії в школі для глухих дітей. Хоча Конгрегація про це знала, дотичний не дістав жодної церковної кари.
Архиєпископ, який прикривав педофільні скандали в Америці, був „покараний” Апостольським престолом так, що був підвищений на пост кардинала, а потім ще на високий пост до Риму.
На сьогодні 2 атеїсти з Англії мають краще розуміння моралі і справедливості, ніж ціла церковні ієрархія.
Р. Давкінс так сказав на адресу співвинності теперішнього Папи в цих злочинах: „Це чоловік, першою реакцією якого, коли спіймає якогось священика з опущеними штанами, є швидко заретушувати скандал і приректи молоді жертви на мовчання”. Як це стається? Церковна ієрархія , насамперед, почне погрожувати жертвам, що вони допускаються злочину образи честі духовних осіб, за що, згідно церковного Кодексу (СІС), їх чекають найважчі кари, не виключаючи екскомуніки. Далі погрожують, що кожний вірний є зобов’язаний цілковитим послухом щодо церковної ієрархії, а непослух розцінюється як найважчий злочин. Якщо сміливі батьки не дали себе залякати, але повідомили про цей випадок в органи державної влади, то ця церковна ієрархія підплачувала або впливала на суди і міліцію. Це признав і ірландський прем’єр. Жертви не діждалися жодної справедливості, а злочини не вийшли на світло. Це була зобов’язуюча церковна політика, передусім папи Івана Павла ІІ. Кожний церковний прелат знав, що мусить приховувати злочини, здійснені на беззахисних дітях, інакше б провинився непослухом. Отож домагання справедливого покарання з уст британських атеїстів є дійсно проявом Божої справедливості щодо фарисеїв і церковних злочинців.
Другий англієць Х. Гітченс так висловився на цю тему: „Інституційне приховування факту знасилування дитини є злочином згідно кожного закону і вимагає не якогось приватного покаяння, не відшкодування, виплаченого Церквою (як це є, насамперед, в Америці), але справедливості і покарання.” Обидва британці вимагають, щоб Папа був покараний міжнародним судом за інституційне приховування злочинів над дітьми, тобто за злочини проти людськості.
Бельгійський священик Рік Девіль каже: „Бельгійські єпископи не покарали жодного зі священиків, винуватих у більше, ніж 300 випадків педофілії, які відбулися в 90-х роках... У більшості випадків самих жертв звинувачували в злочині образи честі. Один священик, якого тричі звинуватили у зловживанні дітьми, був переведений до іншої області, де далі продовжував займатися цим збоченням.”
Подібно і єпископи Ірландії, які приховували ці злочини, замість того, щоб бути покараними, спокійно й надалі займають найвищі уряди.
Статистика в США подає:
2 мільярди доларів становили фінансові виплати Католицької Церкви в США за педофільні злочини кліру.
660 мільйонів доларів – це сума, заплачена архидієцезією Лос-Анджелеса в 2007 році за 508 судових процесів.
4392 – це загальна кількість парафіяльних і монастирських священиків в США, звинувачених в педофілії і гомосексуалізмі до 2002 року.
3280 – це кількість звинувачених священиків, виявлених з 2004р. до 2007р.
5 єпархій проголосило банкрутство через ці скандальні злочини.
Екс-кардинал Содано лицемірно вважає „зраненням християнської спільноти” те, що світ вказав на справжнього винуватця. Ним є церковна ієрархія.
Святіший Отче, в другій частині листа подаємо Вам конкретну пропозицію справедливого покарання.
В Христі,
єпископи УПГКЦ
+ Методій, ЧСВВр
+ Маркіян, ЧСВВр
+ Самуїл, ЧСВВр
+ Ілля, ЧСВВр
Львів, Україна,15.04.2010

Копії листа:
- Католицьким дієцезіям
- Християнським і світським мас-медіа
- Єпископам Православних Церков України і Росії

Адреса: Синод УПГКЦ, Соснова, 3, 79491, Львів-Брюховичі. Україна.
www.community.org.ua, www.uogcc.org.ua, pidhirci.community@gmail.com


додано через 1 хвилину 24 секунди:

Святіший Отець
Бенедикт XVI
ІІ
Процес при покаранні за злочини проти віри і моралі
Т. зв. папська директива Motu proprio sacramentum sanctitatis tutela з 2001 року і її сучасне оновлення є насмішкою над справедливістю перед цілою Церквою і світом. Тому наш Синод єпископів УПГКЦ пропонує справедливе рішення для покарання церковних осіб, а саме:
1) Священик чи монах, який допустився злочину на беззахисних дітях і одразу ж признався своєму єпископу, хай підлягає такому процесу покаяння:
а) хай одразу ж буде суспендований (монах, окрім того, ще й виключений з Чину), тобто на декілька років позбавлений права виконувати будь-які священичі функції;
б) сам мусить повідомити про злочин до світського суду і прийняти, як покаяння, справедливу кару. Відбувши кару світського судочинства і після кількох років правдивого покаяння – тобто радикальної абстиненції – може знову бути прийнятий на духовну службу. Однак мусить залишатися під строгим контролем. Якщо б вдруге повторив цей злочин, мусить бути знову переданий світському судочинству і аж до смерті буде позбавлений будь-якої священичої влади.
2) Священик чи монах, який допустився цього злочину, не признався і був оскаржений жертвою, хай буде переданий світському суду і позбавлений всіх священичих функцій аж до смерті. Це є адекватне покаяння. В жодному випадку не припускається, щоб Церква „викуповувала” таку людину, як це лицемірно роблять в США. Це було б ганьбою для цілої Церкви, яка тим самим брала б участь в його грісі.
3) Єпископ, апостольський нунцій чи інший церковний прелат, який допустився злочину насильства над дитиною, мусить бути переданий світському суду. Потім мусить бути негайно суспендований, а ще й до того екскомунікований, і то аж до смерті.
4) Єпископ чи член Конгрегації, який приховував злочини, хай буде переданий світському суду і також суспендований і екскомунікований аж до смерті.
5) Папа мусить покарати усіх винуватців з минулого згідно цієї норми. Якщо цього не зробить, то по праву повна відповідальність за всі злочини лягає на нього.
6) Що стосується вини сучасного папи Бенедикта XVI в замовчуванні цих скандалів, то треба усвідомити собі правдиві корені педофілії і гомосексуалізму. Ними є гріхи проти віри, поєднані з історично-критичною теологією, фальшивим поясненням Nostra Aetate і духом Ассижу. Папа зобов’язаний:
а) скасувати беатифікацію Івана Павла ІІ, який має на сумлінні злочини проти віри і моралі (за його понтифікату найбільше поширилися єресі, педофілія і гомосексуалізм);
б) засудити екс-катедра злочини проти віри, тобто засудити історично-критичну теологію і засудити духа Ассижу;
в) видати зобов’язуючі директиви для кожного єпископа в рамках очищення Церкви:
i. Що стосується гріхів проти основ віри, хай єпископ відкличе всіх професорів, що будь-яким способом пропагують єресь ІКТ і духа Ассижу. Якщо не визнають істинну віру і не зречуться єресей, хай будуть суспендовані і екскомуніковані.
ii. Що стосується педофілії і гомосексуалізму, хай єпископ покарає всіх священиків, які і в минулому допустилися педофілії чи гомосексуалізму. Покарання мусить бути справедливим, згідно вище поданих норм.
iii. Кари для єпископів:
- Єпископи ЄС, які зрадили віру і творять єдність з єресями, як покаяння повинні виконати папську директиву щодо покарання єретичних професорів, педофільних і гомосексуальних священиків, а тоді залишити уряд і чинити по життєве покаяння. На їхні місця хай прийдуть єпископи, що мають чисту совість, є правовірними, а водночас здатними здійснювати правдиву реформу Церкви.
- Єпископи, які приховували злочини педофілії і гомосексуалізму, окрім цього повинні прийняти покарання від державного суду. Якщо ці єпископи добровільно не відійдуть, то про їх скандальну відставку подбають також органи державної влади.
г) Якщо Папа це все зробить, то хай подбає, щоб було обрано збір Дванадцяти правовірних мужів, досвідчених в обороні віри і моралі, яким передасть владу, замість екскомунікованих кардиналів і єпископів, для здійснення реформи Церкви. Коли Папа це зробить, то хай чесно відійде з уряду. Потім колегія Дванадцяти з посеред себе обере нового Папу. Не мало б сенсу, щоб Папа відійшов перед тим, як виконає ці кроки покаяння, необхідні для правдивої віднови Церкви. Якщо Папа буде нівелювати ці кроки правдивого покаяння, то сьогодні вже дуже реально, що буде примушений світським судом з ганьбою залишити свій уряд.
Святіший Отче, ця пропозиція нашого Синоду єпископів УПГКЦ є чесною, справедливою і прагне правдивого, хоч і болісного, очищення Церкви. Будьте відважні і дайте сьогодні для цілої Церкви приклад правдивого покаяння.
За Вас моляться і просять Вашого благословення
єпископи УПГКЦ
+ Ілля, ЧСВВр
+ Методій, ЧСВВр
+ Маркіян, ЧСВВр
+ Самуїл, ЧСВВр
Львів, Україна,15.04.2010

Копії листа:
- Католицьким дієцезіям;
- Християнським і світським мас-медіа;
- Єпископам Православних Церков України і Росії.

Адреса: Синод УПГКЦ, Соснова, 3, 79491, Львів-Брюховичі. Україна.
www.community.org.ua, www.uogcc.org.ua, pidhirci.community@gmail.com

додано через 3 хвилини 10 секунд:

Якщо Папа буде нівелювати ці кроки правдивого покаяння, то сьогодні вже дуже реально, що буде примушений світським судом з ганьбою залишити свій уряд.
Святіший Отче, ця пропозиція нашого Синоду єпископів УПГКЦ є чесною, справедливою і прагне правдивого, хоч і болісного, очищення Церкви. Будьте відважні і дайте сьогодні для цілої Церкви приклад правдивого покаяння.

ОСЬ ДАЛЕКОГЛЯДНА СУТЬ цих найманих пройдисвітів - та натяк- скоро ми побачимо в підгорецьких нападки і на нинішнього папу римського, якого вони попепеджають тут.
Так проти кого вони воюють - запитання думаю риторичне....
"Д О Н О С НА У Г К Ц" підгорецьких "владик"
Цитата:
В. Ф. Януковичу
Президент України
Шановний пане Президенте!
Хочемо виразити Вам нашу підтримку у Ваших стараннях про духовну і моральну обнову українського народу.
Ми свідомі того, що внаслідок цих Ваших старань будете мати багато неприятелів, як в Україні, так і за кордоном. Всі вони будуть намагатися висміяти і ставити під сумнів Ваші добрі починання.
Українське суспільство переживає тяжку моральну кризу. Велика кількість молодих людей в Україні сьогодні є залежною від алкоголю, наркотиків, гральних автоматів; багато з них є під владою сект і окультизму. Велику вину в цьому мають власне мас-медіа! Замість того, щоб формувати українське суспільство, вони його деформують.
Ми усвідомлюємо, що обнова українського народу можлива тільки тоді, якщо Церква буде виховувати здорових християн і свідомих громадян. На жаль, ми самі маємо негативний досвід з офіційною ієрархією УГКЦ. Замість того, щоб підтримувати духовну обнову Церкви і народу, вона приховано цій обнові перешкоджує. Це є наслідком ідеологічної програми Глави УГКЦ екс-кард. Гузара, яка виражена у книзі „Бесіди з блаженнішим Л. Гузаром. До постконфесійного християнства”. В ній він заперечує суть цілого християнства, а навіть схвалює гомосексуалізм. Прикладом є Івано-Франківськ. Екс-єпископи Війтишин і Мудрий забороняли вірним і священикам УГКЦ брати участь в маніфестації, метою якої була охорона сім’ї і дітей та зупинення поширення хвилі аморального гомосексуалізму. Екс-єпископи двома пастирськими листами і чотирма виступами по телебаченню категорично заборонили брати участь у цій маніфестації. Хоч і був такий великий спротив ієрархії, маніфестація все таки відбулася 28.03.2010 за участю близько 500 осіб.
Цей тиск ієрархи УГКЦ здійснювали і під час президентської передвиборчої кампанії. Приклад: В церквах м. Стрий змушували голосувати за пропагованого ієрархією кандидата (Ю. Тимошенко). В іншому селі священик погрожував вірним словами: „Як це можливо, що дехто з людей не голосував за Ю. Тимошенко”.
Ієрархи УГКЦ на зустрічі в Києві привселюдно висловились на підтримку Ю. Тимошенко твердо Вам протиставились. Сьогодні, однак, будуть приходити до Вас, як найкращі друзі, і через посередників добиватимуться особливих привілеїв. Їм, насамперед, йдеться про протизаконну заборону реєстрації нашої Української Правовірної Греко-Католицької Церкви (УПГКЦ).
Пане Президенте, виражаємо Вам нашу моральну і духовну підтримку у ваших стараннях про обнову українського народу.
За Вас і за Ваш уряд моляться
Єпископи УПГКЦ
+ Михайло Осідач (Глава УПГКЦ)
+ Ілля, ЧСВВр (Заступник Глави)
+ Маркіян, ЧСВВр (Секретар Синоду Єпископів УПГКЦ)
+ Методій, ЧСВВр
+ Самуїл, ЧСВВр
+ Тимотей, ЧСВВр
+ Василій , ЧСВВр
Львів, 10.04.2010
Копії:
- Депутатам Верховної Ради
- Мас-медіа

додано через 3 хвилини 47 секунд:

"Донос проти папи римського "підгорецьких владик"
Цитата:
Польському уряду
Шановні представники польського народу,
наш єпископський Синод УПГКЦ з України висловлює Вам щире співчуття, сумуючи над вашою народною трагедією. Сьогодні через цю трагічну подію Бог говорить до кожної людини і до цілого народу.
Нагадуємо, що рівно за пів року, на неділю 10.10.2010р., призначено дату беатифікації польського папи Івана Павла ІІ. Цей Папа займав найвищий уряд в Церкві в 1978-2005 роках. На жаль, в той період у Церкві відбулося найбільше педофільних скандалів. Іван Павло ІІ несе за це повну відповідальність. Протягом його понтифікату ці злочини приховувалися, цілеспрямовано маскувалися і не каралися. Аж сьогодні, після того, як їх викрило світське судочинство, перед цілим світом вони вийшли на поверхню.
На даний час мас-медіа закликає Бенедикта XVI до відповідальності за злочини, які здійснювалися під час понтифікату Івана Павла ІІ. Але одночасно на нього все ж здійснюють тиск, для того щоб пришвидшено беатифікувати померлого Папу. Цей тиск створює апостатичний дух, який панує в Церкві, а також шовіністичний дух польських ієрархів. Їм не йдеться про добро Церкви, а про національну гордість. Що хоче сказати Бог Церкві і польському народу через авіатрагедію?
Іван Павло ІІ несе відповідальність не лише за педофільні скандали, але насамперед, за офіційне внесення духа апостазії до Церкви. Цей дух нищить її суть. Жест Івана Павла ІІ в Ассижі спричинив офіційне відкриття Церкви на духа поганства і апостазії (див. www.communitу.org.ua – Дух Ассижу). В 7 столітті папа Гонорій І був посмертно екскомунікований (виключений з Церкви) тільки за те, що не боровся проти єресей. Іван Павло ІІ офіційно вніс єресі до Церкви. Запланована беатифікація є висміюванням усієї церковної Традиції, всіх мучеників, апостолів і цілого Євангелія. Авіатрагедія є виразним Божим закликом до покаяння для цілого польського народу. Яке покаяння має вчинити Польща? Хай новий польський президент офіційно, від імені цілого польського народу, попросить теперішнього Папу відмінити абсурдну беатифікацію Івана Павла ІІ. Цим жестом покаяння новий президент принесе польському народу і Церкві справжнє Боже благословення.

Єпископи УПГКЦ
+ Ілля, ЧСВВр
+ Методій, ЧСВВр
+ Маркіян, ЧСВВр
+ Методій, ЧСВВр
Львів, 11.04.2010
Копії:
- Святішому Отцю Бенедикту XVI
- Польському народу
- Світовим мас-медіа

додано через 1 хвилину 48 секунд:

Юля Тимошенко та УГКЦ - головний враг підгорецьких
Цитата:
Ієрархи УГКЦ на зустрічі в Києві привселюдно висловились на підтримку Ю. Тимошенко твердо Вам протиставились

додано через 1 хвилину 18 секунд:

Янукович їх духовний батько
Цитата:
Пане Президенте, виражаємо Вам нашу моральну і духовну підтримку у ваших стараннях про обнову українського народу.
За Вас і за Ваш уряд моляться
Єпископи УПГКЦ
+ Михайло Осідач (Глава УПГКЦ)
+ Ілля, ЧСВВр (Заступник Глави)
+ Маркіян, ЧСВВр (Секретар Синоду Єпископів УПГКЦ)
+ Методій, ЧСВВр
+ Самуїл, ЧСВВр
+ Тимотей, ЧСВВр
+ Василій , ЧСВВр
Львів, 10.04.2010
Всім прихильникам "підгорецьких" дуже раджу почитати про життя св. о. Піо. Про те, як його відсторонили від виконання священичих обов'язків і про те, як його прихильники хотіли збунтуватися проти церковної влади. Для тих хто не знає - до о. Піо з'їжджалися люди зі всього світу, щоб посповідатися, аж тут ... йому забороняють сповідати. Але ж о. Піо бачив, коли людина не належно підготована, чи коли затаює, постійно навертав, коротше кажучи, ви хоч уявляєте собі масштаби проблеми????

І нехай адепти дадуть відповідь на наступні питання:
1. Що є спільного і що відмінного між о. Піо і "догналівцями"?
2. Зокрема, як зреагував о. Піо, коли йому сказали, що люди бунтуються проти його монастирського "ув'язнення"?
3. Яка чеснота для о. Піо була найголовнішою? Про що хвилювався о. Піо, знаючи, що незабаром помре?
4. Як спокушає диявол тих, що є дууууже близькими до святості?
Так, до речі, якщо в мене є відчуття, ніби через мене діє Бог, то це ще не значить, що воно є так. Віра має бути осмисленою.
А прочитати про о. Піо ще було б дуже добре "ковпаківцям".

Я не маю нервів перечитувати всі сторінки, тут хтось спростував звинувачення в єресях Блаженнішого? Можу дати посилання.
Знову підгорецькі шлють прокляття та "відлучають" від церкви
Cherem анатема (прокляття)

Те, що було у Старому Завіті сherem – прокляте, мусіло бути знищене, бо було гидотою перед Богом і могло заразити увесь народ (пор. Втор. 7, 26). Подібно діється з небезпечною епідемією, яка спричиняє смерть. Духовною епідемією є єресі, наслідком яких є втрата віри і вічна смерть.
Ізраїльтяни вважали прокляття якоюсь пожираючою отрутою, яка розкладає душу і позбавляє сили. Прокляття пожирає землю, і мешканці її гинуть від недуг, посух, не урожаю, природних катастроф і різного виду нещасть. Чого проклята людина діткнеться те засуджене на зникнення (див. Втор. 28,16-6. Безпосередньою причиною прокляття є безбожність та ідолопоклонство. Людина, яка була під прокляттям стала небезпечною для усіх навколишніх людей, мусів бути усунений і її труп (Втор. 21,23) і навіть її майно (Іс. Нав. 7,24).
У війні сherem означало цілковите винищення усіх і всього вогнем і мечем (Втор. 7,1-5). Приховування чогось з того, що було таким чином прокляте, принесло прокляття на цілий ізраїльський народ (Втор. 7,26). Тому було вигублено мешканців Явеш (Суд. 21, 10 наст.), Єрихону (Іс. Нав. 6, 26).
В релігійному житті ізраїльтян сherem було карою за відступництво (апостазію) від Господа (Лев. 20,2-6). Ця кара у Втор. 13,13-18 поширюється на міста і поселення, які провинилися ідолопоклонством.
В добі Ісуса Христа прокляття (сherem) означало виключення з громади Ізраїля. Воно супроводжувалось злоріченням (Втор. 28, 16 – 46). Проклята людина ставалась релігійно і суспільно безправною (пор 1 Кор. 5, 11; 2 Ів. 10 наст.).
Це нам допоможе зрозуміти деякі місця Нового Завіту, де говориться про прокляття. Грецьке анатема – нехай буде проклятий – відповідає слову сherem зі Старого Завіту, що означає передання Божому суду.
В 1 Кор. 16, 22; Гал. 1, 8 наст. Бог через апостола виголошує прокляття на тих, які проповідують інше Євангеліє і не люблять Господа Ісуса.
В листі до Римлян 9,3 святий Павло сам бажав би бути проклятим замість своїх братів, щоб тільки вони були спасенні.
В 1Кор.12,3 вираз anathema = нехай буде проклятий – падає на того, хто не має Духа Христового. У жодному разі це не відноситься до того, хто має Духа Божого.
В добі Христа на ієрархію, яка виступала в Божому авторитеті, впало Боже прокляття: cherem – anathema. Вони виключили себе з Божого царства і є відстрашуючим прикладом затверділості для всіх генерацій.
Боже слово і сьогодні виносить анатему на апостатів, які прийняли духа єресі і таким чином проповідують іншу євангелію. Апостол наголошує: нехай буде проклятий (анатема)!
Гал.1,7-9 :”Інша євангелія не існує; але деякі баламутять вас, бажаючи перемінити Євангелію Христову. Та коли б чи ми самі, чи ангел з неба проповідували вам іншу, більше за те ніж ми вам проповідували були, нехай буде анатема (anathema esto)!”
Це прокляття впало на кожного єпископа, який прийняв іншу євангелію (через ІКТ - апостазію) та іншого духа (духа антихриста). До них відноситься пересторога через апостола Івана:”... такого до хати не приймайте і не вітайте. Бо хто його вітає, той бере участь у його лихих вчинках”(2Ів.10-11)

ОПРИЛЮДНЕННЯ АНАТЕМИ – CHEREM
24.5.2010р. була оприлюднена анатема (cherem) на 2271 єпископів, а раніше на 1612 єпископів, а всього на 3883 активних єпископів. На усіх кардиналів впала анатема вже 15.9.2009р. Крім цього анатема впала на 989 єпископів емеритів, яких закликалось визнати віру, однак, вони віру зрадили (не усіх емеритів закликалось до визнання віри з причини хвороби, склерозу і т. п.).
Господь Бог вже виконав свій суд над відступницькою ієрархією через правовірний синод єпископів УПГКЦ
+ Ілля ЧСВВр
+ Методій ЧСВВр
+ Маркіян ЧСВВр
+ Самуїл ЧСВВр
Львів, 24.05.2010р.

Адреса: Синод УПГКЦ, вул. Соснова, 3, Львів - Брюховичі, 79491, Україна
www.uogcc.org.ua, www.community.org.ua; pidhirci.community@gmail.com

додано через 1 хвилину 9 секунд:

Цитата:
ОПРИЛЮДНЕННЯ АНАТЕМИ – CHEREM

24.5.2010р. була оприлюднена анатема (cherem) на 2271 єпископів, а раніше на 1612 єпископів, а всього на 3883 активних єпископів. На усіх кардиналів впала анатема вже 15.9.2009р. Крім цього анатема впала на 989 єпископів емеритів, яких закликалось визнати віру, однак, вони віру зрадили (не усіх емеритів закликалось до визнання віри з причини хвороби, склерозу і т. п.).
Господь Бог вже виконав свій суд над відступницькою ієрархією через правовірний синод єпископів УПГКЦ

додано через 43 хвилини 48 секунд:

Що це - бравада чи чітко задуманий чийсь план по дискредитації католицтва, і УГКЦ зокрема, що робиться руками лже-підгорецьких ???
Дай Боже здоров'я! Знайшов нині ролик про догналізм і його дурнуваті єресі з окультизмом. Хтось постарався нарешті щось подібне зробити. Ось де http://www.youtube.com/watch?v=qIfZ0FJqxLY
Розповсюджуйте всіма можливими засобами. Люди мають знати правду про цю загрозливу для Католицької Церкви диявольску секту.

додано через 3 хвилини 15 секунд:

І не цитуйте їх бздурні посланні цілими стосами. Кому то треба?Окей, ок? Заспокійся вже трохи. Не роби цих дурниць у поширенні вчення догналізму.
Jamyk, файне кіно, файна музика. Тіко нема коментара. Видно в режисера і операторів мову відняло. Кара, чи шо?
Кіно повна фігня! Звичайне слайдшоу з накладанням музики. Крім того кадри валять скоро і навіть не прочитаєш що там написано.

А тепер про інше. Думаю, людина знаюча і думаюча спорити з думкою, що у нас давно релігію перетворили на бізнес, не буде.
Щож до самої суті теми і змісту її обговорення, то думаю, що ні Христос ні інші його послідовники не розкідались так прокляттями і анафемами як тут. Не судіть і Вас судити не будуть. За все рано чи пізно доведеться відповідати.
Щож до отців, то якими б вони не були поганими чи добрими - відповідатимуть перед Богом, а візуально підганяти їх зображення, ще й в церковному одязі край бестидства. Хочу повторитись, щоб отримати сан священника потрібно висв'ятитись і на то воля Божа. За свої вчинки відповідатимуть перед Всевишнім.
Як би там не було все ж підтримкою населення вони користуються. І як на мене їх діяльність значно активніша ніж більшості св'ященників в окрузі (прошу зауважити, що я їх не підтримую, але і не критикую).
Гадаю головне це ВІРА і праведне життя у відповідності з Бібілєю, а не з догматичними канонами.
Слід розуміти, що історія вже мала випадки коли людей спалювали нізащо, мордували за переклади Св'ятого письма і тому подібне. Тому Віра не повинна бути сліпа. Вона повинна бути осмислина!
bam, а що для тебе є ВІРА осмислена? Дивлючись на те все що робиться з нашими церквами, я бачу тільки одне, що все це робиться для того щоб розвалити віру в людях, віру до БОГА. Все це діє по принципу "РОЗДІЛЯЙ, стравлюй та володарюй". Люди йдуть до церкви, не за вірою, а длятого щоб знайти виправдання своїм гріховним вчинкам. Священно служителі перетворили Віру в бізнес, по типу хто більше "перетягне" юдей до своєї парафії. Чому конфесії не об"єднуються, не проводяться спільні Богослужіння?
Кожен сам вирішує чого йде до церкви.
Для мене віра осмислена - це віра підкріпленна знаннями і розумінням того що можна, а чого ні, і чому саме неможна чи можна. Віра на знаннях а не на традиціях чи догмах. Віра не фанатична, а непохитна, це глибоке переконання засноване на фактах і внутрішньому досвіді, на власних переконаннях, неупереджених судженнях, на розумінні причин і наслідків.
як видно з останніх повідомлень підгорецькі взяли курс на якоби боротьбу з ГОМОСЕКСУАЛІЗМОМ в церкві, а насправді розкручують машину прогаганди гомосексуалізму на Зах. Україні, детально розказують про збоченства, педофілію, що для Зах. України, на щастя, не має великогол поширення.
Що ж вовкам, хочеться галицьким панянкам та паням вдолбати в мізки гомосексуальні та лєзбійські проблеми, організувати ніби-то боротьбу з цим явищем, а насправді пропагувати та толерувати ці питання в свідомості галичан.
А ще, продовження боротьби з католицькою церквою, ось недавно вони видали чергове "послання", -лапшу на вуха своїм дивакуватим прихильникам
"Божий херем - анатема на ієрархію

Бенедикт XVI
Папа
Рим

Ваша Святосте,
повідомляємо Вам, що Бог в день Зіслання Святого Духа 23.05.2010, за посередництвом Синоду єпископів УПГКЦ, ЗАВЕРШИВ СВОЮ АНАТЕМУ НА ЦІЛУ ТЕПЕРІШНЮ ЦЕРКОВНУ ІЄРАРХІЮ. Причиною є, що римо-католицька ієрархія відпала від суті Євангелія (див. Гал. 1, 7-9) і вигнала Святого Духа з Церкви. Єпископи-апостати вже не можуть правосильно висвячувати наступних єпископів чи священиків. ЧЕРЕЗ МЕРЗОТУ ЗАПУСТІННЯ НА СВЯТІМ МІСЦІ БОГ ПОЧАВ ВІДНІМАТИ ПОВСЯКЧАСНУ ЖЕРТВУ ВІД КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ (пор. Дан.11, 31; Мт.24, 15).
Ваша Святосте, відкличте апостатів з урядів, а на їх місця призначте таких єпископів, які не тільки правовірні, але і здібні забезпечити правдиву реформу Церкви. Якщо єпископи-апостати не захочуть відступити, зверніться з закликом до священиків і Божого люду, щоб від них, як від Богом проклятих, відділилися. Нові єпископи мусять у першу чергу подбати про очищення семінарій від єретичних теологів, а потім про очищення дієцезій від єретичних священиків і мирян, які мають у руках католицькі мас-медіа. Одночасно необхідно дати нову програму формації майбутньої священичої генерації, яка б відповідала потребам правдивої реформи і правдивої місії, яку Церква зобов’язана дати світу.
Статистика:
До дня 24.05.2010 лягла анатема (херем) на 3883 діючих єпископів, у тому числі і всіх кардиналів і на 989 єпископів-емеритів (не всі емерити були закликані до відречення від єресей по причині хвороби, старечого склерозу і. т. п. ). Отже цілком під Божим прокляттям є 4872 єпископів і кардиналів. (Крім одного єпископа з Південної Америки, який визнав віру і відділився від єресей).
Ваша Святосте, у випадку Вашої несподіваної смерті, настала б надзвичайно трагічна ситуація, тому пришвидшено виберіть Збір Дванадцятьох з мужів „повних Святого Духа і віри” (пор. Ді. 6,5). Нехай разом з Вами вони продовжують правдиву реформу Церкви, яку розпочав сам Господь.
СУЧАСНІ СКАНДАЛИ (педофілія, гомосексуалізм...) І ВІДПАД ЄВРОПИ ТА АМЕРИКИ ВІД БОЖИХ І ПРИРОДНИХ МОРАЛЬНИХ ЗАКОНІВ МАЄ НА СУМЛІННІ СУЧАСНА ЄРЕТИЧНА ІЄРАРХІЯ, яка нікому не дозволить правдиве життя у Христі, ані правдиву місію.
Бог вже почав реформу тим, що дав оприлюднити херем-анатему на цілу католицьку апостатичну ієрархію.
Ваша Святосте, Бог від Вас хоче, щоб Ви продовжували реформу, яку Він уже розпочав. Як колись сказав Ісусу Навину, так тепер каже і Вам: „будь мужнім і хоробрим, не лякайся і не падай духом, бо Господь, Бог твій, з тобою” (пор. І. Н. 1, 9).
Моляться за Вас і Вашого благословення просять Ваші єпископи УПГКЦ
+ Методій ЧСВВр
+ Самуїл ЧСВВр
+ Маркіян ЧСВВр
+ Ілля ЧСВВр
Львів, Україна, 24.5.2010

Адреса: Синод УПГКЦ, вул. Соснова, 3, Львів - Брюховичі, 79491, Україна
www.uogcc.org.ua, www.community.org.ua; pidhirci.community@gmail.com
Круто! Всіх нафік, тільки лже-підгірці у всьому світі найсвятіші!!!

додано через 2 хвилини 14 секунд:

Отже цілком під Божим прокляттям є 4872 єпископів і кардиналів. (Крім одного єпископа з Південної Америки, який визнав віру і відділився від єресей).

додано через 1 хвилину 11 секунд:

Цитата:
Бог вже почав реформу тим, що дав оприлюднити херем-анатему на цілу католицьку апостатичну ієрархію.
Ваша Святосте, Бог від Вас хоче, щоб Ви продовжували реформу, яку Він уже розпочав

додано через 6 хвилин 52 секунди:

ОСЬ ТАК МИСЛИТЬ ТОТАЛІТАРНА СЕКТА - ВС Е ЩО ВОНА РОБИТЬ - ТОГО ХОЧЕ БОГ, НІ БІЛЬШЕ - НІ МЕНШЕ
Цитата:
і ще цікаве, Ваша Святосте, у випадку Вашої несподіваної смерті, настала б надзвичайно трагічна ситуація

А ЧИМ НЕ ПОВОД ОГОЛОСИТИ ГУРУ ДОГНАЛА - НОВИМ ПАПОЮ із ПІДГІРЦІВ-БРЮХОВИЧ, АНТИПАПОЮ
В це одне із знамень " Апокаліпсису
ось вам і догналівці
Боже, яка фігня, та ви хворі на голову....

Олеже, яб цю тему давно закрив. Хай би відкрили свій блог чи що. Церковні проблеми повинні вирішуватись в середені церкви. Більшість тих, хто цей бред читає і поняття не має про що йдеться. В подібних справах повинні бути фахові дискусії.
І на останок, щоб когось критикувати багато розуму не потрібно. Замість того, щоб лити бруд один на одного краще б якийсь конструктив запропонували. От чим ви Окей кращі за інших? Ви б на себе з боку подивились... Який бред...
astrolik пише:
маю 7 лекцій Ховинда про сотворення світу

Слава Ісусу Христу!
Дуже б хотів прочитати ці лекції. Якщо можна закиньте мені на почту tequilladrink at ukr.net. Наперед вдячний.

додано через 52 хвилини 28 секунд:

Підгорецькі Владики, на мою думку, не руйнують УГКЦ, а навпаки не дозволяють їм розслаблятися. Це як опозиція в парламенті. Вони не мовчатимуть на жодну помилку, боряться з хабарництвом в теологічних університетах та з хабарництвом серед "вищих служителів" УГКЦ (наприклад при розподілі єпархій). Це ж неприпустимо! Це ж такий великий гріх! А тепер вовки в овечих шкурах з УГКЦ зачухались, тепер вважають. Хто б ще їх так струснув? В УГКЦ є багато хороших слуг Господа, але набагато більше таких, що ходять на служіння, як на роботу, які далеко від Бога і одною ногою постійно в пеклі. Треба викорінювати з них того духа, що веде їх до погибелі. Підгорецькі показують як. Вони нічого не бояться, відкрито в очі засуджують гріх. Так всім потрібно робити ХРИСТИЯНАМ !
Dr.Teq пише:
Підгорецькі Владики, на мою думку, не руйнують УГКЦ, а навпаки не дозволяють їм розслаблятися. Це як опозиція в парламенті. Вони не мовчатимуть на жодну помилку, боряться з хабарництвом в теологічних університетах та з хабарництвом серед "вищих служителів" УГКЦ

Ох, здається мені не все так, як ви написали.... зовсім не так....
Альонка пише:
Ох, здається мені не все так, як ви написали.... зовсім не так....

Погодся, Альонка, що без них все було б тихо та сумно, а завдяки їм багато чого повспливало з продєлок УГКЦ назовні і не тільки. Дуже імпонує мені їх боротьба з гомосексуалізмом та впровадженням антихристиянських законів Євросоюзом у нашій країні. Нема чого їх поливати брудом, тому що правди зовсім немає в тому що розповсюджує УГКЦ. Якщо б це була правда, то нікого б з них уже давно не було в Україні не то що в Підгірцях. За ними правда, вони кричать про це на весь світ ( за допомогою листів). Я багато читав інформації на їх сайті і на сайтах їх опонентів... висновок зробив для себе такий, що те, що роблять цих 5 владик не робить католицька і православна церква разом узяті. Нам потрібно долучатися до їх справи, не обовязково ходити до них на служіння, але підтримувати їх у їхній боротьбі наш християнський обов, язок.
Dr.Teq
Dr.Teq пише:
що без них все було б тихо та сумно

мені без них було б спокійно, затишно, та й точно не сумно. В мене в Підгірцях купа родичів, і повір, шо про ситуацію там я знаю не з нашого форуму і точно не з пліток віддалених людей. Так шо, я переконана в одному, і іншу думку мені не нав"яже ніхто.
Dr.Teq пише:
висновок зробив для себе такий, що те, що роблять цих 5 владик не робить католицька і православна церква разом узяті. Нам потрібно долучатися до їх справи, не обовязково ходити до них на служіння, але підтримувати їх у їхній боротьбі наш християнський обов, язок.

А може вистачить, шановний, ширити брехню відверту? Які "владики", хто їх святив? Самозванці вони, вовки в овечих шкірах, любителі напівправди та схизми. Під благими намірами руйнують Христову Церкву через свій каббалізм та анархію на церковному грунті.
Більше про цих лжепророків сучасності у співпраці з Кремлем тут:

http://antydognalivci.blogspot.com

http://www.facebook.com/group.php?gid=101397466577405&v=info

http://www.youtube.com/user/felixculpa100#p/a/u/0/-BWYsDG9neg

додано через 3 хвилини 3 секунди:

Dr.Teq пише:
Підгорецькі Владики, на мою думку, не руйнують УГКЦ, а навпаки не дозволяють їм розслаблятися. Це як опозиція в парламенті.

Навіть якщо вони хочуть творити весь час опозицію до офіційної влади УГКЦ, то не шляхом таких брудних, нелюдських, аморальних технологій, що анітрохи не відповідає їх життєвому стану!!!

додано через 3 хвилини 23 секунди:

Не руйнують УГКЦ, ага... Творення паралельних церковних структур, "паралельної УГКЦ" (секти), незаконне викляття з Христової Вселенської Церкви церковних ієрархів і т. п. є не тільки явною руйнацією УГКЦ, а всієї Католицької Церкви. Тому їх навіть язик тепер не повертається назвати католиками після того всього злочинства.
Jamyk пише:
Більше про цих лжепророків сучасності у співпраці з Кремлем тут:

Та то аж смішно дивитись! Це відповідь офіційної УГКЦ на свої помилки. Що ж вони ще можуть зробити як не облити брудом тих, хто вказує їм на гріх! Дуже дешева брехня. Не розумію як Ви, тверезі розумні люди можете опиратись в своїх переконаннях на цю безглузду брехню, якою владик обливають вже кілька років. Як Ви не розумієте, що якщо б це була правда, то проблеми б давно вже не було! Як Ви не розумієте, що правда те, що проголошують підгорецькі владики!

додано через 2 хвилини 59 секунд:

Jamyk пише:
Навіть якщо вони хочуть творити весь час опозицію до офіційної влади УГКЦ, то не шляхом таких брудних, нелюдських, аморальних технологій, що анітрохи не відповідає їх життєвому стану!!!

Ви описали технології УГКЦ. Якщо поширення правди шляхом офіційних листів це брудно не по людськи та аморально, то як тоді нормально?!
Я перепрошую, а які ж вони владики, якшо їх декілька років назад відсторонили від церкви??? Вони ж права не мають навіть рясу одягати. І ви хочете сказати, шо то не гріх і не порушення церковних законів??? І яким чином вони стали єпископами??? Вони ж самі себе висвятили в єпископи на звичайній службі Божій.

P.S. З таким настроєм вас тут точно ніхто н6е підтримає. Які "владикии"??? В мене взагалі враження, шо ви к їжак в тумані, нічого в світі крім владик не бачите і не чуєте і не признаєте. То типу їхній лікувальний гіпноз чи як??
Jamyk пише:
Не руйнують УГКЦ, ага... Творення паралельних церковних структур, "паралельної УГКЦ"

В Україні зареєстровано 3018 церков та релігійних організацій. Це нормально!
Ну якщо ви, Dr.Teq, вже аж так віддані свлїм "владикам", то не розпалюйте на форумі ше один конфлікт, бо все одно за вами ніхто не піде.
Dr.Teq пише:
В Україні зареєстровано 3018 церков та релігійних організацій. Це нормально!

ну так най сі назвут жиби сі відрізняло, збудуют си церкву і роблют си шо хочут? нє?
та... во ти правильно, Васілій, підмітив!
Прочитав недавно як підгорецькі борються проти гомосексуалізму і знаєте вразило.
а Вас?
)сь подивіться:"Відкритий лист
єпископів УПГКЦ
А. Садовому, меру Львова

Шановний пане Садовий,
як єпископи, які захищають правовірне католицьке вчення, запитуємо Вас від свого імені і від імені всіх християн Львова:
1) Чи будете підтримувати, як мер Львова, впровадження т. зв. подружжів гомосексуалістів?
2) Чи будете підтримувати усиновлення дітей геями?
3) Чи будете схвалювати пропаганду гомосексуалізму в школах Львова?
4) Чи будете схвалювати транссексуалізм, який разом з гомосексуалізмом, є стандартом ЄС? (чоловік може бути прооперований на жінку або офіційно заявляти, що є жінкою).
5) У Львові існують певні впливові кола, які пропагують гомосексуалізм (ЛГБТ). Тому запитуємо Вас: Чи Ви належите до цих людей, чи їм симпатизуєте? Звертаємо увагу, що позиція екс-кард. Гузара є некатолицька і небіблійна. В своїй книзі „Бесіди з бл. Л. Гузаром. До посткон-фесійного християнства.” (ст.67) він схвалює гомосексуалізм. Святе Письмо цей гріх називає гидотою і як пересторогу дає приклад знищення Содоми вогнем.
6) ЄС просовує в Україні ювенальну юстицію, яка забирає у християн дітей і дає їх гомосексуалістам, тому запитуємо: Чи будете підтримувати цей євростандарт?
7) У Львові є масонські ложі. Як католики, запитуємо: Чи Ви є членом масонської організації, або в близьких стосунках з ними?
За час Вашої влади у Львові масово поширились гральні автомати, які тисячі сімей зробили нещасними.
Державні урядовці на прохання Л. Гузара перешкоджають реєстрації УПГКЦ. Згідно законів України це є релігійною дискримінацією, яка триває вже майже два роки. Ви, пане Мер, нам не дозволяєте винайняти храм єзуїтів. Літургії і надалі будуть служитися перед дверима храму: 31.10.2010, 7.11., 14.11., 21.11., 28.11. о 11:30.
Католики міста Львова є проти гомосексуалізму і масонів! Ви, пане Садовий, нас правовірних католиків дискримінуєте!
Єпископи УПГКЦ
Львів, 25.10.2010
Копії: Губернатору ЛОДА; Президенту України В. Януковичу

Сильно написано, правда?

додано через 1 хвилину 57 секунд:

Певно там є цікаві спеціалісти із нетрадиційних орієнтацій. Бо в народі кажуть коли втікає злодій - КРИЧИТЬ ЛОВІТЬ ЗЛОДІЯ
святі отці двіжують між собою, деребанять бізнес. А ви чомусь паритесь. Мені по...
Мені це все нагадує дуже відому технологію одного "відомого" чоловіка: "Чим абсурдніша брехня, тим швидше в неї повірять". Саме на цьому живуть пани з Підгіпців.
Як би вони дійсно дбали про добро Церкви, то б намагались щось змінити з середини а не ділилти посади. А ти читачу глянь на їхню сторінку і почитай, що саме зробило це паньство, після того як проголосило себе ладиками. Правильно, поділило між собою Епархії. Те, що таких Єпархій в природі не існує - для них не проблема. Подивіться фільм про смерть владики чи священика Йосафата Каваціва, подивіться на те, що написано на надгробній плиті і що вставлено в фільмі. Ці люди навіть перед смертью не мають належної поваги. Гляньте що пише "прихильник"
Цитата:
В УГКЦ є багато хороших слуг Господа, але набагато більше таких, що ходять на служіння, як на роботу, які далеко від Бога і одною ногою постійно в пеклі.

Чому пане доктор не напишете по-іменно? Хто, де, коли? Ми почитаємо, подискутуємо, поділимось думками, наскільки все це є правдою... Тільки не треба про Гузара. Кожна зацікавлена і думаюча людина вже 1500 разів читала ваші бздури і відповідь Церкви на них. Та виглядає, що для вас слова Христа "хто має вуха слухати, нехай слухає" просто пустий звук.
А звинувачувати огульно, загально для вас набагато простіше. В вдруг співпаде. Ось ми і "праві" вивились. Тільки методи ваші зовсім не християнські. Може навіть і ефективні, та що потім...?
Очищення м. Чорткова від духовних фанатиків
Понеділок, 15 листопада 2010, 13:37
У зв’язку з подіями у м. Чорткові, Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії о. Дмитро Григорак відслужив заплановану Святу Літургію об 11.00 у храмі Преображення Господнього, на яку зібралися парафіяни з усіх церков Чорткова.

У своїй проповіді Апостольський Адміністратор, вияснюючи притчу про милосердного самарянина, сказав: «Чому ці люди, які називають себе правовірними християнами, стоять на вулиці, а ми – християни не можемо їх впустити. Що є справжнім милосердям?! Можна проявити «милосердя» до отруйної змії: можна запустити її в хату, пригріти, дати теплого молока, але ж змія може покусати дітей! То що ж є справжнім милосердям щодо наших «гостей»: пожаліти їх і впустити до міста, тим самим давши їм можливість пускати духовну отруту в душі наших людей, чи проявити милосердя до жителів міста, не даючи можливості «гостям» зводити з дороги спасіння наших вірних?! Кожен з нас несе відповідальність перед Богом та Церквою за кожну безсмертну душу і тому ми повинні зробити все можливе для того, щоб яд єресі не отруїв душ наших вірних. Божа любов є велика і тому наша молитва дає можливість діяти цій любові в їхніх душах, для їхнього навернення. Жителі міста були розділені конфліктами, сьогодні ж ставши пліч-о-пліч, віднайшли в Бозі силу об’єднатися в братній любові і дати відсіч ворогові як одна єдина Божа родина».

Під час Святої Літургії члени групи Догнала, які в суботу були рішуче витіснені з Чорткова жителями міста, знову зробили спробу захопити храм Преображення Господнього. Але цього разу їм на допомогу приїхав «Неоплан» зі Львова з «бойовиками» (біля 50 осіб). Вірні всіх парафій УГКЦ міста Чорткова, які були зібрані біля храму, витіснили лжепророків із прилеглої до храму території. Люди зрозуміли шкідливість їхньої науки і висловили своє рішуче бажання, щоб вони покинули місто Чортків.

Під час випровадження на автостанцію, «бойовики» від групи Догнала зрозуміли, що вони не можуть нічого вдіяти проти чисельно зібраних мешканців, а тому спровокували сутичку. Двоє наших вірних отримали від них травми середньої важкості: струс мозку, численні гематоми та на даний час перебувають в місцевій лікарні.

На автостанції «непрохані гості» вели себе неадекватно, не бажали заходити до автобуса, посідали на землю і, фанатично зазомбовані своїми провідниками, призивали ім’я Ісуса.

Ці люди, яких використовують керівники групи Догнала для своєї найвищої мети, розколу УГКЦ, є фанатично налаштовані, в тому числі і так звані «сестри-монахині», які проживають в с. Пробіжна Чортківського району. Вони ведуть себе зовсім не по-монашому і дають згіршення вірним УГКЦ через свій непослух церковній єрархії.

Жителі міста Чорткова були обурені їхньою лицемірною поведінкою, тому в автобус полетіло кілька десяток сирих яєць. За допомогою правоохоронних органів, під спів релігійних пісень, нарешті «догналівці» були запроваджені до автобуса і виїхали у супроводі міліції із міста.

Надіємось, вони зрозуміли, що їхні провокації не будуть мати успіху не тільки в місті Чорткові, а й по всій Україні.

Оскільки дії групи Догнала і його прихильників є непередбачувані, просимо всіх, кому не байдужа доля УГКЦ про молитву за духовне очищення від їхніх лжевчень та від їхньої фізичної присутності.

Відео можна переглянути на сайті Бучацької єпархії УГКЦ.

За матеріалами www.buchacheparchy.org.ua
Прес-служба Стрийської єпархії


додано через 2 хвилини 53 секунди:

довідково:У неділю 7 листопада, о 8 годині ранку, члени так званої «групи Догнала» («підгорецькі монахи») намагалися захопити храм Преображення Господнього у Чорткові. Ці події викликали велике занепокоєння серед парафіян Чорткова.

В акції захоплення брали участь дві особи, які є виключені з Католицької Церкви: Василь Гітюк та Ричард Шпіржік, а також близько 20 сестер-монахинь, які підпорядковуються самозванним «єпископам» «групи Догнала» і ще кілька осіб, які приїхали з ними.

За даними прес-центру Бучацької єпархії УГКЦ на допомогу членам «групи Догнала» приїхав «Неоплан» зі Львова з «бойовиками» (близько 50 осіб).

Вірні усіх парафій УГКЦ міста Чорткова, які були зібрані біля храму, витіснили лжепророків із прилеглої до храму території. Люди висловили своє рішуче бажання, щоб вони залишили місто Чортків. Під час випровадження на автостанцію, «бойовики» від «групи Догнала» зрозуміли, що вони не можуть нічого вдіяти проти чисельно зібраних мешканців, а тому спровокували сутичку. Двоє вірних отримали травми середньої важкості: струс мозку, численні гематоми та на даний час перебувають в місцевій лікарні. На автостанції «непрохані гості» вели себе неадекватно, не бажали заходити до автобуса, фанатично зазомбовані своїми провідниками, призивали ім’я Ісуса. Завдяки правоохоронним органам членів «групи Догнала» посадили в автобус і вивезли з міста у супроводі міліції.

Офіційний сайт Бучацької єпархії УГКЦ повідомив, що церква зіштовхнулась із рейдерством пропагандистського характеру, яке прагне дезінформувати вірян і підірвати довіру пастирів, щоб поділяти і керувати.

Цього ж дня під час Літургії Апостольський Адміністратор Бучацької єпархії о. Дмитро Григорак, вияснюючи притчу про милосердного самарянина, сказав: «Чому ці люди, які називають себе правовірними християнами, стоять на вулиці, а ми – християни не можемо їх впустити. Що є справжнім милосердям?! Можна проявити «милосердя» до отруйної змії: можна запустити її в хату, пригріти, дати теплого молока, але ж змія може покусати дітей!. То що ж є справжнім милосердям щодо наших «гостей»: пожаліти їх і впустити до міста, тим самим давши їм можливість пускати духовну отруту в душі наших людей, чи проявити милосердя до жителів міста, не даючи можливості «гостям» зводити з дороги спасіння наших вірних?! Кожен з нас несе відповідальність перед Богом та Церквою, за кожну безсмертну душу, і тому ми повинні зробити все можливе для того, щоб яд єресі не отруїв душі наших вірних.»

О. Мирон Бендик, ректор Дрогобицької семінарії УГКЦ заявляє, що «мета антицерковної кампанії – послабити УГКЦ через розкол, скерувати енергію Церкви на внутрішні чвари, спинити її динамічне просування на схід і замкнути в Галичині. Якщо така «підгорецька реформа» не здобуде собі ширшої підтримки, то бодай «відщипнути» від УГКЦ якусь групу вірних, зареєструвати як окрему Церкву і розколювати УГКЦ вимогою «погодинних богослужінь».

О. Мирон Бендик нагадав, що «цю технологію також використовували в Галичині в 90-ті роки ХХ століття, розпаливши боротьбу різних «конфесій» за храми і церковне майно». Але «не виключено, що після завершення «реформи» отці дадуть команду своїм прихильникам возз’єднатися з Російською Православною Церквою і певним чином відтворити впливи цієї Церкви в Галичині. Адже після провалу і втрати Галичини було б наївно думати, що РПЦ змириться з цією поразкою. Тому для РПЦ і певних політичних кіл у Росії вигідна «реформа» підгорецьких отців, наслідки якої давали б РПЦ хоча б якісь шанси відновлення її присутності в регіоні з високою релігійністю населення», – пояснив ректор Дрогобицької семінарії УГКЦ. А також нагадав, що «не слід забувати, що отці регулярно роблять «жести дружелюбності» в бік Москви і, напевно, це невипадково».

О. Борис Ґудзяк, ректор Українського Католицького Університету пояснив: «Шкода самих «отців», а ще більше – їхніх прихильників, бо прийде момент (так буває зі всіма схизматиськими, сектанськими тенденціями, які самі себе вивищують і визначають як єдиний критерій істини), коли наступить велике розчарування». «Можливо, їхні послідовники, згіршені фанатичним досвідом, взагалі можуть потім відпасти від віри або, – як зазначив о. Борис Ґудзяк, – зазнати глибокої психічної травми».

У своєму зверненні до мирян УГКЦ духовенство Чорткова просить мирян дбати про єдність Церкви у своєму домі, на місці праці, в громадській діяльності. І нагадує, що кожен проповідник, який влізає в насильницький спосіб до храму людської душі і хоче заволодіти дорогоцінним серцем – це злодій і розбійник. Духовенство у своєму зверненні наголосило, що осуджує вчинки тих людей, які маскуються і присвоюють ім’я Української Греко-Католицької Церкви, не маючи до неї жодного відношення, і підтвердило, що їхнє серце б’ється не для нашої Церкви, не для України, не для її народу.

додано через 2 хвилини 47 секунд:

Цитата:
Двоє вірних отримали травми середньої важкості: струс мозку, численні гематоми та на даний час перебувають в місцевій лікарні. На автостанції «непрохані гості» вели себе неадекватно, не бажали заходити до автобуса, фанатично зазомбовані своїми провідниками, призивали ім’я Ісуса. Завдяки правоохоронним органам членів «групи Догнала» посадили в автобус і вивезли з міста у супроводі міліції.

додано через 2 хвилини 25 секунд:

Ось до чого приводить релігійний фанатизм та байдужість владних структур

додано через 1 хвилину 51 секунду:

Цитата:
В акції захоплення брали участь дві особи, які є виключені з Католицької Церкви: Василь Гітюк та Ричард Шпіржік, а також близько 20 сестер-монахинь, які підпорядковуються самозванним «єпископам» «групи Догнала» і ще кілька осіб, які приїхали з ними.
с. Пробіжна Чортківського району - саме там пригріли цих "монахинь"

додано через 1 хвилину 35 секунд:

Цитата:
Василь Гітюк та Ричард Шпіржік,
ці два самозванні лже-єпископи

додано через 2 хвилини 50 секунд:

Цитата:
приїхав «Неоплан» зі Львова з «бойовиками» (біля 50 осіб).
Небезпека з Підгірців завсім поряд, ось подивіться відео , зрозуміємо, що біда- нами не виполена - ПОРЯД
http://www.credo-ua.org/2010/11/36532

додано через 2 хвилини 49 секунд:

Позитив: НАРОД ПРОКИДАЄТЬСЯ. Жителі славного Чорткова вигнали аферистів - бо трималися купи, були разом. А чи надовго????
http://www.youtube.com/watch?v=Nzlpf1e7RUM&feature=player_embedded#!
http://www.youtube.com/watch?v=vxwu2DYJJ9Y&feature=player_embedded
Mykola дивився відео уважно, нашо ви то робите
привіт всім я з Чорткова і знаю як ніхто бо був учасником подій
ми при епархії організували братство св. Нестора
яке покликано боротися з розколиними сектами якби кожна епархія організувала з парафії хочаб по 5 чол (1 машина, шофер, 4 пасажира ) які готові в буть який час виїхати і стояти за віру
в нас зарас за 3 тижні є вже 80 активних несторіанців а якщо по всій західній україні 10 епархій і з кожної по 100 чол то 1000 чол то це вже сила як ви думаєте а ви мусите зорганізуватися проти псевдомонахів
Люди, не тре ся розслабляди. підарецкі сектанти вже знов почали по Золочеву на машинах кружляти - сикливий "влядико" Методей Шпіржік вишиває по Золочеву на машинах. Чувім від знайомих жи місце під храм шукає. Ксьонзів наробили, вісілска знімати не хочеся, торбами-шкарпетками на базари торгувати таксамо ся не хоче, а жерти шось тре. То і шукают, як ся прогодувати на рахунку довірливих люденят
С. І. Х. я думаю що не тільки розслаблятися но треба зорганізовуватися в братства по боротьбі з спільним ворогом
При вході на базар в м. Золочеві сумками в палатці та різними трусами торгує їх ксьонзд-самосвят, а по неділях їздить правити туди -сюди.
Ще по дорозі на базар разом з трусіками жіночими продає їх літературу ще одна з них пані, і таких по базару багато. Не виключено, що вони шукатимуть ділянку, щоб будувати собі капище, бо зрозуміли, що жодної греко-католицької церкви не заберуть. Люди не дадуть. От почитайте, як вони оброблять добрих наших людей. Думаю буде цікаво та корисно.

“Я зрозуміла, що їм непотрібно людей, які думають, вони прагнуть оволодіти людиною”, — учасниця реколекцій, організованих "Групою Догнала"3 грудня 2010,
| «Ісус сказав до своїх учнів: Неможливо, щоб не з'являлися спокуси. Однак, горе тому, через кого вони приходять. Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих»

Лука 17.1-2

Культура сьогодення, прогрес високорозвинутих технологій та інші досягнення у всіх сферах людського буття можуть поставити людину на вершину спокус. Як тоді, так і тепер, на християн чигали і чигають спокуси, які прагнуть звести з дороги життя на дорогу смерті. Випробовується віра людей, щоб вкрасти дорогоцінну овечку з кошари доброго пастиря. Спокуси у наше життя приходять різними шляхами. Але єдиною їх метою є відвернути нас від Бога.

Ось один із способів.

Практичний психолог вищих навчальних закладів, педагог, Марія (ім’я вигадане), яка має за плечима багатолітній досвід праці, нещодавно побувала на реколекціях. Проте дні духовної віднови спричинили те, що вона не витримала і була змушена «утікати». Пропонуємо вам дізнатися, що це були за реколекції, хто їх проводив, і який вони дали результат.

* * *

Я — особа віруюча, була не на одних реколекціях і завжди мала потребу духовної обнови. Коли власне я відчула, що потрібно відновити свої духовні сили та відпочити емоційно, моя колишня студентка запропонувала поїхати на реколекції до Франківська у Тисменицю. Запрошення було настільки актуальне, що я не могла відмовити. Пригадую, що коли я запитала подруги, а хто буде проводити реколекції, вона відповіла, що це сестри-монахині, але не знала, якого саме згромадження. Сприйняла я таку відповідь спокійно, бо знаю, що є багато монаших жіночих згромаджень, і усіх запам’ятати інколи неможливо. В кінцевому результаті я прийняла рішення: «Я їду!», але куди і до кого я не знала.

Зі Львова на ре колекції виїхало потягом 9 осіб. Поряд зі мною було двоє дівчаток віком 25 років, які взагалі їхали вперше на реколекції. Дорога була довгою, а, маючи якийсь досвід, я розповідала дівчатам, як саме відбуваються реколекції.

Дивно, але як виявилося згодом, що з нами в потязі їхало декілька сестер з цього згромадження, але ми не спілкувалися. Частина з нашої групи після прибуття до Франківська сіла з сестрами у автобус, а ми добиралися своїм ходом. Ми знали, що цей реколекційний дім знаходиться у Тисмениці, але щоб не проґавити, ми запитали в автобусі місцевих людей, де нам потрібно зійти, але дивно – ніхто нічого про монастир не чув.

У потрібному місці ми зійшли з автобуса. Це був район з елітними новобудовами.

Нам запропонували занести свої речі, і усіх запросили до каплиці. Це був триповерховий будинок в приватному секторі, серед багатих новобудов. Будівля, де були ми, не була в догляненому стані.

Ми зайшли до каплиці. Перше, що впало у вічі, це те, що перед нами стояв столик на якому був підпертий образок з ликом Ісуса, і біля нього маленькі свічки, а на стіні були три великих, важко сказати, що образи, це були зображення світла і пекла, а між ними — образ Марії та Ісуса. Ці зображення були достатньо неприємними: промінь, по його периметру були воюючі ангели, море нечесті, чорти, дияволи, дракони, змії, ангели, які відбивалися від тої нечесті. Це було зовсім незатишно. І не тільки в мене були такі відчуття. Якісь книги з філософії, теології, знаки інь і янь, а хтось з наших на тих іконах бачив три шестірки. Я хотіла підійти ближче і роздивитися, але, зробивши декілька кроків вперед, відійшла.

Одна з перших речей на реколекціях — це театралізована притча про блудного сина. Син був у нас за спинами, у залі, а в полі нашого зору був батько, який з трепетом виглядав сина. Далі ми співали, що ми брудні, і Бог наш очистить нас. «Чистий став, наче сніг, хоч мій гріх був багряний…Ти, Господь, все простив, хоч мій борг незрівнянний».

Після дороги ми були виснажені і під час короткої перерв мали можливість покласти спати наших дітей, а пізніше знову повернулися до каплиці. Нам роздали скопійовані книжечки. Ми читали з цієї книги уривки моменту Воскресіння Ісуса, зустрічі з Магдалиною. Прочитавши, кожного разу ми мали 15 хвилин молитовних вправ: 5 хв ми тримали підняті руки в сторону і наспівували на одній ноті ЄГОШУА, а наступні 5 хв ми стояли з руками простягнутими вгору і викрикували «Ісусе я грішниця», наступні 5 хв ми стояли на колінах, і це усе супроводжувалося монотонними фразами. Це було фізично складно, а з іншого боку, ти дивився на оточуючих і намагався не випадати з контексту.

Дівчата, які приїхали з нами на реколекції, були дуже здивовані і запитували мене, для чого потрібно ці вправи. Я сама пробувала усе це пояснити собі і іншим, що потрібно прикладати зусилля, щоб здобути Царство Боже. Говорила — і сама не вірила собі. Це було складно і абсурдно, Бог чомусь до мене у цьому гаморі не промовляв, і взагалі я сумнівалася, чи це справді молитва.

Після довгих монотонних вправ нас відпустили спати, сказали, що завтра буде отець, але ніхто не знав, коли він буде.

Це була неділя, і я хотіла піти до сповіді, адже реколекції — це час, коли ти можеш вилити перед Богом свою душу, щоб він її оздоровив у Святій Тайні Сповіді. Мене наче громом вразило, коли сестри майже заборонили нам йти до сповіді. Вони просили, щоб ми до сповіді не йшли, адже зробити це буде можливість в кінці реколекцій. Це було образливо, чому отець сповідав приїжджих людей, а ми, ті, які були на реколекціях, посвятили свій вільний час, мали чекати і приступати до Святої Тайни Євхаристії в стані душевного неспокою.

Поки ми чекали початку Літургії, то півтора години наспівували і вправлялися з цього контемплятивного молитовника. Цікаво, що в часі очікування з нами виконували молитовні вправи нові сестри, які чомусь не знали до кінця, що робити далі. Мене, а також інших, дуже вразило, як сестри можуть не знати цього, якщо вони повинні це практикувати.

У стан депресії вводила також і кімната, де ми займалися. На стінах не було жодної ікони, а в одному з кутів стояла скульптура Матері Божої, але не зовсім зрозуміла, бо була заслонена.

Якщо говорити про реколекційний дім, то взагалі там ікон не було, лише погано спокійовані образи Ісуса та Марії.

Дивно, але сестри між собою говорили іноземною мовою, мабуть, чеською, а з нами — українською. Вперше всіх сестер ми побачили під час Літургії — їх було 9.

Отець, який служив Літургію, був українцем, бо за мовою не відрізнявся. Під час служби, коли священик благословляв, він робив різкі рухи, «хрест настільки рубав», що я підсвідомо простягла руку до шиї — «перевірила, чи голова на місці».

На завершення служби слово мав гість. Виявилося, що людина була у свідках Єгови, розійшовся з дружиною і тепер живе з іншою, з якою йде до «правовірної Церкви». Це був російськомовний чоловік.

На завершення отець згадав щось про Українську Греко-Католицьку Церкву, але з якоюсь емоційною злобою. Після Літургії гості роз’їхалися, але отець з нами був ще деякий час.

Чергові науки почалися виставою. Це була вистава про Іринку та Ісуса, який впродовж її життя стукав до серця, звертаючись: «Хочу бути твоїм приятелем». Це було цікаво, але сценка закінчилася сумно — Іринка померла, а Ісус її не знав. Були ще теми про гріхи, заплату за них. «Краще бути калікою і прийняти Бога до свого серця, аніж бути здоровою людиною, що своїми ногами йде до пекла» — і це пекло було зображене перед нами на іконах.

Перша річ, яка викликала застереження, це саме ікони. Сеcтри з нами не знайомилися, і це було дивно. Молитовні вправи були незрозумілі і їх було багато. Усе це підсилювалосянастановою, що ми повинні прикладати зусиль, щоб увійти в Царство Боже.

Коли оголошували перерву, то ніхто не знав, скільки вона триватиме, і коли буде наступна. Нас тримали в одному приміщені. В силу того, що я була з дитиною, ми вийшли на подвір’я, але сестри були проти і хотіли нас повернути у будинок. Оскільки дітей було п’ятеро, то все ж таки вони були на вулиці. Було дивно, що з будинку не можна було виходити на подвір’я.

Дуже дивним було й те, коли до нас звернулася одна з сестер, яка попросила не залишати чай, а випивати до кінця. Було дивно, що нічого не говорили про їжу, але про чай. Був момент, коли при столі хтось з присутніх запитав, чи це трав’яний чай. У відповідь прозвучало, що ні, звичайний, чорний, але насправді це було не так. Усіх це дуже насторожило, але ми мовчали, бо якийсь страх сковував нас.

У суботу ми ще мали низку розважань і розповідь про перлину, за яку треба сплатити все — гроші, здоров’я, дружину, дітей — усе… Цей радикалізм пригадав мені діяльність деструктивних сект.

Одного вечора нам запропонували здати мобільні телефони, кому буде потреба подзвонити, тому віддадуть. Я подумала, що не було жодного випадку, коли під час наук дзвонив телефон, і це перешкоджало іншим. Це здивувало і насторожило. Я особисто свій телефон не віддавала, але внутрішньо було трепетно, що мене можуть примусити, і ми їх сховали. Це обурило не лише мене, але й інших, зокрема дівчат. Їм було неприємно і переживали, чи ті телефони їм повернуть. Я наголосила, що це не може бути примусово, і особисті речі мають бути при нас.

Пригадую собі один момент: після недільної відправи, коли ми вийшли на подвір’я, до нас підійшла приїжджа жіночка і запросила заспівати з ними пісеньку. Вони взяли мою дитину в коло, жінка присіла, а довкола неї ходили і співали: «А Гафійка не хоче подарувати своє серце Ісусові». Це було образливо для мене. Мою дитину принижували і емоційно тиснули на неї.

Дискомфорт під час ре колекцій став зрозумілим, коли у молитовних проханнях був заклик про реєстрацію Української правовірної греко-католицької Церкви. Тоді я зрозуміла, що я не туди потрапила!!!

Одна з дівчат, які приїхали зі Львова, перетелефонувала і отримала інформацію, що це секта, яка утворилася із збунтованих «підгорецьких монахів», а контемплятивні сестри поділяють їхні погляди. У нас з’явилася паніка. Дівчати шукали нагоди, як утекти, навіть думали зробити це через сусідський паркан.

Я зрозуміла, що ми не там, де маємо бути. Я чула про «правовірну церкву», коли спілкувалася біля обласної ради з людьми, і на моє запитання, хто це і що це, отримала для себе дивну відповідь, що з Українською Греко-Католицькою Церквою «не усе є добре».

Це було не те, чого я очікувала. А очікувала розважань, які мали б дати духовну наснагу, підтримати духовне життя, та отримала щось інше. В мене немає потреби переходити в іншу Церкву, бо я є в Церкві, а вони — це не Церква, а секта.

В мене було ще три дні до завершення реколекцій, але більше я б не витримала. Я вирішила повернутися додому. Ми домовилися з дівчатами, що залишаємо реколекції. Ми були уже зібрані і коли зійшли з речима вниз, то виявилося, що ми не єдині, кому тут не затишно.

На порозі нас чекала розмова з настоятель кою про те, що ми хочемо повернути свої телефони і залишити реколекції. В перший момент нас намагалися переконати, що нам дають шлях до спасіння, а ми це не хочемо прийняти. Коли я спробувала, цитуючи науки, які нам розповідали ті ж сестри, відповідати на їхні запитання, то вони мене ігнорували. Я зрозуміла, що їм непотрібно людей, які думають, вони прагнуть оволодіти людиною і, можливо, пізніше використати у своїх цілях. Розпізнати брехню мені вдалося завдяки моєму духовному життю і досвіду психології.

Сестри на порозі свою увагу зосередили на двох дівчатках, які ще навчалися в школі, і закликали їх лишитися. Видно булго страх, дівчата розгублено дивилися. Ми за них відповіли, що вони їдуть з нами.

Дякувати Богу, усе закінчилося, але я ніколи не забуду цих «реколекцій». Мені шкода тих людей, які знову поїдуть і братимуть участь у тих молитовних практиках, які не відкривають Царство Боже. Досвід підказує, що це ще одна деструктивна секта, яка прагне оволодіти віруючими людьми. Чужі особи, громадяни іншої держави, хотіли навчити мене, як я маю вірити і молитися, спонукали мене зректися моєї Церкви. Під час «реколекцій» я відчула, як мене принижують, заставляють думати, що я ніхто, остання грішниця, але навіть перейнявшись цими думками, вони не показали мені дорогу до воскресіння.

У моєму серці горить надія, що цей досвід, який я пережила і виклала у кількох рядках, збереже чиюсь християнську душу від вовків в овечих шкурах. Любімо Бога, свою Церкву, і «жодні пекельні ворота її не подолають».

* * *

Історія Марії показала, як наше щире бажання пізнати Бога більш глибоко може бути використане проти нас. Цілеспрямовано вовки в овечих шкурах, намагаються спотворити в очах віруючих християн розуміння ближнього, Церкви і навіть Бога. Це дійсність, про яку попереджав Христос, що прийдуть псевдопророки і зведуть багатьох.

Як вберегти себе? Як не потрапити на гачок «правовірних» і не стати в’язнем секти? Відповіді на ці запитання можна знайти у Бозі. Соборність Церкви, яка впродовж двохтисячолітнього досвіду пережила багато нападів єретиків, сект, утисків тоталітарних режимів, полягає в тому, що на її чолі стоїть Христос, і ворота пекельні її не подолають.

Розмовляв о. Павло Дроздяк
Слава Ісусу Христу!

Я теж з Чорткова, і також приймав участь у подіях від початку до кінця.
За цей час встиг близько побачити цих "отців" та "сестер".
"Сестри" - а точніше жінки в монашому одязі - це їхній "спецназ". Добре навчені і натреніровані провокувати конфлікти, кричати "міліціяміліціяміліція", "бьютьбьютьбьють", все знімають на відеокамери від початку до кінця а потім вирізають з контексту потрібні моменти (трошки фотошопу, трошки монтажу) і роблять свої "репортажі". Ці жінки є для них «потужною зброєю» тому що зі сторони завжди виглядає так що нібито «утискають невинних монашок» а насправді ці «монашки» самі непогано можуть копнути коли треба і відтиснути кого завгодно (навіть одного разу отця вагою понад 100кг). «Отці» завжди посилають їх вперед коли «атакують», або роблять «заслон » з них попереду себе коли «тримають оборону».

Поділити цих «сестер» можна на дві групи : перша це «командири» - жінки чесько-словацького походження (зразу можна відрізнити по акценту) які при активних діях постійно говорять з кимось по мобільному та керують (по вказівках з мобільного) другою групою – «рядовими». «Рядові» - це молоді жіночки які в секті недавно, або на випробувальному терміні, і невпевнені в правоті своїх дій, тому «командирки» постійно тиснуть на них і наказують що і як робити.

Спілкуватись з «командирками» марно (зазомбовані наглухо, коли «на виїздах» то «підзомбовуються» по телефоні – реально слухали телефон безперервно 5-6 год щодня при «сутичках»). Якщо вдавалось відтягнути в сторону «рядових» - то вони нормально спілкуються і навіть починали «раззомбовуватись», «командирки» як тільки це помічали – зразу підбігали та забирали «рядових» всередину кола та оточували їх. У випадку коли починали їм щось пояснювати , та вказувати на явну неправоту їхніх дій, то «командирки» відразу починали голосити «мантри» - «ІсусеІсусеІсусе..»

Совість та якась моральна порядність у «сестер» відсутня взагалі – обманюють та лицемірно перекручують події які сталися хвилину тому, при цьому невинно дивлячись прямо в очі. В кожному їхньому «монастирі» така система: закордонні «командирки», та декілька рядових.

А «отці» - дуже серйозні «маніпулятори –гіпнотизатори» - які стурбовані зовсім не спасінням своїх «вірних» а більше маніакальним бажанням розвалити УГКЦ і з тих шматочків щось назбирати в ряди своїх «вірних» щоб було над ким «владикувати», а може і «папувати».

Якщо у Вашому місті появилась ця зараза – негайно об’єднуйте всі сили і викидайте їх з міста, бо інакше будуть потім Ваші доньки виїзджати з нових ЖІНОЧІХ монастирів (жіночих монастиря в них поки що 3 або 4, натомість чоловічого –НІОДНОГО. – або їм просто подобаються жінки, або що вірогідніше –жінок зомбувати набагато легше ніж чоловіків, або і то і друге) на захоплення нових церков в нових містах.

Слава Навіки.
Да, це корисна інформація, спасибі. Без кілометрових цитат і риторики..

Чорківчанин пише:
Якщо у Вашому місті появилась ця зараза – негайно об’єднуйте всі сили і викидайте їх з міста

Якщо не складно, поділіться практичним досвідом від тих кому це вдалось.
Бо предьявити їм вроді би нІчого, а неудачно зачепиш - може бути зворотній еффект..
Alexis пише:
Бо предьявити їм вроді би нІчого, а неудачно зачепиш - може бути зворотній еффект..

Що значить "предьявити нічого"? Тобто до вас до хати входить злодій, а ви йому і "предьявити" не маєте що? Це релігійна секта не зареєстрована в Україні. ЇЇ керівники є іноземцями, які використовуючи добре ім"я УГКЦ намагаються розколоти Церкву з середини. Які аргументи ще потрібні?

додано через 43 секунди:

tapac01 пише:
Mykola дивився відео уважно, нашо ви то робите

Нащо роблю що?
Mykola
я вважав що ти є автором відео
Та де я, я просто виклав його. А автором є бучачська єпрахія, в якій догналівці пробували захопити храм.
Досить гарні свідчення про "монахинь" і їхні "реколекції" з РІСУ
Цитата:
«Ісус сказав до своїх учнів: Неможливо, щоб не з'являлися спокуси. Однак, горе тому, через кого вони приходять. Ліпше такому було б, коли б млинове жорно прив'язано йому до шиї, і він був кинутий у море, ніж щоб він спокусив одне з цих малих»Лука 17.1-2

Культура сьогодення, прогрес високорозвинутих технологій та інші досягнення у всіх сферах людського буття можуть поставити людину на вершину спокус. Як тоді, так і тепер, на християн чигали і чигають спокуси, які прагнуть звести з дороги життя на дорогу смерті. Випробовується віра людей, щоб вкрасти дорогоцінну овечку з кошари доброго пастиря. Спокуси у наше життя приходять різними шляхами. Але єдиною їх метою є відвернути нас від Бога.

Ось один із способів.

Практичний психолог вищих навчальних закладів, педагог, Марія (ім’я вигадане), яка має за плечима багатолітній досвід праці, нещодавно побувала на реколекціях. Проте дні духовної віднови спричинили те, що вона не витримала і була змушена «утікати». Пропонуємо вам дізнатися, що це були за реколекції, хто їх проводив, і який вони дали результат.

* * *

Я — особа віруюча, була не на одних реколекціях і завжди мала потребу духовної обнови. Коли власне я відчула, що потрібно відновити свої духовні сили та відпочити емоційно, моя колишня студентка запропонувала поїхати на реколекції до Франківська у Тисменицю. Запрошення було настільки актуальне, що я не могла відмовити. Пригадую, що коли я запитала подруги, а хто буде проводити реколекції, вона відповіла, що це сестри-монахині, але не знала, якого саме згромадження. Сприйняла я таку відповідь спокійно, бо знаю, що є багато монаших жіночих згромаджень, і усіх запам’ятати інколи неможливо. В кінцевому результаті я прийняла рішення: «Я їду!», але куди і до кого я не знала.

Зі Львова на ре колекції виїхало потягом 9 осіб. Поряд зі мною було двоє дівчаток віком 25 років, які взагалі їхали вперше на реколекції. Дорога була довгою, а, маючи якийсь досвід, я розповідала дівчатам, як саме відбуваються реколекції.

Дивно, але як виявилося згодом, що з нами в потязі їхало декілька сестер з цього згромадження, але ми не спілкувалися. Частина з нашої групи після прибуття до Франківська сіла з сестрами у автобус, а ми добиралися своїм ходом. Ми знали, що цей реколекційний дім знаходиться у Тисмениці, але щоб не проґавити, ми запитали в автобусі місцевих людей, де нам потрібно зійти, але дивно – ніхто нічого про монастир не чув.

У потрібному місці ми зійшли з автобуса. Це був район з елітними новобудовами.

Нам запропонували занести свої речі, і усіх запросили до каплиці. Це був триповерховий будинок в приватному секторі, серед багатих новобудов. Будівля, де були ми, не була в догляненому стані.

Ми зайшли до каплиці. Перше, що впало у вічі, це те, що перед нами стояв столик на якому був підпертий образок з ликом Ісуса, і біля нього маленькі свічки, а на стіні були три великих, важко сказати, що образи, це були зображення світла і пекла, а між ними — образ Марії та Ісуса. Ці зображення були достатньо неприємними: промінь, по його периметру були воюючі ангели, море нечесті, чорти, дияволи, дракони, змії, ангели, які відбивалися від тої нечесті. Це було зовсім незатишно. І не тільки в мене були такі відчуття. Якісь книги з філософії, теології, знаки інь і янь, а хтось з наших на тих іконах бачив три шестірки. Я хотіла підійти ближче і роздивитися, але, зробивши декілька кроків вперед, відійшла.

Одна з перших речей на реколекціях — це театралізована притча про блудного сина. Син був у нас за спинами, у залі, а в полі нашого зору був батько, який з трепетом виглядав сина. Далі ми співали, що ми брудні, і Бог наш очистить нас. «Чистий став, наче сніг, хоч мій гріх був багряний…Ти, Господь, все простив, хоч мій борг незрівнянний».

Після дороги ми були виснажені і під час короткої перерв мали можливість покласти спати наших дітей, а пізніше знову повернулися до каплиці. Нам роздали скопійовані книжечки. Ми читали з цієї книги уривки моменту Воскресіння Ісуса, зустрічі з Магдалиною. Прочитавши, кожного разу ми мали 15 хвилин молитовних вправ: 5 хв ми тримали підняті руки в сторону і наспівували на одній ноті ЄГОШУА, а наступні 5 хв ми стояли з руками простягнутими вгору і викрикували «Ісусе я грішниця», наступні 5 хв ми стояли на колінах, і це усе супроводжувалося монотонними фразами. Це було фізично складно, а з іншого боку, ти дивився на оточуючих і намагався не випадати з контексту.

Дівчата, які приїхали з нами на реколекції, були дуже здивовані і запитували мене, для чого потрібно ці вправи. Я сама пробувала усе це пояснити собі і іншим, що потрібно прикладати зусилля, щоб здобути Царство Боже. Говорила — і сама не вірила собі. Це було складно і абсурдно, Бог чомусь до мене у цьому гаморі не промовляв, і взагалі я сумнівалася, чи це справді молитва.

Після довгих монотонних вправ нас відпустили спати, сказали, що завтра буде отець, але ніхто не знав, коли він буде.

Це була неділя, і я хотіла піти до сповіді, адже реколекції — це час, коли ти можеш вилити перед Богом свою душу, щоб він її оздоровив у Святій Тайні Сповіді. Мене наче громом вразило, коли сестри майже заборонили нам йти до сповіді. Вони просили, щоб ми до сповіді не йшли, адже зробити це буде можливість в кінці реколекцій. Це було образливо, чому отець сповідав приїжджих людей, а ми, ті, які були на реколекціях, посвятили свій вільний час, мали чекати і приступати до Святої Тайни Євхаристії в стані душевного неспокою.

Поки ми чекали початку Літургії, то півтора години наспівували і вправлялися з цього контемплятивного молитовника. Цікаво, що в часі очікування з нами виконували молитовні вправи нові сестри, які чомусь не знали до кінця, що робити далі. Мене, а також інших, дуже вразило, як сестри можуть не знати цього, якщо вони повинні це практикувати.

У стан депресії вводила також і кімната, де ми займалися. На стінах не було жодної ікони, а в одному з кутів стояла скульптура Матері Божої, але не зовсім зрозуміла, бо була заслонена.

Якщо говорити про реколекційний дім, то взагалі там ікон не було, лише погано спокійовані образи Ісуса та Марії.

Дивно, але сестри між собою говорили іноземною мовою, мабуть, чеською, а з нами — українською. Вперше всіх сестер ми побачили під час Літургії — їх було 9.

Отець, який служив Літургію, був українцем, бо за мовою не відрізнявся. Під час служби, коли священик благословляв, він робив різкі рухи, «хрест настільки рубав», що я підсвідомо простягла руку до шиї — «перевірила, чи голова на місці».

На завершення служби слово мав гість. Виявилося, що людина була у свідках Єгови, розійшовся з дружиною і тепер живе з іншою, з якою йде до «правовірної Церкви». Це був російськомовний чоловік.

На завершення отець згадав щось про Українську Греко-Католицьку Церкву, але з якоюсь емоційною злобою. Після Літургії гості роз’їхалися, але отець з нами був ще деякий час.

Чергові науки почалися виставою. Це була вистава про Іринку та Ісуса, який впродовж її життя стукав до серця, звертаючись: «Хочу бути твоїм приятелем». Це було цікаво, але сценка закінчилася сумно — Іринка померла, а Ісус її не знав. Були ще теми про гріхи, заплату за них. «Краще бути калікою і прийняти Бога до свого серця, аніж бути здоровою людиною, що своїми ногами йде до пекла» — і це пекло було зображене перед нами на іконах.

Перша річ, яка викликала застереження, це саме ікони. Сеcтри з нами не знайомилися, і це було дивно. Молитовні вправи були незрозумілі і їх було багато. Усе це підсилювалосянастановою, що ми повинні прикладати зусиль, щоб увійти в Царство Боже.

Коли оголошували перерву, то ніхто не знав, скільки вона триватиме, і коли буде наступна. Нас тримали в одному приміщені. В силу того, що я була з дитиною, ми вийшли на подвір’я, але сестри були проти і хотіли нас повернути у будинок. Оскільки дітей було п’ятеро, то все ж таки вони були на вулиці. Було дивно, що з будинку не можна було виходити на подвір’я.

Дуже дивним було й те, коли до нас звернулася одна з сестер, яка попросила не залишати чай, а випивати до кінця. Було дивно, що нічого не говорили про їжу, але про чай. Був момент, коли при столі хтось з присутніх запитав, чи це трав’яний чай. У відповідь прозвучало, що ні, звичайний, чорний, але насправді це було не так. Усіх це дуже насторожило, але ми мовчали, бо якийсь страх сковував нас.

У суботу ми ще мали низку розважань і розповідь про перлину, за яку треба сплатити все — гроші, здоров’я, дружину, дітей — усе… Цей радикалізм пригадав мені діяльність деструктивних сект.

Одного вечора нам запропонували здати мобільні телефони, кому буде потреба подзвонити, тому віддадуть. Я подумала, що не було жодного випадку, коли під час наук дзвонив телефон, і це перешкоджало іншим. Це здивувало і насторожило. Я особисто свій телефон не віддавала, але внутрішньо було трепетно, що мене можуть примусити, і ми їх сховали. Це обурило не лише мене, але й інших, зокрема дівчат. Їм було неприємно і переживали, чи ті телефони їм повернуть. Я наголосила, що це не може бути примусово, і особисті речі мають бути при нас.

Пригадую собі один момент: після недільної відправи, коли ми вийшли на подвір’я, до нас підійшла приїжджа жіночка і запросила заспівати з ними пісеньку. Вони взяли мою дитину в коло, жінка присіла, а довкола неї ходили і співали: «А Гафійка не хоче подарувати своє серце Ісусові». Це було образливо для мене. Мою дитину принижували і емоційно тиснули на неї.

Дискомфорт під час ре колекцій став зрозумілим, коли у молитовних проханнях був заклик про реєстрацію Української правовірної греко-католицької Церкви. Тоді я зрозуміла, що я не туди потрапила!!!

Одна з дівчат, які приїхали зі Львова, перетелефонувала і отримала інформацію, що це секта, яка утворилася із збунтованих «підгорецьких монахів», а контемплятивні сестри поділяють їхні погляди. У нас з’явилася паніка. Дівчати шукали нагоди, як утекти, навіть думали зробити це через сусідський паркан.

Я зрозуміла, що ми не там, де маємо бути. Я чула про «правовірну церкву», коли спілкувалася біля обласної ради з людьми, і на моє запитання, хто це і що це, отримала для себе дивну відповідь, що з Українською Греко-Католицькою Церквою «не усе є добре».

Це було не те, чого я очікувала. А очікувала розважань, які мали б дати духовну наснагу, підтримати духовне життя, та отримала щось інше. В мене немає потреби переходити в іншу Церкву, бо я є в Церкві, а вони — це не Церква, а секта.

В мене було ще три дні до завершення реколекцій, але більше я б не витримала. Я вирішила повернутися додому. Ми домовилися з дівчатами, що залишаємо реколекції. Ми були уже зібрані і коли зійшли з речима вниз, то виявилося, що ми не єдині, кому тут не затишно.

На порозі нас чекала розмова з настоятель кою про те, що ми хочемо повернути свої телефони і залишити реколекції. В перший момент нас намагалися переконати, що нам дають шлях до спасіння, а ми це не хочемо прийняти. Коли я спробувала, цитуючи науки, які нам розповідали ті ж сестри, відповідати на їхні запитання, то вони мене ігнорували. Я зрозуміла, що їм непотрібно людей, які думають, вони прагнуть оволодіти людиною і, можливо, пізніше використати у своїх цілях. Розпізнати брехню мені вдалося завдяки моєму духовному життю і досвіду психології.

Сестри на порозі свою увагу зосередили на двох дівчатках, які ще навчалися в школі, і закликали їх лишитися. Видно булго страх, дівчата розгублено дивилися. Ми за них відповіли, що вони їдуть з нами.

Дякувати Богу, усе закінчилося, але я ніколи не забуду цих «реколекцій». Мені шкода тих людей, які знову поїдуть і братимуть участь у тих молитовних практиках, які не відкривають Царство Боже. Досвід підказує, що це ще одна деструктивна секта, яка прагне оволодіти віруючими людьми. Чужі особи, громадяни іншої держави, хотіли навчити мене, як я маю вірити і молитися, спонукали мене зректися моєї Церкви. Під час «реколекцій» я відчула, як мене принижують, заставляють думати, що я ніхто, остання грішниця, але навіть перейнявшись цими думками, вони не показали мені дорогу до воскресіння.

У моєму серці горить надія, що цей досвід, який я пережила і виклала у кількох рядках, збереже чиюсь християнську душу від вовків в овечих шкурах. Любімо Бога, свою Церкву, і «жодні пекельні ворота її не подолають».

* * *

Історія Марії показала, як наше щире бажання пізнати Бога більш глибоко може бути використане проти нас. Цілеспрямовано вовки в овечих шкурах, намагаються спотворити в очах віруючих християн розуміння ближнього, Церкви і навіть Бога. Це дійсність, про яку попереджав Христос, що прийдуть псевдопророки і зведуть багатьох.

Як вберегти себе? Як не потрапити на гачок «правовірних» і не стати в’язнем секти? Відповіді на ці запитання можна знайти у Бозі. Соборність Церкви, яка впродовж двохтисячолітнього досвіду пережила багато нападів єретиків, сект, утисків тоталітарних режимів, полягає в тому, що на її чолі стоїть Христос, і ворота пекельні її не подолають.

Розмовляв о. Павло Дроздяк
Братва Самуїла, або Чи не є політичним проектом новостворена «церква»?

На сайтах електронних видань в українському інформаційному просторі з літа минулого року зашурхотіли меморандуми, звернення, оцінки, в яких задзвеніло «найправдивіше» слово святих отців проголошеної, але ніде ніким не зареєстрованої нової течії віри — Української правовірної греко–католицької церкви (УП ГКЦ). Нововірці б’ють чолом, що вони відділилися від єретичної, як вони стверджують, течії Української греко–католицької церкви, очолюваної Любомиром Гузаром, що дістався до влади в УГКЦ разом із групою американців і людей із Заходу, які мали такого ж духа апостазії. Як бачимо, дух релігійних неофітів, невідомо де і ким висвячених, та створений ними «правовірний Синод» воскресають у велемовних полеміках. Вони не хочуть фальшивої єдності, бо це є зрадою християнської віри «з причини єресей» кардинала Любомира Гузара і обраної ним ієрархії. Їхні «божественні» мотиви монологів завзято «гуляють» в інтернет–виданнях, наприклад, у таких одіозних, як «Русскоязычная Украина» тощо.

Дещо дивує, що серед цих «активістів–борців» із кардиналом Любомиром Гузаром за українську паству фігурують словак Самуїл Обергаусер, чехи Ілля Догнал та Методій Шпіржік, українець Маркіян Гітюк із польським релігійним вишколом. Проте не може не насторожувати й інше: активність новонавернених «загорілася» саме з приходом до патріаршого престолу російської православної церкви Московського патріархату владики Кирила. Відомо, що до інтронізації він тривалий час був головою синодального відділу зовнішніх церковних зв’язків. Тобто очолював церковну дипломатію. Точніше, просував московську релігійну ідеологію в «російський світ православ’я». Тоді йому дорікали за слабку дипломатичну роботу на українському напрямку, хоч він нібито і виступав за православно–католицький діалог. То чи не є діяльність новоствореної УП ГКЦ наслідком «вирівнювання» московського впливу на українському напрямку?

 
«Клони» проти гендеру

Що ж несе в світ правовір’я цей, схоже на все, політичний «клон» — УП ГКЦ? Єпископський квартет звучить дещо не релігійно, коли декларує: «ЄС замість практичної допомоги в економічній галузі нав’язує українцям антиморальну гомосексуальну ідеологію, поєднану з т. зв. гендерною рівністю. Плодом є моральний розклад особистості, сім’ї і народу...» Тобто вони покликані не лише молитися, а й «заробляти авторитет» в української греко–католицької громади. Отаборившись у Підгірцях, що поблизу Львова, вони пишуть і пишуть. Так, у листах до президентів України і Росії Віктора Януковича та Дмитра Медведєва, православних єпископів України і Росії, депутатів Верховної Ради України і депутатів російської Думи псевдоцерковні гречкосії, підмінюючи поняття, оголосили «хрестовий похід» проти... гендерної політики в нашій державі.

Якщо Європейський союз і справді нав’язує українцям таке зло, то чому нібито українські єпископи звертаються по допомогу і до президента Росії, депутатів російської Думи та православних єпископів Росії, котрі з католиками не хочуть мати нічого спільного? Невже «звітують» у такий публіцистичний спосіб перед «старшим братом» про свою організовану діяльність із розколу української греко–католицької церкви (УГКЦ)? Правда, з українською мовою у преподобних отців чомусь не все гаразд, бо плутають моральне розтління із моральним розкладом.

Можна хіба що поспівчувати цим першопрохідцям, які прийшли в Україну, щоб боротися «з моральним розкладом особистості, сім’ї та нашого народу». Так, дійсно, тут особливо важливо не помилитися народом — бо ж у своїх країнах, слід сподіватися, вони вже навели лад у цьому питанні. Чи й там правовірці називають протиприродною ідеологію гендерної рівності, яка, мовляв, має ті самі філософські та ідеологічні корені, що й ідеологія нацизму. Можливо, за провокаторськими ігрищами Самуїл із братвою не мали часу поцікавитись, що таке гендерна політика?

У Державній програмі з утвердження гендерної рівності (2005—2010) написано, що саме наша Українська держава вважає суспільними гендерними труднощами, яким вона береться запобігти. Програма вказує, що гендерні розриви (різниця між становищем жіночої і чоловічої частини населення з кожного окремого питання) спостерігаються у таких речах, як: тривалість життя (тривалість життя у чоловіків на 10—12 років менша, ніж у жінок, а 40% чоловіків не доживають до пенсійного віку; середня тривалість життя українок з 1990–го також скоротилась на 3 роки, з 75 до 72); смертність (у віці 30—40 років чоловіків вмирає в чотири рази більше, ніж жінок); фемінізація бідності (на тлі загального збідніння жіноча частина населення бідніша за чоловічу); міграція за кордон (українки дітородного віку значно переважають серед трудових мігрантів); дітонародження (на кожну жінку дітородного віку в 1999–му до 1.2 дитини у 2005–му); старішання населення, серед якого поступово починають переважати бідні жінки похилого віку; доступ до майна і власності (велика власність стовідсотково належить чоловікам і 4/5 середнього та малого бізнесу), що стає причиною малої участі жінок у системі прийняття рішень. Так само гендерні розриви відзначають у заробітній платні, пенсійному забезпеченні, затратах фізичних сил і часу в домашньому господарстві, наявності вільного часу, протиправній поведінці тощо.

Ось що є підставою для державної уваги і змістом її гендерної політики. Однак це байдуже облаченим у ряси одіозним словако–чехо–полякам. Вони тлумачать гендерну рівність, м’яко кажучи, хворобливо. І під вигадані «святими» отцями злочини вже є в них злочинна «модель» гендеризму, яка чого тільки не передбачає — від «узаконення пропаганди гомосексуалізму в освіті, культурі і мас–медіа» і до узаконення гомофобії, яка карає батьків, коли ті не оберігали дітей від гомосексуальної пропаганди...»

«Грiшнi» закони

І, на їхнє переконання, винне в пропагуванні моделей гендерної рівності національне та глобальне законодавство, яке є неприхованим злом. Ці релігійні неофіти зумисне плутають якусь тільки їм чотирьом відому чистоту віри із чистотою осмисленого людського співжиття в соціальній рівності. Певно, при їжджій братві ще не вдалося ознайомитися з українською Конституцією, яка гарантує «рівність прав жінки і чоловіка».

Але приїжджі псевдоотці б’ють на сполох, мовляв, гендер — видумування штучної рівності! Абсурд — несправедливість! Фізично жінка не має стільки сили, щоб бути шахтарем або працювати на будівництві, на металургійних заводах та займатися важкою чоловічою роботою. Справедливо, що за важку роботу є вища заробітна плата. Тим більше — батько завжди утримував сім’ю. Що стосується політики, то яка рівність? Жінка, яка має здібності, може працювати в політиці, але ж природні схильності до політики мають, швидше, чоловіки. Було б нерозумним, аби чоловіки, згідно з правилами гендерної рівності, працювали в садочках, були швеями, перукарями, піклувалися про домашній побут і т. д... Ці абсурди були пропхані в ЄС з явною метою знищити моральні та духовні цінності... І так далі й тому подібне протягують у своїй правовірній філософії та чистій вірі засновники УП ГКЦ.

Несправедливе, нерозумне, абсурд — аргументи «єпископів» новопосталої «церкви».

Такі заяви і провокації викликають чимало запитань в широкої української громадськості, зокрема такі: кому вигідно, аби комплекс соціальних проблем в українському суспільстві, в тому числі — гендерних, зумисне ігнорувався та не розв’язувався? Кому потрібне оце бездумне руйнування соціальних (гендерних) відносин, які держава тільки–тільки розпочала з’ясовувати та розробляти засоби впливу на них; чи допустить держава, передовсім в особі гаранта Конституції України, це цинічне знущання над її законами і суспільством.

Ми поставили ці та інші запитання зі всього спектру зазначеної проблематики директору Київського інституту гендерних досліджень, кандидату філософських наук Марфі Скорик.

— Чому зараз з’явилися ентузіасти–правовірці на західних теренах, щоб допомагати утверджуватися Московському патріархату?

— Звичайно, українське суспільство уже не раз спостерігало подібні технології «розколу» — на прикладі політичних партій, щоправда. Немає нічого дивного, що ці ж перевірені засоби поширюють і на церкву, цього разу спрямовуючи проти Любомира Гузара. Ймовірно, святість церкви і повага до почуттів християн, її вірників, не належить до професійних чеснот цих спеціалістів.

Одне очевидно: йдеться про спробу дискредитувати державну політику і діяльність центральних органів нашої влади іноземними, принаймні за похо дженням, громадянами. Їхні заяви також дискредитують і християнські конфесії, впливові в Україні, адже широкому загалу не відомо, що ці люди («підгорецькі отці») виключені зі спільноти вірних Католицької церкви, а їхній організації — «церкві» УПГКЦ — Мін’юст відмовив у реєстрації.

— Чому держава не реагує на такі прояви, пов’язані з внесенням у суспільство напруги, й якою має ця реакція бути?

— Наскільки мені відомо, на це «звернення» зреагувала експертна рада з питань розгляду звернень за фактами дискримінації за ознакою статі при Міні стерстві України у справах сім’ї, молоді та спорту. Експерти вказували, що в заяві–скарзі нормативно–правові акти з питань забезпечення гендерної рівності наводяться довільно, низка їх просто замовчується, а дані не підтверджені чи перекручені, не відповідають змісту. В Україні не розробляли жодної гендер–гей політики, не існує проектів законів про розширення прав сексуальних меншин (нормативна база та проекти всіх законів містяться на сайті міністерства). Не планується також і введення гомодиктатури (що б це не означало). Так само не планується прийняття «карних законів про т. зв. гомофобію»... Виникає інше запитання: чи є у цій заяві хоч щось, окрім брехні?

— Які можуть бути наслідки дій цих розкольників?

— Однозначно гострою буде — вже є! — реакція громадськості. Не думаю, що християни, незалежно від конфесій, схвально поставляться до того, що кілька підбурювачів іноземного походження псевдохристиянською риторикою отак компрометують церкву — шановану в Україні соціальну інституцію.

Впевнена у негативній реакції жіночих організацій, яких в Україні понад 700 і які практично «вивозять на собі» цілий спектр гострих соціальних проблем (допомогу дітям, допомогу сім’ям, протидію домашньому насильству, протидію торгівлі людьми), особливо у регіонах. Бо такі заяви є по суті грубим наклепом. Так, 10 листопада ц. р. мережевий інформресурс «Політикантроп» опублікував статтю про те, що думають про них представниці громадських організацій Львівщини.

Не мовчатимуть й інші громадські організації. Адже такі заяви спрямовані на дестабілізацію суспільства у вкрай важливих сферах, зачіпають за живе кожного — і чоловіка, і жінку, для кого родинні цінності не є розмінною монетою у грубому політичному торзі. Не залишать таких заяв без реагування й фахівці, які формують в Україні гендерну політику і яких можна розглядати як таких, хто постраждав від цього відвертого наклепу...

Михайло СТАРОРЯБИНСЬКИЙ

http://antydognalivci.blogspot.com/2010/12/blog-post_09.html
Предьявляти їм щось марна трата часу і нервів - на всі Ваші доводи вони Вам повідомлять про те що Ви одержими, йдети проти Христа, що Ви чинили насильство над монахинями у Чорткові та вбили президента Кенеді. І це все щиро дивлячись Вам в очі.

Це не ті люди з якими можна говорити. Всіх хто проти них вони рахують одержимим, і при нагоді обманюють за секунду. А коли Ви ім зауважите про це, будуть в очі Вам доказувати що це Ви їх обманули.
Не дай Бог Вам зустрітись з ними, але якщо зустрінетесь, то будете пригадувати мої слова і дивуватись що таке дійсно може бути правдою.

ПОВТОРЮЮ ВИХІД ТІЛЬКИ ОДИН - ГНАТИ "В ШЕЮ" НЕГАЙНО ПРИ ЇХНЬОМУ ПОЯВЛЕННІ.

ГОТОВІ ДОПОМОГТИ НЕ ТІЛЬКИ ТЕОРЕТИЧНО АЛЕ Й ПРАКТИЧНО :
дайте контакт - я перезвоню.
Із цієї секти підгорецької складно вирватись.
Той хто це зробив - є майже героєм.
Ось почитайте свідчення про цих лже-пророків:
“Я дякую Богові, що вирвав своїх родичів з цієї секти”20 грудня 2010, 13:08 | Відкрита тема | 9 | | Код для блогу | | Тема діяльності т. зв. «групи Догнала» викликала жвавий інтерес у читачів РІСУ. Після веб-конференції і публікації вражень від участі у реколекціях, організованих «догнальцями», пропонуємо до уваги наших читачів ще один матеріал, який надійшов у редакцію. Його автор, із зрозумілих причин, захотів залишитися анонімним.

Колись я з друзями час від часу відвідував Підгорецький монастир, так би мовити, приватним велопаломництвом. Але з часом цей звичай занехаявся… Навесні 2004 року ми вирішили все ж таки згадати старі добрі часи. Цьому сприяла і та обставина, що в родині я став «білою вороною», оскільки чи не єдиний не відвідав «реколекції», які відбувалися у цьому монастирі, і був досить скептично налаштований до діяльності їх організаторів. Тому, домовившись з друзями, ми, як і колись, вирушили на велосипедах в паломництво до Підгорецької Богородиці.

Уже від початку монастир і церква навіть зовні здавалися іншими, не такими, як завжди, якимись похмурими. Паломницький спокій було замінено людським мурашником. Усе виглядало, наче якась окупація. Помолитись до церкви нас не впустили, а натомість влаштували нам допит: «А хто ви? Чого вам треба? Чому ви приїхали саме в Підгірці? Чому так прагнете потрапити до церкви?»

Отже, перше враження було не зовсім приємним: «То монастир, чи КГБ? Що сталося зі святинею? Що це за дивовижі відбуваються тут?» Розмова з о. Самуїлом і о. Методієм залишила неприємний осад, але попри все це я погодився на пропозицію відвідати «реколекції» — роз'їдала цікавість: «Куди це мої їздять? Якщо це секта – то потрібно їх рятувати, якщо це щось добре — то чому не скористатися?»

Реколекції, як виявилося, вів о. Ілля Догнал. Уже саме маєстатичне почитання його особи справило неприємне враження. «Реколекції» виявились незвичними. Кожна «наука», яку давав отець Ілля, тривала не менше, як 2 години. Жахлива психологічна «закрутка» змушувала до постійного нервового напруження. І, окрім цього, — нічого цікавого. Уже в перші хвилини майнула гадка: «Куди я потрапив? Це просто якийсь ідіотизм!» У перший день я зробив висновок: «Вони тут всі, от ці «отці», зовсім ненормальні. Це просто якийсь дурдом». Жарти жартами, але витримати до кінця «реколекцій» було непросто. Зусиллям волі я змусив себе добути до кінця цього цирку.

Звісно, не обійшлося без пояснення щодо «бойовки» (так званої «бойової молитви») і практикування цього «супер»-способу «молитви». Після 15-хвилинного крику з піднятими вгору руками — легке запаморочення в голові. І тільки одна пульсуюча думка, почута в науці після «бойовки»: «Церква в кризі. Усе, всьому кінець». Повернувшись в келію, я впав на коліна, і тільки після нормальної молитви все відійшло, і, на щастя, повернулася свідомість: «Це секта. Мої потрапили в секту. Боже, що робити!»

Тоді я поїхав додому і спробував переконати своїх родичів не їздити в Підгірці. Проте мої аргументи не допомагали. Усе закінчилось грандіозним скандалом з єдиним висновком для моїх — «Він (тобто я) не навернений і шурує прямо до пекла». Зрозумівши, що всі мої спроби переконати їх таким чином марні, я вирішив «влізти в секту» і спробувати з середини відтягнути якнайбільше людей.

Так почалося моє спілкування з «підгорецькими отцями». Не хочу виглядати суперменом, були сумніви: «Можливо, вони («підгорецькі») мають рацію? Можливо, все це правда?» Тим паче, що не все, що говорилося, було брехнею. Усе це було безумною сумішшю правди, напівправди і відвертої брехні. Через особисте спілкування з «отцями» я довідався, що більшість їхньої «інформації» про різні начебто негаразди в Церкві, є лише плітками, а їхнє джерело — «Бі-Бі-Сі» — «баба бабі сказала». Те, що вони називали даром мов, значно відрізнялося від того, що я бачив у католицьких харизматів. Це навіть приблизно не було схожим то цього. Не було мелодики, не було «мови», було сичання, стогнання, квиління, екання, укання і таке інше. Харизматичний дар мов був приємним для моїх вух, а від того, що практикувалося в Підгірцях, часто ставало не по собі.

Мають цілковиту рацію ті, хто говорять, що «отці» одне говорили, а інше робили — вироби фірм, які вони забороняли усім використовувати, були у постійному їхньому вжитку. Зокрема, вони забороняли вірним використовувати продукцію однієї фірми, що спеціалізується на побутовій хімії, але самі користувалися зубними пастами та миючими засобами цієї фірми. А пояснювалося це дуже просто — «в Підгірцях немає продукції інших фірм». Хоча до Золочева —15 км, та й люди би привезли «отцям» усе, що б вони не попросили.

Внутрішні чвари між членами цього угруповання більше скидалися на «розборки» перекупок на базарі й сварки сільських «відьмочок», аніж на братнє вирішення непорозумінь. Постійна атмосфера перманентної параної, спроби контролювати поведінку навіть до найменших деталей, постійні залякування — все це створювало атмосферу психозу — люди дуріли просто на очах. Я особисто уникав частих поїздок в Підгірці, але мої родичі там були частими гостями. Кожного їхнього приїзду з Підгірців я очікував мало не зі страхом — «палаючі» очі, хвороблива екзальтація, яка рано чи пізно переростала в черговий домашній скандал побутового характеру.

Потроху непривабливий моральний образ «отців» ставав явним.

«Отець» Методій постійно контролював дівчат, навіть вночі ці бідолашні мусіли відповідати на його настирливі дзвінки. Женоненависництво Методія не знало меж — жінка, в його трактуванні, це мало не сам сатана в людському тілі. Деяким нещасним влаштовувався справжній психологічний терор через їхнє небажання піти в монастир до «контемплятивних сестер», що розміщений у Брюховичах, під Львовом.

Хоча і піти до «сестер» ще не означало край митарств. Деякі освічені дівчата, пройшовши всі сходинки принижень і моральних знущань, опинялись просто на вулиці зі зруйнованими долями, розваленими стосунками з батьками, без роботи, без помешкання. А своїм пліткарстовом «отець» Методій був згіршенням також і для «підгорецьких». Навіть таємниця сповіді не могла стримати його скорий язик. Невідомо, чи сільська баба-пліткарка могла би тягатися з «отцем» Методієм.

Компаньйоном «отця» Методія був «отець» Маркіян — особа, здавалося б, тиха і покірна, а насправді — агресивний інтриган, найбільшим задоволенням якого було плетіння всіляких інтриг, побудованих на його власних домислах, приправлених «просвітленнями» «отця» Іллі. Він мав одне завдання в житті — як напакостити греко-католицькій єрархії: «Весь єпископат потрібно відсторонити від їхніх урядів. І всякі засоби для цього добрі. Єрархія є головною перепоною для відродження Церкви». Пробувалося навіть встановити контакт з Олександром Турчиновим зі сподіванням, що через нього «вийдеться» на Ю. Тимошенко, щоб за допомогою політиків тиснути на єрархію. Поки в «отців» була надія на те, що п. Турчинов їм допоможе, його подавали мало як не спасителя України, а коли «отці» піймали облизня, Маркіянова критика політичного бомонду «помаранчевого табору» не

мала меж. Усі його життєві мудрості й поради, які він щедро вділяв усім охочим, зводились до лозунгу: «Делу Ленина, звиняйте, Іллі, всегда верны».

Хвороба батьків, дітей та проблеми на роботі завжди зводились до одного — диявол воює, щоб звернути вас з правдивої дороги. Усі негаразди і проблеми щедро приписувалися дияволу або власним гріхам. «Якщо тобі добре — ти живеш з Богом, ти — Божий. Якщо тобі зле, то ти — проклятий грішник», — оце наука «підгорецьких отців».

Милий та завжди усміхнений «отець» Самуїл, який завжди мав час вислухати та порадити, виявився брехуном найвищої марки. Одне — владиці в очі, зовсім інше — за його спиною, одне говорив одним, іншим – інше, часто зовсім протилежне. Милий Самуїл перед греко-католицькими священиками вдавав вірного священика Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ, який нічого спільного з «підгорецькими» не має. Проте в той же час «отці» напівтаємно сповідали під час того, коли Самуїл правив Служби Божі. Позаочі своїх фанаток він називав різними «пестливими» іменами: «біснувата», «хвора на голову», «дурна», але при зустрічі з ними був солодший від меду. Він вже так звик до брехні, що й сам часто в ній заплутувався.«В чотири ока» твердив, що деякі тези «отців» є помилковими, а іншим людям твердив, що він є у повній єдності з «отцями». Коли ж його привселюдно запитати, що він думає насправді, то він в залежності від ситуації хутко відхрещувався від своїх власних слів, сказаних кілька хвилин тому. Інколи одній і тій самій особі говорив цілком протилежні речі.

Рідко бачений «отець» Ілля ніколи не справляв враження психічно здорової людини. І, про людське око, начебто був завжди осторонь, не приймав участі ні в чому, але завжди міцно тримав усі ниточки у своїх руках. Очевидно, що він, як добрий психолог, міг влучно дати людині саме ту відповідь, яку вона бажала почути. Його баєчки про те, як незліченну кількість раз його намагалися вбити, обростали дедалі більш фантастичними деталями, і все це виглядало мало не фрагментом з історії з «Життія святих».

В усьому «отець» Ілля прагнув виглядати статечно і велично. Але вартувало спитати «отця» Іллю про щось, на що він не мав готової відповіді, як «миловидний старець» відразу перетворювався на зовсім іншу людину, яка пінилася, кричала, погрожувала. Так, один священик переконував мене, що «прийняття Марії до свого серця», яке практикували «отці», є обожненням Марії. Коли я про це наважився спитати «отця» Іллю, то він спалахнув таким гнівом, що мені зробилося страшно. З уривків мішаного чесько-українсько-російського суржику вдалося тільки розібрати його страшний гнів на «мертву німецьку теологію».

Одним словом – весела компанійка.

«Сестри», які в усьому підтакують «отцям» — то, направду, окрема бесіда. Вираз, який, здається, озвучила «сестра» Марта з Брюхович, вже став крилатим: «Ми підем за отцем Іллею, куди б він нас не повів!» На запитання: «Чи навіть до пекла?» — відповідь була: «Так, навіть до пекла». І хоча вони називають себе контемплятивними, тобто мали би бути закритими для світу, максимально бути у молитві, спокої і не займатися позамонастирською діяльністю, їх активність саме поза монастирем і часто агресивність до людей вражають.

Дякую Богові, що всі ці деталі та багато інших не були таємницею. Усе стало явним. Саме загострювання уваги людей на цих деталях дало можливість похитнути віру в «отців». Так мені вдалося витягнути моїх родичів і ще з два десятки людей від «отців». Коли ж вони проголосили себе єпископами, то це нарешті поставило крапку в усій цій історії. Ні в кого вже не залишилось ані найменших сумнівів, що все це — секта.

Прикрий досвід… Часом запитую себе, як так могло статися, що люди, які залишалися вірні нашій Церкві в підпіллі, могли потрапити під вплив цієї секти? Можливо, власне їхня вірність Церкві не дала їм стати повністю «підгорецькими»? Як сталося так, що душпастирі прогавили це: хто — недостатньою увагою, хтось — підтримкою «підгорецьких», а хто — невмілою апологетикою? Навіщо було влаштовувати цирк 1 серпня 2004 зі спробою «викинути» «отців» з монастиря (а саме це створило «підгорецьким» образ мучеників, а наш народ мучеників любить)? Запитань більше, ніж відповідей…

Я дякую Богові, що вирвав своїх родичів з цієї секти. Але скільки чиїхось братів і сестер, матерів та батьків залишились з промитими мізками в цій секті. Чому їхня доля нікого не цікавить?

Миколай, 18 грудня 2010 року
http://risu.org.ua/ua/index/all_news/catholics/ugcc/39828

У неділю у всіх греко-католицьких храмах священики звернулися до вірних від імені Глави УГКЦ Патріарха Любомира з пересторогою щодо активізації діяльності так званої «групи Догнала», або ж «угрупування підгорецьких псевдомонахів». У зверненні Предстоятель УГКЦ закликав вірних «згуртуватися довкола законних пастирів» та не дати ворогу посіяти у своїх душах ненависть і злобу». Патріарх Любомир пояснив вірним, наскільки для їх душ згубним є вплив цієї секти, яка є явним агресивним противником, ворогом «нашої Церкви і народу».

Глава УГКЦ вкотре наголосив, що особи, що утворили цю секту, — Антонін (Ілля) Догнал, Роберт (Самуїл) Обергаусер, Ричард (Методій) Шпіржік та Василь (Маркіян) Гітюк — «не є ані католицькими священиками, ані монахами, і через твердосерду нерозкаяність за свої злочини супроти Церкви і віри знаходяться під Великою екскомунікою, потвердженою Римським Апостольським Престолом».

У зверненні Патріарх Любомир просить вірних «докладно перевіряти» незнаних їм пастирів. «Кожний законний священик має посвідчення свого єпископа, а кожний католицький єпископ вписаний в Каталог, який видає Апостольська Столиця і який називається Annuario Pontificio», — йдеться у зверненні.

У документі наводяться лише деякі з «діянь» вище вказаної секти:

– єретичне відкидання авторитету Церкви;

– проклинання усіх, хто не згідний з ними;

– окультно-каббалістичне розтягування єврейських слів, яке видається за правдиву форму молитви;

– богохульне обожнення Пресвятої Богородиці;

– святотатське гадання на зернятках вервиці

– поламані людські долі, розбиті сім’ї;

– розбійницька спроба захоплення греко-католицького храму в Чорткові, побиті студенти Дяківської академії в Чорткові тощо…

Як йдеться у роз’ясненні Львівської архиєпархії УГКЦ, віровчення догналівців не є католицьким, ані навіть християнським. Творці секти закликають на 6 років припинити відправи Літургій по всій Церкві у світі. А замість Служб Божих пропонують так звані реколекції, «що є зомбуванням людей». «Отже, через догналівців діє дух антихриста», — наголошується у роз’ясненні Львівської архиєпархії УГКЦ. Тут також вміщено попередження про те, що «усі, хто підтримує їх діяльність, є також у небезпеці відділити себе від Католицької Церкви.

У роз’ясненні подано характеристику кожного з колишніх монахів, засновників секти, які самопроголосили себе єпископами. Зокрема до відома вірних доводиться, що головний провідник і лідер секти — «давній агент таємних комуністичних спецслужб на псевдо Тонек із номерним знаком 23064».

У зв’язку з активізацією діяльності догнальців єрархія УГКЦ просить вірних “не піддаватися на провокації, не користуватися «послугами» цих людей, щоб не стати жертвою духовного та психологічного насилля, остерігати від пасток секти близьких та рідних».

Патріарх Любомир також закликав усіх до молитви, щоб Господь захистив «стадо Христове від хижих вовків, а вже звабленим душам дарував ласку навернення і примирення».
Женоненависництво "отчя-єпіськопа" Методія не є нічим дивним. Мізогінія є абсолютно типовою рисою практично всіх чоловіків-гомосексуалістів. Робіть висновки.